-_-_-_-_-_--_----___-----___----_--_-_-_-_-_-І я боюсь, і ти боїшся...Невже злякалися ми тиші?Не хочеш, поруч щоб лишивсяІ так крадемось тишком-нишком---Бреду по днях, в тумані ніби,В моїх долонях знову пустка.Не ангели ми, всі без німбівІ грішимо десь часто-густо...---Будуєм замки в стиках долі,Розучуєм сценарій просто.Чи то спинивсь, чи йду поволі,Чи просто фатум високосний?---Отак блукаєм, марим снамиІ хочеться це все спинити...Та все ж я вірю, що дістанемЩасливий доленосний злиток..!---...

-------------------------------------------Спитався я в Долі - Чи сонце зітхає,Чи плачуть зірки уночі?Чи є той щасливий, що волі немає?Чи є хто живий без душі?..Доля, сумно всміхнувшись, відповідає:І сонце зітхає, і плачуть зірки...Тому що щасливих без волі немає,Немає живих без душі...---...22.05.2001

Американские ученые выяснили, что будущее человека напрямую зависит от его массы при рождении. По этим данным, неприятности практически гарантированы детям, которые весили менее 2500 граммов. Об этом сообщает The Washington Profile со ссылкой на исследование University of Michigan Institute for Social Research. Дети, имевшие при рождении малую массу тела, имеют на 30% меньше шансов в детстве обладать хорошим или отличным здоровьем. Причем, в большинстве случаев, эта проблема только...

Читати далі...

Інакше дуже скоро нації не залишиться: - смертність вже дуже давно перевищує народжуваність, тому ми поступово вимираємо; - нас труять в супермаркетах, оскільки відсутній дієвий контроль за якість продуктів харчування та адекватна відповідальність за підірване здоров’я; - нас вбивають на дорогах через відсутність реальної загрози до порушників отримати справді відповідне злочинові покарання за вчинені дії (останній гучний приклад – травмування насмерть пішоходів водієм, який їхав на...

Читати далі...

Змирився мабуть із судьбою. Прокляв, забув, сльозу не ллю. І розпрощавшися з тобою Не шепочу вночі - ЛЮБЛЮ! І не гремить вулканним гулом Ім`я твое в мени. - Прошло Усе забулося, заснуло, Немов нічого й небуло! Мабуть змирився із судьбою. Не ремствую, не ллю слозу, Але кивни лише бровою.... І на колінах приповзу. І оживу, і знов проснуся Як грім той ранньої весни. Й з судьбою знову поборюся! Лише поклич, лише кивни! Іван Немирович!

Є у мене знайомий. Красень, спортсмен, розумник... Закінчив блискуче універ, захистив кандидатську дисертацію (в галузі хімії). Потрапив на роботу (наукову, прибуткову, за спеціальністю - завидую, хлоп на синхрофазотроні має можливість попрацювати ) в Німеччині. Дівчата на нього заглядаються... А він, нехай йому грець, зібрався в духовенство піти, так би мовити поставити хрест на своєму світському житті. Скільки інвестицій у свою кар'єру і професію перекреслити. Я не проти...

Читати далі...