хочу сюди!
 

Маша

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «українська мова»

Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

Президент підписав закон про державну мову: Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

15 травня 2019 року - 16:36

Президент підписав закон про державну мову: Мова – це платформа, на якій будується нація і держава

Президент України Петро Порошенко переконаний, що саме мова є тією базою, фундаментом, на якому будуються нації і держави, і Україна не є виключенням. Глава держави підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Я наголошую, що під час підписання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робиться акт, один із найголовніших, для формування української державності. Платформа, фундамент, на якому будується нація і держава - точно є мова», - сказав Глава держави.

«Я скріпляю підписом ретельно збалансований мовний закон. Він вивірений настільки, щоб жодна політична сила не мала підстав ініціювати його перегляд. Не має підстав», - підкреслив Глава держави.

Президент наголосив, що закон має високий рівень підтримки не лише у Верховній Раді, а й в українському суспільстві. «Всі хвилювалися, що закон буде роз’єднуючим, аж ні – виявилося, що закон об’єднує націю. І влада, і опозиція – всі ми рішуче пішли на те, щоб зробити це можливим», - зазначив Петро Порошенко.

«Я сподіваюся, що і нова влада також, ретельно проаналізувавши цей закон, буде імплементувати його норми в життя, бо це є ключова державницька позиція існування Української держави», - сказав він.

Президент підкреслив: «Сьогодні – це історичний день. Для мене висока гордість і висока честь поставити підпис на цьому документі».

Ухвалення закону про мову Глава держави назвав надзвичайною подією, важливою для України та її громадян. «Я можу наголосити, що сьогодні є надзвичайно відповідальний, епохальний навіть день, якого українці чекали багато-багато років», - наголосив Петро Порошенко і нагадав, що в радянські часи прийняття такого документа було неможливим, а необхідність його прийняття напряму була відображена вже за незалежності України у її Конституції.

Президент особливо наголосив, що цей закон жодним чином «не зачіпає жодну мову національних меншин, які проживають в Україні». «Чому? Бо він не про це. Жодним чином там не згадується, не обмежується ні те, що намагається навісити на українців російська пропаганда. Навпаки», - зауважив він.

«Я пишаюся тим, що вдалося зробити за останні п’ять років. Причому зробити без тиску, зробити без примусу, зробити, щоб це законодавче врегулювання аж ніяк не утискало нікого. Ми просто дали право українцям слухати українські пісні на українському радіо, дивитися українські фільми, читати українські книги. Без примусу. Коли люди прагнуть це читати, коли це стало модно, драйвово. І відповідно немодно не знати української мови», - додав Петро Порошенко.

Глава держави також нагадав, що закон про мову має дуже довгу історію ухвалення, але зазначив, що вважає такий порядок його прийняття правильним. «Бо ретельне обговорення, яке було організовано і яке тривало місяцями, якщо не роками – воно точно пішло на користь закону. Там намагалися врахувати думки всіх зацікавлених сторін, якщо вони сповідують державну політику. Єдине, думку кого ми не збирались враховувати – це Кремля чи Москви. Нехай займаються російською мовою», - сказав він.

Так само ретельно документ обговорювався і у Верховній Раді, зазначив Президент. «Це теж було правильно. Бо кожен повинен мати можливість висловити свою позицію і Верховна Рада мала її врахувати», - підкреслив Петро Порошенко.

Він також зауважив, що підтримує той факт, що Верховна Рада прийняла цей Закон після 21 квітня. «Це яскраво демонструє відсутність будь-якої політичної кон’юнктури при врегулюванні цього державницького Закону», - констатував Глава держави.

Глава держави подякував всім присутнім на церемонії підписання документа за їх зусилля, які вони здійснили, аби ухвалення закону відбулося.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, в свою чергу, подякував Президенту Петру Порошенку за рішення невідкладно підписати закон. Він нагадав, що лише вчора в Парламенті змогли розблокувати його підписання від намірів реваншистів, які домагалися скасування його підписання. «Ваша рішуча позиція з цього приводу є великою державницькою позицією і позицією великої відповідальності», - додав він.

Спікер Парламенту зауважив, що довкола цього закону довгий час точилося чимало дискусій. Андрій Парубій також відзначив позицію громадських діячів та активістів, які доклали багато зусиль для того, щоб цей документ був ухвалений.

«Ми говорили про це роками – мова об’єднує, не роз’єднує. Про те, що мова роз’єднує – це міф, який дали нам з Москви. Мова об’єднує і є фундаментом для будь-якої нації, для будь-якої держави. Мова прошиває націю в її єдності від краю до краю – від Луганська до Львова», - підкреслив Голова ВРУ.

«Мова творить єдиний народ. І мова є наша найгостріша зброя», - сказав він.

Видавець, директор видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович відзначив унікальність сьогоднішньої події, наголосивши, що це фактично «Конституція української мови».

Акторка театру і кіно, громадська діячка, заслужена артистка України Ірма Вітовська-Ванца зазначила, що «мова – це не тільки зброя, мова – це безпека, мова – це маркер, яким ти цікавий іншим країнам». Вона також нагадала, що багато поколінь українців боролися за свою мову.

Засновник всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодий рух» Тарас Шамайда зазначив, що сьогодні для української мови справді історичний, епохальний день. «Наші нащадки через багато поколінь оцінять значення цього закону і цього підпису, який сьогодні ставиться на цей закон», - сказав він та додав, що графіті на стінах тисячолітньої Софії написані майже такою ж мовою, як зараз використовують в Україні. Він підкреслив, що потрібно пам’ятати і тих людей, які поклали своє життя задля збереження української мови

Мова це фундамент держави.

Проблема мови нацменшини в Україні це відпрацьована політтехнологія кремлівських технологів, яку вже 26 років вдало використовують адепти "рускаваміра" в Україні.
Як тільки Україна встає на конструктивний шлях повернення до своїх основ державности, і в першу чергу мови - основи основ будь-якої держави, так одразу активізуються російські агенти і провокатори.
От і зараз, міністр освіти Л.Гриневич з своїм першим заступником В.Ковтунцем, зробили заяву, яка більше би пасувала табачникам часів януковичів, ніж пост-майданній владі.
Міністр Л.Гриневич заявила, що Українці, які живуть в регіоні, де компактно проживає нацменшина, для свого працевлаштування і праці, повинні обов'язково професійно володіти мовою нацменшини.
За такою логікою мін. освіти виходить, що мову нацменшини у зоні компактного проживання треба знати, а Українську мову в державі компактного проживання Українців не обов'язково знати.
Звісно, тут і до ворожки не треба йти, щоб зрозуміти, що йдеться лиш про одну "мову нацменшини" - російську. 
Без сумніву, в цій псевдо-турботі про нацменшини стирчать вуха "рускаваміра" і проглядається вболівання лише за одною нацменшиною - російською.
І тут мін. освіти під керівництвом пані Л.Гриневич в унісон із рупорами "рускаваміра" відпрацьовує відому технологію про начебто утиски прав нацменшин та переслідування російськомовних в Україні.

Нацрада оголосила попередження радіостанції «Акс»

Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

П'ятниця, 16 Червня 2017



16 червня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила попередження херсонській проводовій радіостанції «Акс» (ТОВ «Телерадіокомпанія “Акс”») за те, що та не дотримується записаної в її ліцензії частки програм українською мовою 80%.
Нацрада оголосила попередження радіостанції, яка не дотягує до 80% української мови в ефірі

Попри те, що мовні квоти на радіо були запроваджені у 2016 році і протягом першого року дії закону обсяги ведення програм українською мовою мають становити 50%, у радіо «Акс» у ліцензії записане зобов’язання про 80% української мови.

Під час позапланової перевірки Нацрада виявила: фактичні обсяги української мовив в ефірі становлять 67%. Крім цього Нацрада зафіксувала незначні відхилення від програмної концепції.

У результаті, члени Нацради вирішили оголосити компанії попередження.

Представників радіостанції, які б могли надати свої пояснення, на засіданні Нацради не було.

Радіо «Акс» мовить 8 годин 11 хвилин на тиждень у проводовій мережі УР-1 у Херсоні. Має позивний «Говорить Херсон. В ефірі радіо “Акс”».

Нагадаємо, 1 червня Нацрада призначила позапланові перевірки трьох радіостанцій – «Бізнес-радіо», Nostalgie та «Буковинська хвиля» – щодо дотримання ними частки пісень українською мовою.

Як писав «Детектор медіа», наприкінці 2016 року Нацрада перевірила 11 радіокомпаній щодо дотримання квот пісень і ведення ефіру українською мовою. У результаті були оштрафовані 9 радіостанцій (Kiss FM, «Шансон», «Радио Вести», MFM, «Європа плюс Дніпро», харківське «106,6», луганське радіо «Ірта» та олександрійське радіо «Маяк» і маріупольське «104 ФМ») а результати ще двох перевірок Нацрада взяла до відома, не підтвердивши порушень («Ретро ФМ» та одеське «Армянське радіо»).

У 2017 році були перевірені та оштрафовані ще три радіостанції. 2 березня Нацрада оштрафувала одеське радіо «Глас», 18 травня були оштрафовані маріупольське Best FM і «Радіо Терра» з міста Лозова Харківської області.

13 червня було оприлюднено ухвалений Верховною Радою 23 травня закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який встановлює на українському телебаченні обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% - для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Закон набуде чинності з 13 жовтня.

http://detector.media/rinok/article/127033/2017-06-16-natsrada-ogolosila-poperedzhennya-radiostantsii-yaka-ne-dotyague-do-80-ukrainskoi-movi-v-efiri/

Як нам дерусифікувати українську абетку

Чочу одразу всіх заспокоїти - тут не йдеться про скасування літер чи запровадження нових. І з наявним складом української абетки можна і слід провести влучну оптимізацію.
Іноземцям впадає увічі невідповідність: в російській мові літери И, Й позначають дуже близькі звкуи, а в українській - дуже віддалені. Надалі так тривати не може, адже ми живемо в добу знищення комплексу меншовартості...
Отже, які тут будуть пропозиції:
Позначати літерою Й вельми поширене в українській мові поєднання звуків ий - прйнятй, прймальнй, вйнятй, вймальнй, шйнй, мйнй, нічйнй... (в усіх слов'янських мовах пишуть: -sky, -ski,  - так і нам треба писати: -ськй  -цькй -зькй: українськй, англійськй, японськй, словацькй, празькй...)
Сполучення ЙО передавати поєднанням  ЇО - їого,  їому, підїомнй, курїозні непавільїонні зїомки серїозного сеньїора мультимільїонера...
Перед приголосними замінити Й на І - маідан, маістер, заівй, краіній, пристоінй... Українська мова це дозволяє, адже ніколи не сплутаєш слова проіде і проїде - такй закон української фонетики. Після голосної звук І завжди  їотованй.
Сполуччення ІЙ, ЇЙ залишити без змін, вважаючи що звук І тут відіграє роль м'якого знаку - своїй такій коханій...
Й в ролі єднального сполучника залишити без змін  - мова й час...
Й на початку слова залишити  без змін - йде, йдеться, ймення...
Апостроф перед Ї ніколи не ставимо - соловїні зїзди на подніпровї... Ця літера завжди містить  приголоснй звук.

Почему московиты язык Руси называют древнерусским


Изложено 18 августа 2014 года. О древности, Руси, лингвистах России, а также… о языках-наречиях славян-украинцев и наречиях неславян-московитов. Но сначала о немцах! «Словарь немецкого языка» (Das Deutsche Wrterbuch или DWB) немцев братьев Гримм – считается уникальным изданием, не имеющий себе равных в истории мировой лексикографии ( его первая редакция от 1863 года, а последняя - вышла в 1961 году ). … А вот, великороссам-московитам составить было некому, кроме… украинца (малоросса)!!! Что? ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ ВЕЛИКОРУССКОГО ЯЗЫКА составил датчанин Владимир Даль, который родился в украинском городе Луганске…[ Читать дальше ]

Как уничтожали украинский язык: хроника запретов за 400 лет


Украинский язык нам - запрещали 134 раза, не Америка и не Европа, а Россия ! В состав Украины в 1918 году входило и Украинское Вольное Казачество Кубани. В те годы на Кубани, преимущественно, говорили на украинском языке… в годы, когда Россия категорически запрещала украинский язык. Россияне (предки московитов ордынских) запрещали украинцам их родной язык. И запрет накладывали все ветви власти: Царь, Сенат, Дума и даже священный Синод. А позже коммунисты свирепствовали ничуть не меньше.


С 1700 по 1908 год издано 12 (ДВЕНАДЦАТЬ) Царских Указов и Правительственных Постановлений, ограничивавших и запрещавших украинскую культуру и язык. А Советская Империя за 70 лет издала по этим же запретам 8 (ВОСЕМЬ) Постановлений Политбюро и Указов. С 1991 года Украина стала независимой (де-юре), а де-факто? Поползновения российского на украинские земли на протяжение 23 лет... Да что же это такое? Мало нам истории? Украинский язык ограничивали, запрещали и отменяли в течение последних четырех столетий. Официально — циркулярами, указами, законами, анафемами и т.д. За это время украинский язык закалился так, что вряд ли обратит внимание на каких-то депутатов. 3 июля 2012 года фракция Партии регионов в Верховной раде обманула оппонентов, приняв во втором чтении скандальный закон, который оглашает русский язык официальным. Вспомним, сколько раз за последние 400 лет враги Украины и украинцев пытались ограничить употребление украинского языка.

1622 — приказ царя Михаила с подачи Московского патриарха Филарета сжечь в государстве все экземпляры отпечатанного в Украине «Учительного Евангелия» К. Ставровецкого.

1696 — постановление польского сейма о введении польского языка в судах и учреждениях Правобережной Украины.

1690 — осуждение и анафема Собора РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могилы, К. Ставровецкого, С. Полоцкого, Л. Барановича, А. Радзивиловского и других.

1720 — указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и изъятии украинских текстов из церковных книг.

1729 — приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения.

1763 — указ Екатерины II о запрещении преподавать на украинском языке в Киево-Могилянской академии.

1769 — запрет Синода печатать и использовать украинский букварь.

1775 — разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях.

1789 — распоряжение Эдукационной комиссии польского сейма о закрытии всех украинских школ.

1817 — введение польского языка во всех народных школах Западной Украины.

1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения.

1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других.

1859 — Министерством вероисповеданий и наук Австро-Венгрии в Восточной Галиции и Буковине предпринята попытка заменить украинскую кириллическую азбуку латинской.

1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.

1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может».

1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке.

1869 — введение польского языка в качестве официального языка образования и администрации Восточной Галиции.

1870 — разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение».

1876 — Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен.

1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке.

1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях.

1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами.

1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский.

1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей.

1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России.

1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы.

1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви.

1922 — провозглашение частью руководства ЦК РКП (б) и ЦК КП (б) «теории» борьбы в Украине двух культур — городской (русской) и крестьянской (украинской), в которой победить должна первая.

1924 — закон Польской республики об ограничении использования украинского языка в административных органах, суде, образовании на подвластных полякам украинских землях.

1924 — закон Румынского королевства об обязательствах всех «румын», которые «потеряли материнскую речь», давать образование детям только в румынских школах.

1925 — окончательное закрытие украинского «тайного» университета во Львове

1926 — письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации».

1933 — телеграмма Сталина о прекращении «украинизации».

1933 — отмена в Румынии министерского распоряжения от 31 декабря 1929 г., которым разрешались несколько часов украинского языка в неделю в школах с большинством учеников-украинцев.

1934 — специальное распоряжение министерства воспитания Румынии об увольнении с работы «за враждебное отношение к государству и румынскому народу» всех украинских учителей, требовавших возвращения в школу украинского языка.

1938 — постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП(б)У.

1947 — операция «Висла»; расселение части украинцев из этнических украинских земель «врассыпную» между поляками в Западной Польше для ускорения их ополячивания.


1958 — закрепление в ст. 20 Основ Законодательства СССР и союзных республик о народном образовании положения о свободном выборе языка обучения, изучении всех языков, кроме русского, по желанию родителей учеников.

1960-1980 — массовое закрытие украинских школ в Польше и Румынии.

1970 — приказ о защите диссертаций только на русском языке.

1972 — запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве.

1973 — запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида».

1974 — постановление ЦК КПСС «О подготовке к 50-летию создания Союза Советских Социалистических Республик», где впервые провозглашается создание «новой исторической общности — советского народа», официальный курс на денационализацию.

1978 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О мерах по дальнейшему совершенствованию изучения и изложения русского языка в союзных республиках» («Брежневский циркуляр»).

1983 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О дополнительных мерах по улучшению изучения русского языка в общеобразовательных школах и других учебных заведениях союзных республик» («Андроповский указ»).

1984 — постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР «О дальнейшем совершенствовании общего среднего образования молодежи и улучшении условий работы общеобразовательной школы».

1984 — начало в УССР выплат повышенной на 15% зарплаты учителям русского языка по сравнению с учителями украинского языка.

1984 — приказ Министерства культуры СССР о переводе делопроизводства во всех музеях Советского Союза на русский язык.

1989 — постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного».

1990 — принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.

2012— принятие Верховной Радой Украины проекта Закона «Об основах государственной языковой политики», который грозит значительным сужением сферы использования украинского языка в ключевых сферах жизни в большинстве регионов Украины.



© likagordasky

Free counters!

Українізація чи все ж таки русифікація?

Проблема мови в нашій державі часто змушує задуматися над тим, до чого ми йдемо, до Українізації чи до Русифікації? Хтось говорить українською вдома, російською з друзями (з характерним Оканням і ГЕканням), хтось просто думає що він говорить українською, у когось анкета Вконтакті російською. Продовжувати?? Думаю ви і самі знаєте про цю проблему. Це звичайно добре, що ми - Українці навчилися розмовляти російською (чим не можуть похизуватися Росіяни що до української), проте, все ж таки, не приємно чути, коли проходиш повз звичайну українську школу і чуєш фірмові російські слова і вирази (наприклад: "отнюдь" і т. п.)
Та це ще нічого. Не осуджую тих, хто говорить російською, це право кожного, хоч португальською говори, людина яка є-така і залишається. Найбільш важко сприймати відбірний суржик, постійне закінчення слів на "ть" (робить, співать, приймать, коли правильно: робитИ, співатИ, прийматИ, і т.п.), постійне вживання російських слів українськими літерами, якщо так можна висловитися (прівєт, найшов, цвєти, любов, коли правильно: привіт, знайшов, квіти, кохання.). І вже нікуди не подітися від вже просто врісших корінням в українську мову російських слів (сахар, ладонь, зонтик, обувь, коли правильно: цукор, долоня, парасолька, взуття).
Я вважаю це найбільшою культурною проблемою України. Колись до мене в гості приїзджали родичи з Росії, і мій дядько, все життя проживший у Ростові-на-Дону сказав золоті слова, побачивши підготовку до дня незалежності України на майдані "Знаєте, Україна зберегла себе, вона зберегла свої традиції, те, що було нажито віками, у нас, в Росії, такого немає, воно кудись зникло". Тож просто хочу сказати одне, чому ж, якщо нам вдалося зберегти традиції, пронести їх через такий великий проміжок часу і захоплювати цим весь світ, нам не вдається зберегти свою мову? Бережіть її, що б скоро слова "тато", "мрія" і "родина" не були занесені до списку архаїзмів.
(прошу пробачення за можливо присутні орфографічні помилки, просто не мав часу перевірити.)
(Стаття не є натяком на всі форми дискримінації, расизму і націоналізму.)

Все у ваших Вустах!
Спеціально для вас, mr. Tinki