Для внесення до списку ЮНЕСКО відібрали вісім українських дерев’яних церков. Чотири представляють Львівщину, дві — Івано-Франківщину і дві — Закарпаття.

Про це в інтерв’ю ZN.UA повідомив провідний науковий спеціаліст інституту «Укрзахідпроектреставрація» (Львів) Василь Слободян.

Говорячи про вимоги ЮНЕСКО, експерт зазначив, що передусім це — ідентичність та інтегральність церковної споруди. Пам’ятка має бути збудована з автентичних матеріалів. Друга вимога — збережений історичний ландшафт, у тому числі зелені насадження. Третя — про пам’ятку повинна дбати держава.

«А якщо згадати, що за 20 років незалежності України на збереження дерев’яних церков з бюджету не виділено жодної копійки, то висновок напрошується сам. Це має бути окрема державна програма з чітко визначеним фінансуванням», — підкреслив В.Слободян.

«Зараз наш колектив працює над великим спільним українсько-польським поданням, — розповідає В.Слободян. - У ньому детальні описи кожної церкви, церковного вистрою, навколишньої території, повна історія храму і коротка — місцевості. А ще — фотографії, креслення, карти, обміри, архівний матеріал, державні документи про внесення їх до числа пам’яток, встановлення охоронних зон тощо. Дуже важливим є розділ про те, як держава збирається дбати про пам’ятку, які роботи виконувати, хто їх оплачуватиме. Хибно думають, що кошти на збереження пам’яток надає ЮНЕСКО... Ця організація ніколи ніяких коштів не виділяє. Ще одним документом, який вимагають організатори, є опис туристичної привабливості об’єкта, можливості доїхати, переночувати тощо. Вимог дуже багато».

«Подання йде за підписами міністра культури та міністра закордонних справ. При цьому спільне подання робить лише одна держава. Ми домовилися з поляками, що це робитиме Україна, бо маємо лише три пам’ятки, які входять до списку ЮНЕСКО. Менше (одну) — лише в Молдови», — додав В.Слободян.

Відповідаючи на запитання, скільки пам’яток могла б мати Україна у списку ЮНЕСКО, В.Слободян сказав: «Важко сказати. Цього року до списку нарешті ввійшли митрополичі палати в Чернівцях. Шанс мають стара частина Кам’янця-Подільського та Одеси. Відповідні попередні подання зроблено давно. Але далі намірів ці міста нічого не роблять».

Дивлячись на фотографії деяких реально існуючих будівель по всьому світу, хочеться задати питання: «В який момент архітектура теперішнього раптом різко перетворилася в архітектуру майбутнього?». А подивившись на дату заснування тієї чи іншої футуристичної будівлі, стає зрозуміло, що де-не-де це сталося вже кілька десятиліть назад.

Давайте ненадовго зануримося в світ сучасних будівельних звершень і переконаємося, що в плані архітектури завтра настало вже давно.

Вежа Leeza SOHO, Пекін, Китай. Найвищий в світі атріум!

Рік відкриття: 2019.

Готель Inntel в Зандаме, Нідерланди  

Пам’ятається, Густава Ейфеля дуже ображало, що в його час інженерів вважали бездушними механіками, які не розбираються в красі і естетиці. Він і вежу побудував, щоб довести зворотне. Сьогодні принцип гармонійності лежить в основі всіх важливих архітектурних проектів, похмурі цегляні хмарочоси йдуть в минуле. Думка йде далі і тоді народжуються ось такі дивовижні споруди.

Азербайджанський національний музей килима

             У Львові завершили будівництво найбільшої на Західній Україні фасадної сонячної електростанції. СЕС площею 1620 квадратних метрів розмістили на семиповерховій будівлі центрального офісу компанії ОККО.

           За словами засновника і глави наглядової ради ОККО Віталія Антонова СЕС включає в себе близько 1000 панелей загальною площею 1620 кв м, встановлених на даху і фасаді. Річне виробництво ел.енергії прогнозується на рівні 200 000 кВт * год. Антонов додав, що в наступному році на об'єктах компанії ОККО планується встановити близько 350 «електрочарджерів» для електромобілів по всій країні.

            Від автора. Завжди був обома руками ЗА. Ось так в ідеалі і треба розміщувати геліопанелі у кліматичних умовах помірного поясу - не на даху, а саме на стінах. Площа орієнтованих до сонця стін багатоповерхових споруд, як правило, більша за площу даху. Окрім покращення естетично-візуального сприйняття споруди (тут - на смак) це зменшує загрозу ушкоджень від граду, полегшує догляд, повністю усуває потреби прибирання снігу і пташиного посліду з поверхонь панелей, а взимку при низькому сонці забезпечує більшу інсоляцію і, відповідно, потужність на виході.

Справжній творець навіть сарайчик збудує так, що ним приїжджатимуть милуватися із самої столиці. Умілий архітектор завжди знайде спосіб зробити практичну будову ще й красивою, додати родзинку. Інша річ, що не кожен здатний їх розглянути та оцінити, але це справа наживна. Головне – почати, причому тепер для цього зовсім не потрібно особисто їхати кудись.

У музеї сучасного мистецтва в Чикаго навіть сходи – предмет цього мистецтва

При реконструкції університету старі стіни стали внутрішніми, а довкола них звели нові...