Ще 300 млн виділить РФ на «пошуки» питної води в Азовському морі
- 30.07.21, 22:08
20:51 25 липень Київ, Україна
19:35 17 червень Київ, Україна
"Намагаючись вирішити нерозв'язну проблему посухи, окупаційна влада звернулася до горе-вчених, які почали розкидати йодид срібла з літаків" - пояснив експерт, - "цей безвідповідальний експеримент може мати далекосяжні наслідки, природний баланс в атмосфері порушений. Посухи можуть чергуватися з повенями. Це можна порівняти з трагедією в Чорнобилі".
19:22 13 липень Київ, Україна
Окупаційний режим в Криму показав, як за сім років перетворити розвинений півострів на провінційну глибинку Росії. Крім того, що Кремль зупинив поступове вдосконалення Криму, він почав руйнувати і погіршувати вже створене в ньому.
Крим був необхідний Путіну тому, що російська військова база в Севастополі була фактично відрізана від материкової частини РФ. І оскільки під час «Революції гідності» стало зрозуміло, що Україна націлена на євроінтеграцію, то ця база в кінцевому підсумку могла б припинити своє існування.
Зовнішня політика Путіна спрямована на те, щоб Росію сприймали як наддержаву, а Путіна - як потужного політика. Тому внутрішня політика президента РФ цікавить в набагато меншому ступені, ніж зовнішня.
З цієї причини майже у всіх містах країни люди повинні дбати про себе самі і не розраховувати на державу.
Крим після анексії поступово почав перетворюватися на черговий віддалений від Москви регіон. Не звиклі до такого ставлення кримчани в деяких випадках спробували висловити протести і опір, особливо кримські татари. Але з такими жителями в Росії розмова коротка, про що свідчить сумна статистика зниклих і ув'язнених.
Москва ігнорує навіть найбільш нагальні соціальні та гуманітарні проблеми в Криму. Основною проблемою для кримчан завжди було водозабезпечення. І якщо до 2014 року ситуація з прісною водою залишалася стабільною, то після вона різко почала погіршуватися.
За весь період окупації в Росії нічого не зробили, щоб хоч якось вирішити цю проблему. Опріснення морської води - дорого, прокласти трубопровід - дорого, завозити воду в Крим - дорого. Кожен проєкт Кремля мав два аргументи - або дорого, або абсурдно. Проте на військову кампанію щодо ВВП Росія виділила 4,3% в 2020 році, що в пайовому вираженні більше ніж в США чи ЄС.
Будівництво політичного проєкту «Північний потік-2» вартістю понад 9 млрд доларів триває. Однак забезпечити людей в XXI столітті водою - дорого.
Проте кримчани, як і раніше, залишаються українцями, незважаючи на загальну роздачу російських паспортів. Перетворення Криму на російську провінцію лише погіршує ставлення корінних жителів до чинного уряду в Кремлі. Ймовірно, водозабезпечення так і залишиться основною проблемою для кримчан, що в підсумку послужить вагомим важелем для деокупації півострова.
https://myc.news/ua/specproekty/kak_krym_prevratilsya_v_glubinku_rossii
20:16 09 липень Київ, Україна
14:10 08 липень Київ, Україна
"Від цього залежить життя, мільйони життів", - попереджає Шерін Ібрагім, яка координує роботу організації Care з Туреччини".
"Забезпечення всіх, хто потребує найнеобхіднішого - величезний виклик для логістики. Експерти кажуть про "багатомільйонну прикордонну архітектуру". Якщо вона впаде, "більше мільйона людей опиняться відрізаними від поставок продовольства, вакцин від Covid-19, медикаментів та іншої гуманітарної допомоги", - йдеться в спільному застереженні декількох гуманітарних організацій. Вони вимагають, щоб і інші пункти пропуску через кордон були знову відкриті для доставки допомоги від ООН"."Якщо система ООН перестане функціонувати, дрібні організації не впораються. Три інші прикордонні переходи в Сирію, над якими уряд в Дамаску також не мав контролю, вже закриті за наполяганням Росії. Баб ель-Хава - останній контрольно-пропускний пункт, через який все ще може працювати ООН"."Російський уряд стверджує, що ситуація в Сирії змінилася після того, як в 2014 році Рада Безпеки ООН ухвалила рішення відкрити чотири прикордонні переходи в райони, що контролювалися на той час сирійськими повстанцями, щоб забезпечити постачання людей, що знаходяться там. "Сирійський уряд відновив контроль над більшою частиною країни", - йдеться в заяві російської місії при ООН.Тому транскордонна допомога, на думку Росії, порушує суверенітет Сирії. Всі необхідні поставки повинні знову здійснюватися через уряд в столиці Дамаску, йдеться в заяві."США наполягають на порушенні суверенітету Сирії", - такий заголовок недавно з'явився у Russia Today в зв'язку з темою пропускного пункту Баб аль-Хава".Канал наводить ще один аргумент, який також використовується сирійським і російським урядами: так, Russia Today надав можливість детально висловитися міністру закордонних справ Сирії Фейсалу Мікдаду. Він заявив, що допомога ООН через Баб аль-Хава була "черговою спробою допомогти терористичним угрупованням та надати їм всі необхідні ресурси для продовження терористичної війни проти Сирії".
Це пояснюється тим, що Ідліб знаходиться під управлінням непрозорого місцевого уряду. Він є політичною рукою ісламістського угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам (HTS)", яке, зокрема, США зараховують до терористичних організацій. Туреччина також вважає HTS таким, але в той самий час підтримує добрі зв'язки з угрупованням. Тим часом HTS демонструє помірну позицію, але деякі частини цього угруповання вийшли з сирійського підрозділу "Аль-Каїди". HTS контролює прикордонний перехід Баб ель-Хава на сирійському боці.
Однак гуманітарні організації, що працюють в Ідлібі, не вважають пропозицію Росії направляти допомогу повністю через Дамаск життєздатною альтернативою."На сьогодні не було жодної успішної доставки гуманітарної допомоги на північний захід Сирії через лінію розмежування, - повідомили TAZ в Міжнародному комітеті порятунку. - Попри переговори на вищому рівні, доставка в Ідліб, запропонована ООН в березні 2020 року, досі не затверджена".
https://myc.news/ua/novosti_mira/gumanitarnaya_katastrofa_rf_hochet_zakryt_poslednij_pogranperehod_iz_turcii_v_siriyu
20:28 30 червень Київ, Україна
У квітні 2021 року Росія стягнула до кордону з Україною військову техніку та живу силу. Міністерство оборони РФ зробило заяву про проведення навчань. Світові експерти не заперечували можливість нападу Путіна на Україну, а деякі припускали, що Росія може продовжити наступ на країни НАТО.
Тому сили альянсу також затвердили вчення в Чорноморському регіоні під назвою «Steadfast Defender 21», покликані стримати і захистити демократичні держави від агресії Путіна, що розповсюджується.
Ведення бойових дій, проведення диверсій, здійснення геополітичного тиску на Україну, як на ворога з боку Росії, підкреслюється українськими експертами і політологами.
На їхню думку, Росія діє агресивно не лише проти свого сусіда, а й проти країн ЄС і США.
Тому навчання «Defender-Europe», які організовуються щороку, цього разу вирішили провести в Чорноморському регіоні, а саме в Румунії. Слід зазначити, що «Steadfast Defender 21» проходять в три етапи. Один з них - в Атлантичному океані, другий в німецькому місті Ульмі, де створюється нове командування НАТО щодо забезпечення логістики, і третій етап проводять в Румунії.
В командуванні альянсу стверджують, що навчання носять виключно оборонний характер. Більш того, журналісти, які присутні на них, підкреслюють той факт, що умовний противник, атакуючий сили НАТО - "безіменний". Тобто слова "Росія", "Кремль", "Москва" жодного разу не були використані як позначення нападника.
Відзначається, що навчання покликані продемонструвати солідарність союзників і готовність прийти на допомогу членам альянсу, які зазнали нападу. Також глава НАТО Йенс Столтенберг в своєму інтерв'ю нагадав порядок денний НАТО до 2030 року, головною метою якого є стримування російської агресії.
Члени альянсу, а також союзники Північноатлантичного військового блоку розуміють, що єдина сила, яка здатна і має намір протистояти військовим Росії, це НАТО. Навчання «Defender-Europe» спрямовані на оборону від можливого нападу Путіна на Європу.
Місце проведення також було обрано не випадково, оскільки Чорноморський регіон дуже важливий для Кремля. Театр військових дії на Кавказі, сході України, Близькому Сході проводиться з метою захопити контроль над Чорноморським регіоном. Це дасть Путіну вихід в Середземне море і Атлантичний океан. Після захоплення Чорноморського регіону, логічно припустити, що Росія продовжить агресивні дії вже в Середземноморському регіоні. Розуміючи це, сили НАТО намагаються зупинити Кремль на старті і обмежити вихід ВМФ РФ в Чорне море, тим самим убезпечивши цивілізований світ від нападу "варварів".
https://myc.news/ua/za_rubezhom/na_strazhe_poryadka___21_dlya_sderzhivaniya_rossijskoj_agressii?fbclid=IwAR3obWKKzuZXz3onIHGS24OgnZlS3oylm3IYX8S6MZk_PYTxFbm4oiLCAWs
04:22 29 червень Київ, Україна
У Росії в будь-якому випадку будуть любити збірну з футболу і вболівати за неї. Про це 22 червня заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи програш команди в матчі з Данією в рамках Євро-2020. А що ще Кремлю залишається… Хоч яке, але воно своє…
На превеликий жаль для Кремля, ще більш гірким програш Росії футбольної зробила перемога футбольної України! Наші хлопці вольовою перемогою над збірною Швеції у 1/8 фіналу Євро 2020 довели всьому світу, що «Ще не вмерла України і слава, і воля!». Не дочекається Путін побачити «Україну на колінах». Ніде! Ні на полі футбольному, ні на полі бою.
Що тільки не робила кремлівська пропаганда напередодні початку футбольного чемпіонату для того, щоб хоч якось «зачепити» українських футболістів, збити їх з настрою та перешкодити переможному виступу на Євро 2020. Вони писали кляузи щодо форми, насміхалися, критикували і тролили... Замість того, щоб зайнятися допінговими скандалами, через які збірним Росії заборонено виступати на найбільших міжнародних змаганнях під своїм прапором, і без гімну, Кремль почав пред’являти нахабні вимоги щодо контурів кордонів України на ігровій формі гравців збірної України.
Зокрема, речниця російського МЗС Марія Захарова написала у соцмережах, що «українська футбольна команда на своїй формі приєднала територію України до Криму». За її словами, новою уніформою Україна створює «ілюзію неможливого», а гасло «Слава Україні! - Героям слава!» назвала «нацистським кличем».
Дорекомендувалися… Ні однієї перемоги власної збірної вболівальники з Росії так і не дочекалися. Чисто «по-фанатськи» їх жалко. Людей. Нормальних вболівальників з Росії, Москви та Пітера, які вболівали за збірну України та яскраво святкували українські перемоги. Бо власних перемог їм так і не довелося дочекатись. Путіну не до розвитку футболу. Весь сучасний футбол Росії – це політичні гасла та фейкові досягнення. Хоча, чому тільки футбол… Путінська влада залишила від власної країни лише примару колись потужної держави. Фейкові перемоги у хворобливій підстаркуватій уяві давно підмінили реальне життя. Та й не можливе реальне життя у бункері, яким би коштовним він не був.
А українці – молодці! Незважаючи на перешкоди та тиск, вони змогли довести свою спроможність та настрій на перемогу. Офіційна статистика УЄФА останнього матчу проти збірної Швеції доводить, що українці переграли опонентів за всіма показниками. У чесній та яскравій грі.
Наступна гра з Англією. Зрозуміло, що Путін її дивитися не буде. Він любить гратися модельками автівок. Але кремлівські посіпаки, ну хоча б частка з них, безумовно будуть сидіти біля телеекранів та спостерігати гру. За кого вони будуть вболівати? За Англію, чий есмінець чітко дав зрозуміти, на боці кого територіальна правда? Хто загарбник і у кого англійці повинні питати дозвіл на проходження корабля. Чи за Україну, сама форма якої говорить, чий насправді Крим і Донбас?
Путін хай грається своїми іграшками. Не бажано у такому віці і з таким станом психічного здоров’я перевантажувати себе гіркими для нього емоціями. Можливі негаразди.
Україна нехай переможе! Бажаємо їй успіху!
А можливими негараздами хай переймається той, хто на них вже давно заслуговує!
Слава Україні!
P.S. До речі, активісти ГО «АРДІС», зрозумівши за показниками гри збірної Росії, що величезних мільйонів, які витратив Газпром на збірну Росії недостатньо, для того щоб остання хоч якось проявила себе у грі, вирішили подарувати російським футболістам футбольного м’яча. Як кажуть: бери м’яч – і …!
Лідерам опозиції влада не залишила шансів на продовження діяльності. Як сказав засновник «Відкритки» Михайло Ходорковський: «Не бачу сенсу лягати під танки!». І він такий не один. Багато хто з активу опозиційних організацій вже виїхав з Росії або збирається відбути у політичну еміграцію. Продовжувати боротьбу під страхом практично неминучого арешту більшість з них не збирається. Переходити у «підпілля» немає ніякого сенсу. Справа, яка не принесла відчутного результату навіть у «псевдосвободному» режимі із «підпілля» приречена на провал.
У розгромленої позасистемної опозиції більше немає ні повноцінних організацій, стратегій та фінансових ресурсів, ні лідерів та співробітників. Вона практично позбавлена і інформаційних можливостей - доступу до масового читача або глядача. Підхід влади до регулювання інтернету в цілому і соціальних мереж зокрема радикально переглядається. У самий найближчий час контроль над «нелегальним», а по суті, політично неугодним інформаційним контентом в інтернеті буде кардинально посилено.
Роскомнагляд переглядає всю систему відносин з іноземними IT-компаніями (уповільнення Twitter, загрози Google, тиск на YouTube та ін.), вимагаючи видаляти «неправильні» і просувати «правильні» пости або відео. У наглядового органу також є всі інструменти, щоб блокувати сайти, окремі сторінки, змушувати знімати публікації і переслідувати тих, хто цьому чинить опір. Якщо додати сюди поправки про регулювання «просвітницької діяльності», однозначно представляє загрозу як для російської науки і освіти, так і для будь-якої публічної опозиційної активності.
Зрозуміло, що ніякі репресивні дії влади не змінять настрої суспільства в цілому. Не зменшать рівень невдоволення та соціальної напруги. Криза діючої путінської влади нікуди не дінеться і Росія раптово не прокинеться у вільному демократичному майбутньому. Так не станеться ніколи. Кремль своїм хворобливо-амбітним імперським правлінням довів людей практично до кипіння. І ця «пара» обов’язково прорветься через тотальні заборони та кордони «кривавої гебні». Колись…
У ситуації, коли Путін практично перетворив власну країну на поліцейську державу - ворога «своїм і чужим», єдиною формою спротиву такому правлінню може стати не спротив, як дія на федеральному рівні, а спротив на регіональному, менш дратівливому для амбітного Путіна, рівні. Регіональна протестна діяльність не менш дієва форма спротиву режиму. Постійний підрив легітимності влади губернаторів публічною критикою, а об’єктивні приводи для такої критики «намісники Путіна» завзято створюють кожного дня, врешті решт призведе до повного розмиття легітимності самого «імператора». І ніякі управлінські рішення та перестановки, зважаючи на повну кризу діючої влади, не допоможуть «на місцях» поліпшити життя простих людей. Тим самим покращити їх відношення до влади. Немає в «гебешному резерві» справжніх дієвих управлінців. А брати когось із складу тієї самої опозиції, навіть системної, Путін не буде. Він не зможе дозволити собі «дати слабину». Тому для антирежимної регіональної діяльності «на місцях» не «пахане поле» приводів.
Більш за все, що найближчим часом на регіональному рівні з’явиться багато локальних політичних проектів. Представники розгромленої позасистемної опозиції будуть шукати застосування своїм вже накопиченим політичним навичкам.
«Масла у вогонь» піддає і неоднорідність та криза системної опозиції. Більш опозиційно налаштовані активісти системних партій (насамперед «Яблуко» і КПРФ) вже стали серйозним головним болем для свого партійного керівництва. «Яблуко» було змушене провести серйозну партійну реформу, щоб відсікти всіх, хто занадто «відхиляється» в сторону позасистемної опозиції. КПРФ на останньому з'їзді знизила статус тих «ненадійних», кого влада вважає «навальнятами». Частина членів цих партій відверто невдоволена політикою «угодства до влади» власного керівництва, тому залюбки підтримають більш близькі до себе форми спротиву режиму.
Однак головним двигуном для масових акцій будуть не опозиціонери та її окремі лідери, а сама влада Кремля. Саме її помилки, як правило, грали роль тригерів багатотисячних акцій в Москві у 2019 році і в Хабаровську у 2020 році. Відверта помилка влади з посадкою Навального спровокувала в січні-лютому 2021 року акції спротиву не тільки у самій Росії, а й за її кордонами. Безумовно, ці акції проводилися практично за відсутності дієвої координації на центральному рівні, без яскравих лідерів руху. Але, як показує білоруський досвід, стихійним масовим невдоволенням можна управляти і без лідерів. Тим більше, що вони обов’язково з’являться.Источник: https://censor.net/ru/b3274006
Лідерам опозиції влада не залишила шансів на продовження діяльності. Як сказав засновник «Відкритки» Михайло Ходорковський: «Не бачу сенсу лягати під танки!». І він такий не один. Багато хто з активу опозиційних організацій вже виїхав з Росії або збирається відбути у політичну еміграцію. Продовжувати боротьбу під страхом практично неминучого арешту більшість з них не збирається. Переходити у «підпілля» немає ніякого сенсу. Справа, яка не принесла відчутного результату навіть у «псевдосвободному» режимі із «підпілля» приречена на провал.
У розгромленої позасистемної опозиції більше немає ні повноцінних організацій, стратегій та фінансових ресурсів, ні лідерів та співробітників. Вона практично позбавлена і інформаційних можливостей - доступу до масового читача або глядача. Підхід влади до регулювання інтернету в цілому і соціальних мереж зокрема радикально переглядається. У самий найближчий час контроль над «нелегальним», а по суті, політично неугодним інформаційним контентом в інтернеті буде кардинально посилено.
Роскомнагляд переглядає всю систему відносин з іноземними IT-компаніями (уповільнення Twitter, загрози Google, тиск на YouTube та ін.), вимагаючи видаляти «неправильні» і просувати «правильні» пости або відео. У наглядового органу також є всі інструменти, щоб блокувати сайти, окремі сторінки, змушувати знімати публікації і переслідувати тих, хто цьому чинить опір. Якщо додати сюди поправки про регулювання «просвітницької діяльності», однозначно представляє загрозу як для російської науки і освіти, так і для будь-якої публічної опозиційної активності.
Зрозуміло, що ніякі репресивні дії влади не змінять настрої суспільства в цілому. Не зменшать рівень невдоволення та соціальної напруги. Криза діючої путінської влади нікуди не дінеться і Росія раптово не прокинеться у вільному демократичному майбутньому. Так не станеться ніколи. Кремль своїм хворобливо-амбітним імперським правлінням довів людей практично до кипіння. І ця «пара» обов’язково прорветься через тотальні заборони та кордони «кривавої гебні». Колись…
У ситуації, коли Путін практично перетворив власну країну на поліцейську державу - ворога «своїм і чужим», єдиною формою спротиву такому правлінню може стати не спротив, як дія на федеральному рівні, а спротив на регіональному, менш дратівливому для амбітного Путіна, рівні. Регіональна протестна діяльність не менш дієва форма спротиву режиму. Постійний підрив легітимності влади губернаторів публічною критикою, а об’єктивні приводи для такої критики «намісники Путіна» завзято створюють кожного дня, врешті решт призведе до повного розмиття легітимності самого «імператора». І ніякі управлінські рішення та перестановки, зважаючи на повну кризу діючої влади, не допоможуть «на місцях» поліпшити життя простих людей. Тим самим покращити їх відношення до влади. Немає в «гебешному резерві» справжніх дієвих управлінців. А брати когось із складу тієї самої опозиції, навіть системної, Путін не буде. Він не зможе дозволити собі «дати слабину». Тому для антирежимної регіональної діяльності «на місцях» не «пахане поле» приводів.
Більш за все, що найближчим часом на регіональному рівні з’явиться багато локальних політичних проектів. Представники розгромленої позасистемної опозиції будуть шукати застосування своїм вже накопиченим політичним навичкам.
«Масла у вогонь» піддає і неоднорідність та криза системної опозиції. Більш опозиційно налаштовані активісти системних партій (насамперед «Яблуко» і КПРФ) вже стали серйозним головним болем для свого партійного керівництва. «Яблуко» було змушене провести серйозну партійну реформу, щоб відсікти всіх, хто занадто «відхиляється» в сторону позасистемної опозиції. КПРФ на останньому з'їзді знизила статус тих «ненадійних», кого влада вважає «навальнятами». Частина членів цих партій відверто невдоволена політикою «угодства до влади» власного керівництва, тому залюбки підтримають більш близькі до себе форми спротиву режиму.
Однак головним двигуном для масових акцій будуть не опозиціонери та її окремі лідери, а сама влада Кремля. Саме її помилки, як правило, грали роль тригерів багатотисячних акцій в Москві у 2019 році і в Хабаровську у 2020 році. Відверта помилка влади з посадкою Навального спровокувала в січні-лютому 2021 року акції спротиву не тільки у самій Росії, а й за її кордонами. Безумовно, ці акції проводилися практично за відсутності дієвої координації на центральному рівні, без яскравих лідерів руху. Але, як показує білоруський досвід, стихійним масовим невдоволенням можна управляти і без лідерів. Тим більше, що вони обов’язково з’являться.Источник: https://censor.net/ru/b3274006
14:36 24 червень Київ, Україна
Примусова посадка білоруською владою рейсу FR4978 Ryanair в аеропорту Мінська 23 травня і арешт засновника опозиційного Телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича, не обійшлися без участі російських спецслужб.
Залишається багато питань щодо того, хто саме стояв за викраденням. Проте з'являється все більше свідчень того, що російські спецслужби були задіяні на кожному етапі, починаючи з початкового задуму цієї операції і закінчуючи обміном розвідданими з білоруським КДБ.
Білоруський опозиціонер був присутній на Дельфійському економічному форумі в Афінах. Слідчі грецької розвідки заявили, що Протасевич і його дівчина Софія Сапега перебували під пильним наглядом весь цей час, який вони провели в країні. Принаймні, троє невідомих відстежували Протасевича в Афінах - з моменту його прибуття до початку економічного форуму. Після завершення конференції 16 травня, Протасевич і Сапега провели кілька днів на Криті, де вони, по всій видимості, також перебували під наглядом, кажуть в грецькій спецслужбі. За словами Протасевича, перед вильотом він побачив російськомовного чоловіка середніх років, який пильно спостерігав за ним. Білорус підкреслив у дипломатичному листуванні, що невідомий намагався сфотографувати його документи, але потім пішов, хоча він був наступним у черзі на перевірку документів в літак.
Ґрунтуючись на записах камер відеоспостереження, знятих в готелях і аеропорту Афін, Міністерство внутрішніх справ Греції прийшло до висновку, що Протасевич і Сапега відстежувалися, цілком ймовірно, співробітниками спецслужб. За наявними відомостями, грецька влада вважає, що шпигуни мали підтвердити знаходження Протасевича на борту літака Ryanair.
Необхідно відзначити, що і сам Лукашенко побічно підтвердив намір білоруського КДБ посадити літак з опозиціонером на борту. Виступаючи перед парламентом 26 травня, він натякнув, що присутність Протасевича в літаку - аж ніяк не випадковість. Навпаки, він заявив, що навіть при відсутності загрози вибуху, якби він знав про присутність на борту "терориста" Протасевича, він мав би право вимагати посадити літак для його арешту.
Експерти вважають, що російські шпигуни, як завжди, допомагають своїм білоруським колегам. 3 червня білоруський КДБ і СЗР Росії провели своє 20-е спільне засідання у Вітебську, на якому директор СЗР Сергій Наришкін заявив, що одним з традиційних напрямків співробітництва спецслужб двох країн є боротьба з міжнародним тероризмом. Вони також домовилися спільно протидіяти "деструктивній" діяльності Заходу, спрямованій, нібито, на дестабілізацію політичної і соціально-економічної ситуації в Росії та Білорусії.
Тим часом майже відразу після інциденту з літаком Ryanair Москва видалила з федеральної бази даних Світлану Тихановську. За запитом білоруської влади вона була в списку російських терористів з жовтня 2020 року. Це говорить про те, що у Кремля є власне бачення того, кого вважати "терористом", а кого ні.
Беручи все це до уваги, стає зрозуміло, що втручання Росії очевидне. Тим більше, що Білорусь тепер розглядається Заходом як держава-вигнанець і загроза світовій безпеці. А це означає збільшення її залежності від Росії і якнайшвидша з нею інтеграція.
https://myc.news/ua/obshestvo/specsluzhby_rossii_podtolknuli_lukashenko_zahvatit_samolet?fbclid=IwAR3UUNw2YePf10VuVbC5uzkOVdIzoEDEZ7GlKR3QPXzWDuy_V8kAuCH0FnE