14 жовтня в Україні святкують свято Покрови Пресвятої Богородиці або Святої Покрови.
В українських селах і до нині дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки (28 листопада) – пора наймасовіших шлюбів в Україні.Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят в Україні. Що цікаво — шанують його і християни, і рідновіри України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, всі плоди уже дозріли: “Прийшла Покрова – на дереві голо”. Сивий Яр вступає в свою повну силу в першу п’ятницю, після дев’яти днів від осіннього рівнодення і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність.Незвичайна популярність та величність свята Покрови пояснюється дуже просто, хоч цього вперто не бажають визнавати і помічати представники християнства. Корені виникнення свята сягають сивої давнини і пов’язані з космічним станом природи і, відповідно, особливим етапом у житті людини.
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває Землю або листям, або снігом.
До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої (28 серпня).
До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць.
Щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима.
На Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті “би щастя їх судьбу від нещастя накрило…”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього.
Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предків та творення нових родин.
Прикмети на Покрову:
• якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо з Півночі – холодною, із Заходу – сніжною;
• якщо протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою;
• якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Цікаво, що в народі збереглося повір’я, що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.
Свято Покрови було введено у християнство в Х ст. і за легендо, це трапилося після події, яка трапилася в Царгороді (Константинополі). Місто оточили чужинці (за різними джерелами – могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби чи турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві.
Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородиця, навколо якої були ангели, пророки та апостоли, і накрила своїм омофором православних християн. Це стало провісником перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників.
Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події.
Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородиця, навколо якої були ангели, пророки та апостоли, і накрила своїм омофором православних християн. Це стало провісником перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників.
Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події.
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
Отже, сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Нещодавно було прийнято закон, за яким день на Покрову оголошено вихідним днем.
(Запозичено з сайту "Моя планета")
