хочу сюда!
 

Иришка

30 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «кредити»

УДП має намір отримати кредити від європейських банків

З 10 по 12 квітня делегація Українського Дунайського пароплавства провела переговори з представниками європейських банків – PKB Privatbank (Лугано, Швейцарія), Bendura bank (Ліхтенштейн), Deutsche Bank (представництво в Цюріху, Швейцарія), Union Bank of Switzerland (Цюріх, Швейцарія). 

Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив голова Правління УДП Дмитро Чалий.



Основна мета переговорів – залучення обігових коштів і кредитування програм розвитку УДП. Згідно з розробленим у 2018 році Стратегічним планом розвитку Українського Дунайського пароплавства, до 2023 року заплановано провести заміну дизель-генераторів на річкових буксирах типу «Рига-Іваново», «Запоріжжя», «Сергій Авдєєнко». Далі – модернізувати річкові буксири шляхом заміни суднової енергетичної установки. Також відповідно до Стратегічного плану, намічено будівництво барж типу SLG на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі. 

Представники банків з зацікавленістю сприйняли розгорнуту презентацію Українського Дунайського пароплавства.

Надалі триватиме спільна робота, в ході якої УДП надасть розрахунки для залучення кредитних інвестицій, необхідних для реалізації программ розвитку, а представники банків – алгоритм відкриття кредитної лінії. 

Для Українського Дунайського пароплавства співпраця з європейськими банками є важливою, адже кредитні лінії відкриваються на тривалий термін до 20 років, і що не менш важливо, процентна ставка в Європі значно нижча, ніж в Україні. Співпраця з європейськими фінансовими установами відкриє підприємству можливості реалізувати програми реновації буксирів і секцій, будівництва нового флоту.

Ще один Меморандум, як ще один злочин

Основною ідеєю Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті є зниження фінансового навантаження на позичальників

26.12.2014
прес-реліз
 


Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) уже підписаний Громадською радою при Національному банку України (далі – Громадська рада) та банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. Голова Національного банку України Валерія Гонтарева підпише документ після його остаточного підписання всіма зацікавленими учасниками. Про це повідомив представник Національного банку України Андрій Дубас під час брифінгу, що відбувся сьогодні.
 
Він нагадав, що Національний банк України координував весь процес та створив майданчик для ефективного вирішення проблем валютних позичальників.
 
За його словами, основною ідеєю Меморандуму є зниження фінансового навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.
 
"Меморандум є наслідком тривалого процесу узгодження всіх можливих механізмів вирішення цього болючого питання між громадськістю та банками, у результаті якого було прийнято компромісне рішення, – наголосив Андрій Дубас. – Керівники банків виступають за необхідність реструктуризації на умовах солідарної відповідальності бізнесу, суспільства та держави. У свою чергу, Національний банк усебічно підтримує спільне компромісне рішення, яке дасть змогу зменшити напругу в суспільстві".
 
Переведення суми заборгованості в гривню відбуватиметься за курсом на день реструктуризації, а сума різниці реструктуризованого кредиту між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014, підлягатиме прощенню пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом.
 
Під дію Меморандуму підпадають споживчі кредити в іноземній валюті, що забезпечені іпотекою (квартири, будинки, земельні ділянки під житлову забудову та майнові права на житлову нерухомість ), залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014.
 
Підписання Меморандуму відкриває шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Він вступає в дію з моменту набрання чинності законом про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. За словами Андрія Дубаса, законопроект про відповідні зміни також має містити норму про відміну дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
 
"Як компенсаційний механізм, що запропонований банкам, було обрано сформовані під ці кредити страхові резерви банків", – пояснив Андрій Дубас.
 
Регулятор зі свого боку створить Спеціальну комісію з дотримання положень Меморандуму, а також затвердить детальний механізм проведення реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті згідно з цим Меморандумом відповідною постановою Правління Національного банку України.
 
"Громадська ради закликає всі зацікавлені сторони долучитися до підписання Меморандуму, який, на її думку, є виваженим рішенням та враховує пропозиції як банкірів, так і громадськості", – сказав Андрій Дубас.
 
Нагадаємо, що Громадська рада була створена 16 червня 2014 року з метою забезпечення захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг. До складу Громадської ради ввійшли представники громадських організацій, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банківських асоціацій та об’єднань. Громадська рада є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом, утвореним з метою налагодження ефективної взаємодії Національного банку України з громадськістю для забезпечення стабільності банківської системи, захисту прав та інтересів споживачів банківських послуг та надання Громадською радою пропозицій щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері.
 



Національний банк України

Розпочався процес підписання Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті

У Національному банку України сьогодні відбулася нарада, під час якої було узгоджено основні положення проекту Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум). Таким чином проект Меморандуму набув статусу повноцінного документу, який знаходиться в процесі підписання усіма його сторонами.

Участь у нараді взяли представники регулятора, банків з найбільшим обсягом іпотечних кредитів, наданих фізичним особам в іноземній валюті, банківських асоціацій, Громадської ради при Національному банку України та координатори руху валютних позичальників, а також постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Жером Ваше.

Як наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук, дуже обнадійливим є той факт, що нарешті вдалося наблизити позиції всіх зацікавлених сторін та створити проект документу, що сприятиме зменшенню соціальної напруги в суспільстві.

“Громадяни, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, дійсно опинилися у скрутному становищі. відповідальність за це частково лежить і на центральному банку, що вчасно не передбачив масштабів можливої проблеми та не заборонив кредитування в іноземній валюті, і на банківських установах, що проводили занадто агресивну кредитну політику, а також на позичальниках, що свого часу не оцінили валютні ризики – сказав Олександр Писарук. – Зацікавленість усіх учасників процесу у вирішенні цього болючого питання є дуже високою, що підтверджується досягнутими сьогодні домовленостями».

Після тривалого обговорення та конструктивного обміну думками сторони погодили текст Меморандуму та розпочали процес його підписання.

Зокрема основні положення Меморандуму передбачають:

1. переведення суми заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті, визначеними у пункті 4 цього Меморандуму, в гривню за курсом на день реструктуризації;

2. прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01 % річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014 пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом;

3. фіксацію процентної ставки суми кредиту, що була реструктуризована за офіційним курсом, установленим Національним банком України на 01.01.2014 на рівні не вищому, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті упродовж трьох років з моменту реструктуризації;

4. реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на 01.01.2014;

5. визнання банком безнадійною і такою, що підлягає списанню (прощенню), неустойки (штрафу, пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання кредитних зобов’язань позичальником за договором кредиту перед фінансовою установою на момент реструктуризації;

6. заміна за заявою позичальника ануїтетної форми погашення кредиту на класичну (стандартну);

7. обмеження предметом іпотеки відповідальності позичальника за договором споживчого кредиту в іноземній валюті, крім кредитів, які виступають забезпеченням за зобов’язанням кредитора (термін “іпотека” у значенні, визначеному в Законі України “Про іпотеку”);

8. заборону відступлення права вимоги іншим фінансовим установам за договором споживчого кредиту в іноземній валюті без попередньої пропозиції погашення заборгованості позичальником за ціною відступлення права вимоги тощо;

9. створення Спеціальної комісії при Національному банку України з дотримання положень Меморандуму;

10. визначення правил проведення реструктуризації відповідно до цього Меморандуму постановою Правління Національного банку України;

11. Меморандум має вступити в дію з моменту набуття чинності закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України щодо банків та фізичних осіб позичальників споживчих кредитів в іноземній валюті.

Текст Меморандуму після його підписання сторонами буде опубліковано на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.


Коментар Богдан Гордасевич: Особисто я завжди поважав національну валюту і брав споживчі кредити тільки у гривнях, тому я обурений навіть дуже обурений тим, що йдуть на поступки цим валютним кредиторам за рахунок інших вкладників. Ганьба нацбанку і Гонтаревій персонально: замість твердої позиції щодо відповідальності кредиторів за взяті на себе зобов’язання укладають злочинний Меморандум. Ганьба! Особливо за п.5. Хто гривні брав - того карати можна за недотримання умов договору, а хто у валюті - тим прощають. Ганьба! Або на всіх ці умови - для всіх кредиторів! Догові є договір і кожен знав наперед на які ризики йшов, тому досить цих махінацій, бо знаємо, кому банки  позичали - далеко не найбіднішим, тому най і сплачують сповна! Реструктуризувати - то одне, то потрібно, а прощати і списувати валютні борги на інших вкладників - це злочин.  


50%, 2 голоса

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Анекдот

Банки дуже не люблять неплатників, які прострочили виплати по кредитах.
Але ще більше вони не люблять тих, хто у них кредитів взагалі не бере...

Анекдот

За підсумками 25 закордонних візитів, здійснених Президентом В. Ф. Януковичем в 2010 році, стало відомо, що сума всіх кредитів, взятих у іноземних держав в результаті їх відвідування президентом України, дорівнює сумі всіх витрат президентської команди на ці вояжі...

Патріот не платить кредити ні за яких обставин

Коли «козли демократи і сукі кооператори розвалили нашу большую страну», разом з нею зникли і заощадження, але в країні з’явилися мільйонери. Згодом ми знову втрачали можливості, населення й держмайно, що призвело до появи мільярдерів.  Хто виграє від глобальної фінансової кризи? Фінансисти.  «Вона плакала і брала. І чим більше плакала, тим більше брала» - казав Фрідріх Великий за Марію Терезію (яка співчувала нещасним полякам, і тому нарізала собі найкращий шматок Польщі). Втім, лихварі задовго до королів навчилися користуватися носовичком. Сльози банкірів окроплюють їхні прибутки. Браття, ми з вами не фахівці у фінансовій сфері (вірніше бульбашці), як втім, і вітчизняні фінансисти (не можна сказати, що криза стала для них несподіванкою, бо насправді, вона була для них, як грім серед ясного неба). Справді, більшість наших банкірів пережила шок, глибокий переляк який змінився на ейфорію, коли вони усвідомили, що їх знову не битимуть, навпаки, на падінні можна заробити не менше ніж на зростанні. У Києві мали б за це знати, наприклад в 90-х Андріївський спуск тут звали «вірменський підйом», бо чомусь саме вірмени “піднімалися на гроші” там, де лохуваті кияни спускалися на Поділ. Так ось, ми не фахівці, не знаємо всіх цих іноземних слів якими банкіри пояснюють чому банки повинно підтримувати вбиваючи решту економіки, отже спробуємо розважити по-простому, як озброєний молотком боржник розважає з колекторською фірмою.   1. Світову фінансову бульку надмухували фінансові установи (в першу чергу банки). Банки заробляли на бульці надприбутки. Нині вони хочуть заробити вдруге на тому, що їхня булька луснула.  Банки винні в тому, що обвалилася економіка. Вони знищили нашу платоспроможність і прагнуть забрати решту наших грошей вимагаючи повернення кредитів. Єдиний спосіб зменшити страждання для себе й збільшити його для банків - не платити. 2. Весь цей час банки брали на заході дешеві кредити, а нам давали дорогі. Нині їм надається чотирьохвідсотковий кредит МВФ. Бо країна, (тобто ми з вами) пішла на умови МВФ. Саме ми забезпечили їм цей дешевий кредит. За це вони збільшили відсотки нам. Тому платити їм цих відсотків не треба. 3. Ми з вами щодня втрачаємо від пригод з валютою. І хто ці пригоди влаштовує? Банки. Ті гроші які банки забирають з нас як відсотки по кредитах вони пускають у валютні спекуляції, без огляду на загрозу остаточно знищити національну валюту, а з нею і рештки суверенітету.  Тому жоден справжній патріот не дозволить собі повертати банку кредит. 4. Змушуючи нас повертати кредити, банки не інвестують в нашу економіку. Ту частину грошей якою вони не спекулюють, вони виводять за кордон, розраховуючись по своїх зобов’язаннях перед іноземними банками. Кожен банк це пилосос – він висмоктує гроші з нашої економіки. Натомість ті гроші які ми відмовляємося віддавати банкам обертаються в Україні. Іще раз: якщо ви не сплачуєте відсотки по кредитах, це не тому, що ви неудачник, а від того, що ви патріот. 5. Наше віросповідання вважає гріховним лихварський відсоток. Зазвичай, ми лише понарошку християни, замість віддати все бідним обмежуємося копійчаним подаянням, бо розуміємо, що економіка — це кредит. Ми, трошки християни, трошки підприємці, засуджуємо не лихварський, а лише несправедливий відсоток, який перешкоджає економіці не менше, ніж шкодить їй відданість вірі. Відсотки, які з нас нині трусять — не лізуть в жодні ворота. В часи кризи варто згадати Господа Вседержителя, Пресвяту Богородицю, Архангела Михаїла і всіх апостолів. Бо гріхом є не тільки стягувати лихварський відсоток, але й сплачувати його. Добрий Християнин не повертає ті кредити, які брав іще язичником (а брали ми їх, як злі язичники, обіцяючи відсотки замість того, щоб взяти по-християнські просто так, як милостиню). Християнин має наслідувати Ісуса Христа, який полюбляв громити обмінники. В час крутійства, підлості й лицемірства, шкрябає серце ностальгія за простою чесною логікою та ідіомами дев'яностих. Якби, скажімо, барига позичив гроші правильному пацану, й потім поводив себе як нині банки знущаються з народу (цькував ментами, збільшував відсотки), то правильний пацан цілком міг би вже сформулювати конкретну пред'яву й сміливо йти на будь-яке стріловище, всі авторитетні люди за нього вписалися б, а барига пішов би під розрив, хоч ким би він не крився. На цьому місці наш читач, потенційний люмпен-пролетарій, який-небудь піарменеджер, максимум дрібний підприємець на єдиному податку, без огляду на невиплачений кредит за малолітражне корейське авто, абсолютно безкоштовно захоче позахищати банки: “крах банківської системи призведе до... чогось там, і без банків неможливо...” а все тому, що думає він не за свої останні 350 доларів, а судить з точки зору світової економіки, на відміну від банкіра, якого тридцятип'ятиметрова яхта цікавить значно більше за всю разом узяту світову економіку. Друже, (це я не до банкіра), хоч би всі банки збанкрутували, наступного дня тут буде знову повно, ще ліпших. Ніколи так не було, щоб їх не було. Лихварів трусять при всіх ключових подіях історії людства, а їх тільки більшає! Окрім того, національні традиції, які так любить президент, значно важливіші за благополуччя банків, хоча він бувший банкір. Традиції полягають в тому, що всі наші повстання за основну вимогу висували знищення боргових зобов'язань. І як тільки спалять боргові розписки — одразу те повстання й закінчують. Й потім довго оспівують це під бандуру. Гасло дня — фінансова амністія! Цього ми маємо вимагати від держави, й для банків це значно краще, ніж якби ми вчиняли з ними по-християнські. Отже, чого не потрібно робити — не треба сплачувати кредитів!  А що потрібно? Брати приклад з кредиторів. 

Як казав герой старого радянського фільму за громадянську війну, в країні голод, руїна. Панове, для вас створені всі умови, творчі люди переживають підйом!

Дмитро Корчинський

Відеозвернення

Кредит. Брати чи не брати?

Большинство украинцев еще не брали потребительских кредитов

 

Подавляющее большинство украинцев, а именно – 75,2%, никогда не брали кредитов. Таковы результаты соцопроса, проведенного по заказу журнала «Профиль» консорциумом «Менеджмент консалтинг груп». 18,3% респондентов брали потребительский кредит в национальной валюте. Самый высокий показатель – 11,3% в Днепропетровске, в Донецке и Одессе он выше 6%, в столице 5%. На втором месте среди денежных единиц, в которых украинцы предпочитают брать кредит, стоит американский доллар – 6%. В Харькове, Симферополе и Донецке этот показатель превышает 20%. Пока еще неохотно граждане Украины берут кредиты в евро либо другой валюте – показатели менее 0,5%.

Опрос проведен в городах Киев, Харьков, Днепропетровск, Донецк, Одесса, Львов, Симферополь. Всего опрошено 1200 респондентов старше 18 лет по квотам соответственно численности взрослого населения в каждом городе.

--------------------------------------------------------------------

Я ніколи не брала кредиту. Чомусь.

А може це ще від дитинства, коли бабуся говорила, що чужі гроші швидко витрачаються, а повертати потрібно свої.

Одна ж моя співробітниця активно користується можливістю все брати в кредит, - в неї їх завжди паралельно кілька. А як у вас? Чому саме так?

 

 

   Рейтинг блогов


11%, 2 голоса

32%, 6 голосов

11%, 2 голоса

16%, 3 голоса

5%, 1 голос

26%, 5 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.