Вночі наснився кошмар (давненько не снилось таке). Вже не пригадаю, що конкретно снилось. Якийсь робот переслідував, чи кукла. Тож прокинувся. Думаю, дай гляну на карту повітряних тривог. Дивлюсь: тривога оголошена на більшій частині лівобережжя — Кіровоградська, Сумська області. Через декілька хвилин — Київ. А потім додалися Чернігівська, Київська, Житомирська і Вінницька області. Після такого важко було заснути. Мама каже, що менше знаєш — спокійніше спиш. А якби не сон, спав би й далі.

-------------------

Знайомий заспокоює, що нічого боятись кудись їхати, але один екстрасенс казав, що перша половина серпня буде неспокійною. Втім, страх — не єдина причина, щоб не здійснювати поїздок. Не менше напружують величезні інтервали транспорту, затори і перевірки на блок-постах. І все це ще у спеку. Ну і їхати самому не прикольно. Тому про поїздки поки що навіть думати не хочу.

Зазвичай, вступи до звітів пишу вже після здійснення поїздок. Рідше — під час самої поїздки. Хоча іноді надходить натхнення написати підводку заздалегідь. Наприклад, хочеться кудись поїхати або є тема для звіту, однак недостатньо матеріалу. Формулюєш думки, пишеш — а воно виявляється непотрібним, або відкладається у дальню шухляду, як це було з автомобілями вітчизняного виробництва, коли матеріал збирав аж 7 років(!), хоча підводка вже була готова. Частіше трапляється, коли вступи пишуться даремно. Так сталося з Поліським, яке планував відвідати, але так і не спромігся. Писав і про Зону відчуження, хоча після пожеж у південних селах нелегально йти нема сенсу, а офіційна екскурсія по пам'яткам і Прип'яті зовсім не приваблює. Звичайно, є думки і про російське вторгнення. Але їздити фоткати наразі ризиковано.

Хотів замовити щось поїсти цікавеньке і смачненьке, але виявилось, що доставка у наше місто не працює. Як так?! В більшість інших міст області можна замовити. У Київ також. А до нас — ні. Причому є аж 3 відділення Нової пошти. Можна, звичайно, спеціально поїхати у столицю, однак збільшили вартість проїзду в маршрутках. Враховуючи націнку за доставку, замовляти взагалі буде невигідно.

Так що вимушений обійтися без дегустації та матеріалу для публікацій.

Капєць! Не спиться! Знову безсоння! Вдається влягтися лише о 2-й ночі, й то назвати це нормальним спанням не можна. До ранку толком нічого не сниться.

Що роблю? Слухаю музику, поки не набридне(!!!), або читаю форуми. Влаштовую набіги на холодильник або проріджую щетину. Ще й на додачу почали турбувати зуби (більше року не було потреби відвідувати стоматологію). Плюс — скоро наближається День народження, і я вже передчуваю чергове підбиття підсумків "досягнень". Одним словом, є чим забити голову перед сном. "Відключити" думки не вдається.

З перевірених засобів у нинішніх умовах доступні лише ліки зі снодійним ефектом (за показаннями, тому можна приймати, — просто не хочу звикання і зниження ефективності).

Підкажіть, як ви засинаєте. Можливо, є якісь способи?

Дивні речі відбуваються. Кицька останнім часом заходить до мене в кімнату може раз у пів року, а цього тижня зачастила. Можливо, Мурзік приніс дуже надокучливих бліх, можливо їй просто стало нудно і захотілося нових місць. Коротше, сидить в кімнаті. Допитлива, як батько. Незрозуміло, що хоче: і в шафі ій не сидиться, і на підвіконні, і на дивані, і на підлозі. Преться на журнальний стіл, однак і там надовго не засиджується. За декілька днів блокноти пожмакані, шпалери подерті (робили ремонт лише пів року тому). А як любить сидіти на ногах! Вже навіть не лоскотно. Лише незручно сидіти на одному місці. Причому тільки сідаю на диван — одразу застрибує. Ледве доробив завдання по роботі.

Закидую до інших кімнат — прибігає. Як медом намазано.

У новорічну ніч від дощу і відлиги сніг повністю зійшов. Сусіди поводили себе тихо, а от інші містяни — ні. Фейєрверки гуркотіли з опівночі (збирався їх відзняти, однак найкрасивіші моменти пропустив). На підвіконні на ранок знайшов папірці з хлопавок. Виходить, хтось з вищих поверхів запускав.

За святковим столом не об'їдався. Й так передоз по солоному і солодкому. А ось бірмікс зайшов з трудом, хоч і смачний. Відвик від алкоголю — вже не лізе.

Про дегустацію мідій напишу пізніше.

Настрій сумнуватий. Так буває щороку у новорічні вихідні, але цього року почуваюсь як після звіздецю, коли звичайні дні без пригод сприймаються за радість або в очікуванні приємних подій.

Ну і пісня дня, на яку випадково натрапив на радіо.

Чогось не спиться. Думки перед сном? От якраз ні. Правда, є здогадки. Найперше, це відсутність нових подорожей. Друга причина — іноді доводиться засиджуватись за роботою допізна. Сьогодні ще "порадували" глюками на фотохостингу, де розмістив знімки з блогів. Мабуть, щось на серверах. Зараз більш-менш запрацювало. Однак все одно рознервувався.

Звичайно, під ранок все одно засинаю, але то вже не те. Та й спати доводиться ледве не до 9-10 години(!). Ну а найгірше, що майже ніц не сниться. Хоча, коли сниться, такі сни, що не дуже то і радієш.

Може прийняти снодійні ліки? Іншого варіанту як заснути нема.

Відзавтра Київська область у червоній карантинній зоні. Лякають обмеженнями. Мабуть, не будемо ходити по магазинам. Закупились. Правда, не знаю, наскільки вистачить.

Тим часом, примудрився захворіти. Декілька днів тому було погано. Подумав, що пневмонія. І горло набрякло, як 10 років тому. Температура підвищувалась. У батька сухий кашель (але мовчить, як партизан). У мене теж. В горлі першить. Може це й ковід, хто зна?

Брат щепився Пфайзером. Каже, що були сильны побічні ефекти. Так що, мабуть, доведеться вибирати китайську "жижу", якщо надумаю вакцинуватись. Поки що у пунктах щеплення — черги.

На роботі черговий завал. Купа всього. Своїми справами займатись ніколи. Й так, минулого місяця був рекорд.

Хоча звичайно, чим більше роботи, тим більше зарплата.

Продовжуємо розбирати хлам і позбуватись від зайвих речей і "приданого". Дісталися до банок. Все одно консервуємо вже не в тих обсягах, що раніше.

Дізналися, що за кілограм банок дають 50 копійок. Щось дуже дешево. Куди їх ще можна подіти? Не викидати ж просто так?!