Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

The Beauty!

Лада

06.04.12, 10:11
Стих_и_я
вірші, кохання, лірика, любовна лірика, поезія

О, Ладо! На губах – згуба!..

Пригублю глибоко… любо!

Загублюся, заголублю…

Любитиму… Благоговітиму…

06.04.2012

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика любовная

Свидетельство о публикации № 10421

© Copyright: Марина Степанская, 2012 Свидетельство о публикации №11204063378

Коментарі: 25

Oliviya

Не питай мене нащо любила,
Не питай, я не знаю й сама.
Я б летіла, та зламані крила,
Йшла б – землі під ногами нема…

І буденності сірі картини
Світ розмішують в сум безнадій,
А я знову любові хвилини
Хороню в своїм серці на дні…

Відболіти б давно вже повинно,
Переплакати, перецвісти,
То чому ж тоді в сни безупинно
Все одно повертаєшся ти?

Не приходь в мої сни. Вже не сила
Стільки пити тривог і жалЮ.
Не питай мене нащо любила,
Не питай мене нащо… люблю…

Коментарі: 46

Oliviya

Говорила

Запізнілим промінням ніч
увірвалась до мого неба,
а я з тишею віч-на-віч
говорила якраз про тебе,

а я з мрією тет-а-тет
роздивлялася снів химери,
не рятуючись від тенет
почуттів і бажань істерик.

І гуашшю обіймів тих,
в яких море «спекотних» спецій,
малювала ця ніч штрихи
по моєму сліпому серцю.

З мрійних сцен все манила вслід
за тонкі дорогі лаштунки,
відкриваючи дивний світ,
де повітря - чиїсь цілунки…

І тремтіла, з чиїхось нот
виплітала зіркОве небо,
а я з тишею знов і знов
говорила лише про тебе…

Коментарі: 28

Oliviya

Наркотик

Місяць як скибка лимону в вікні,
Тьмяні зірки, й ті за хмарами плачуть…
Тиша. Не сміє ніхто самоті
Свято порушити болі й невдачі.

Кілька краплинок в бокалі вина,
Дим сигаретний проймає свідомість…
І не важливо чия вже вина –
Бо все одно тепер «тільки знайомі»…

Десь полетіти б в нікуди, за тьму,
Просто вхопитись за вітер і зникнуть
Там де немає «навіщо», «чому»…
Щезнеш, – без тебе за мить одну звикнуть…

Час мабуть лікар, хоча… швидше яд –
П’єш і звикаєш…– наркотик… Світанок…
От якби залпом всі дози підряд
Випити можна було б на останок…

Коментарі: 24

Oliviya

Все одно

Іноді тебе я хочу вбити –
Лиш вклади у руки револьвер,
Інколи – до забуття любити,
Потонувши в вирі мрій-химер.

Часом у тобі я бачу небо
Чисте і безкрає – небо мрій,
Від якого хочеться для тебе
Стати в ньому зіркою надій.

Часом погляд твій страшніше шторму,
Чорним птахом п’є із серця кров,
Чорним попелом мій світ огорне
І ніяк не вирвусь з тих оков…

То весна в очах твоїх сміється,
То ридають грози без жалю…
Тільки навіть із грозою в серці
Все одно чомусь тебе люблю…

Коментарі: 31

Oliviya

Не...

Не бачити, не чути і невтішно
не намагатись повернути кожну мить,
яка ще твоїм тілом пахне ніжно,
яка ще твоїм дотиком сльозить…

Не плакати, не мріяти, не знати
про тебе жодних слів і жодних фраз,
що серце заставляють розриватись
від трепоту й бажання водночас.

Не вірити, не кликати, не бігти
за тінню, що нагадує тебе,
а згодом сумувати безпросвітно
разом з плаксивим місяцем з небес…

Не дихати, не рухатись… щомиті
вдихати всім єством цілунок твій…
А потім клястись – більше не любити,
не мріяти, не думати… Не мій…

Коментарі: 49

Oliviya

На ніч

Вже стомлено злипаються повіки,
Думки розсіяно злітаються до снів
І тільки вітер стукає у вікна,
Від тебе подолавши сто світів.

Дихнеш крізь сон і я тебе відчую,
Не знаючи як ти далеко й в сні,
Не знаючи як ніжно ти цілуєш
Не вітром, а устами… тілом всім…

Волоссям пробіжаться твої пальці,
Затьмаривши бажанням небокрай,
А потім, зупинившись на зап’ясті,
Що сили є штовхнуть мене у рай.

Заплаче ніч зірчастими сльозами
Від ніжності, від пристрасті, від свіч,
А я тебе разом з своїми снами
У сто світів вкраду хоча б на ніч!

Коментарі: 32

Oliviya

-----------

Гаряча ванна, ароматна пінка
і відчуття блаженства неземного…
А ще якби мені потер ти спинку,
то я і потонути так готова…

Зірву цілунок грішний я несміло
і, на замовлення неначе, світло щезне,
розслаблене та мокре твоє тіло
мене погубить і в тобі я знов воскресну...

Ти перевір у темряві шаленій
чи дихаю ще я, чи ще жива я,
бо коли ти так близько біля мене,
то я і розум, і життя втрачаю…

Коментарі: 44

Oliviya

Не розлюбила…

Я за тобою знову так сумую…

Перераховую у небі тьмяні зорі

і їх холодним подихом цілую, мов перед долею схилилась у покорі. Хтось скаже : «Ні, вона ж бо не любила, що легко так відмовилась від нього!» Не сперечатимусь… Навіщо? Та й не сила… Немає більше крил у серця мого… Не розлюбила… просто перестала про це щомиті шепотом кричати, і не тому, що слів мені замало, – тому, що знати це тобі не варто, бо раптом там у тебе чисте небо і ти у нім літаєш вже щасливо, а я… чекаю ревно так на тебе й так сліпо знов надіюся на диво… Не розлюбила… Не питай, не треба, лиш чом німими стали мої очі – не відповім… лише в твоєму небі вмиватиму до блиску зорі-ночі…

Коментарі: 52

Oliviya

Послухай ніч

Послухай ніч. Вона тобі розкаже
Мою п’янку історію бажань.
Послухай ніч… З зіркових відображень
Склади любові витончену грань.

Вдихни мій світ. Тремтливо, обережно,
Крадучи всі мережені думки.
Вдихни весну. Моя весна безмежна –
Стирає край на відстані руки.

Відчуй мене. Я поруч. Я у сонці,
В дощі, у вітрі, в сутінках небес,
Цілунком ніжним на твоїй долоньці…
Відчуй мене… Я так люблю тебе…

Коментарі: 59