хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «мої вірші»

...а ти надією мені... та вірою.

"а ти являйся срібним ангелом хоча б вві сні, і не дивись на час, бо він не стане на заваді..." До тебе увірвусь легеньким вітерцем... І ніжно лоскотатиму все тіло. Притисну милу мою до своїх грудей... В Бажанні попадемо... до Кохання Виру. До тебе прилечу промінням світла... І очі уві сні твої засяють. Тривати довго-довго буде наше літо... Доки ти мене згодна лиш кохати. Я буду думкою... я буду мрією... Шаленством твоїм... та твоїм вирієм. Я буду зіркою .....

Читати далі...

Проллюся дощем

Проллюся дощем. Чорнобілим, сумним і безкраїм. Проллюся за край, щоб втопити весь розпач і біль… Самотнім плачем хай про мене цей дощ нагадає, лиш ти не шукай тої пам’яті більше в собі. Мене вже нема і не треба дзвонити, писати. Тепер я лиш тінь і без сонця життя в ній нема, а ти… й крадькома моїм сонцем не зможеш вже стати, а я в темноті задихатимусь в клітці одна. У мрій за плечем я ховатись втомилася дуже. Не треба в казках, наяву мені жити дозволь!.. Проллюся...

Читати далі...

Залишусь...

[Приєднана картинка] Збираються у вирій журавлі, Сумно курличучи, кружляють над рікою. Вони летять в далекії краї, А моє серце залишається з тобою. У осені яскравих кольорах, Сріблястим світочем у зоряному небі, Ранковим променем в твоїх ясних очах, В коханні вірному залишуся для тебе. Я свої сни на волю відпущУ, Нехай мандрують з журавлиними ключами. Та знай, нікуди я не відлечу, Серця з’єдналися небесними мостами.

Любов подарує нам крила

Слова я твої, моя мила. Іздалеку дуже почув. Мені ти хотіла намисто Дарунком віддати із снів. Мене ти жадала кохати, І сонечком бути ясним. Пісні колискові співати... Як хочу... почути той спів! Як хочу з тобою радіти, А Смуток й Печаль відганять... І літо з тобою зустріти, І разом з тобою літать. Любов подарує нам крила... І вітром підніме до зір… Ok! будем разом щасливі, Стрибнем … у Любові цей вир?!

Наречена серця

[Приєднана картинка] Ще палке гаряче літо по землі ступає, Щедро сонце з неба ллється світлими потоками. Скоро вже красуня Осінь до нас завітає, Тихо увійде до серця золотими кроками. Цілий рік воно чекає її, наймилішую, Щоб до себе пригорнути, пОдругу найближчую. Надзвичайною красою знов зачаруватися, І в її очах зелених зорею зостатися. У яскраві кольори світ розмалювати, І у вальсі золотому із нею кружляти. Стала музою для нього, найкращою піснею. Серце з Осінню...

Читати далі...

Рождественский подарок

[Приєднана картинка] Война... Воюют две державы За власть, за жизнь, за всё вокруг, Огни мерцают у заставы, Окопов грязных полукруг... Был вечер, лишь поодиноко Свистали пули надо рвом, И вдруг послышалось с окопов: «Всё! Перемирье! Рождество!» Все этого так долго ждали, Чтобы немного отдохнуть, Из рук винтовки выпадали, Хоть на минуточку заснуть. Вот солнце над заставой встало, Одна с воюющих сторон Решила, что бы то ни...

Читати далі...

Мальчик и пианист

[Приєднана картинка] Афишами столбы одеты, О том расскажет каждый лист, Что к нам сегодня же приедет Известный в мире пианист. И вот концертный зал заполнен, В проходах даже негде стать, Партер уже народа полон, Когда же будут начинать. И вот поехали, качаясь, Тожественно, кулисы врось. Стоит на сцене, улыбаясь, Возле рояля, жданный гость. Но вдруг откуда-то из зала, Мальчишка маленький возник...

Читати далі...

Піжмурки

[Приєднана картинка] Для чого ці пусті дзвінки? Для чого ці безглузді есемески? Навіщо знов перекриваєш течію ріки Й нестримним буревієм рвешся в моє серце? Загублений в минулому кохання оберіг, Розірване роками наших мрій намисто. Давно зійшла я з перехрестя стоптаних доріг, А ти ще й до сих пір стоїш на тому місці. Живеш у задзеркаллі власної краси І все чекаєш подарунків з неба. Та вже не відбудуєш спалені мости, Та й і немає в цьому вже потреби. Давно ні...

Читати далі...

А що як?..

Учімось цінувати кожну мить, що Бог прожити нас благословляє, бо час біжить, життя за ним біжить, а ми за буднями цього не помічаєм. А в нас проблем і клопотів без меж, не рідко губимо у суєті коханих, робота – не така, погода теж, фальшиві усмішки на зустрічах так званих… А що як за прожитий кожен день ми навчимося дякувати Богу замість того, щоб нарікать лишень, замість зневіри – вірити у Нього?! А що як суєті наперекір навчитись бачити лиш позитив щомиті – і в тій росі...

Читати далі...

Чумацький шлях

[Приєднана картинка] Без тебе і небо не синє, І зорі без тебе не сяють. Знов думка до тебе лине, Лиш з твОїм ім’Ям засинаю. В очах твоїх – тепле літо, Кришталеві дзеркальні росинки. У них лагідне сонечко...

Читати далі...