Рада мавп
- 04.09.18, 13:09

Менш ніж за місяць, 4 вересня, стартує дев’ята сесія Верховної Ради. Враховуючи, що в повітрі все виразніше витає запах виборчої кампанії, в парламенті буде жарко. Торгуватися стануть практично по кожному питанню.
Дев’ята сесія Верховної Ради: зміна ЦВК«З наближенням президентських виборів в депутатському середовищі істотно зростають і міжпартійні протиріччя, і взаємна недовіра, і банальна політична нервозність», – зазначає політолог, керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко
Цю нервозність ми в повній мірі могли спостерігати під час торгів щодо перезавантаження Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, що повноваження у діючого складу ЦВК, де сидять ще «кадри Янковича», давно минули. Але поміняти їх ніяк не можуть: то перебір кандидатур, то – недобір представників тих чи інших фракцій. По суті – політичні ігрища за контроль над Центрвиборчкомом.
До літніх канікул утрясти питання не вдалося. Так що торги за ЦВК відклали на осінь.
«У жовтні залишиться рік до парламентських виборів. До президентських – ще менше. Тому одним з перших законів важливо буде упорядкувати виборче законодавство. Тому важливим буде ЦВК, Виборчий кодекс», – заявив 4 серпня голова парламенту Андрій Парубій під час поїздки у Львівську область.
Політолог Володимир Фесенко називає головною рушійною силою блокування процесу формування нового складу ЦВК фракцію «Народний фронт».
«Судячи з інформації з парламентських джерел, ця ситуація пояснюється тим, що «фронтовики» досі побоюються дострокових парламентських виборів, – зазначає він. – Чутки про можливість таких виборів циркулювали з лютого до початку липня і стали головною перешкодою для оновлення складу Центрвиборчкому. Якщо цей фактор буде діяти і восени, то формування складу ЦВК може потенційно блокуватися до кінця року. Справа в тому, що президент України не може достроково припиняти повноваження Верховної Ради лише в останні 6 місяців повноважень президента України або Верховної Ради України (згідно ст. 90 Конституції України)».
У той же час, за словами керівника Центру політичного аналізу «Пента», парламентські фракції, лідери яких є фаворитами президентських виборів, об’єктивно зацікавлені в оновленні складу ЦВК. Адже якщо президентські вибори буде проводити нинішній склад цієї комісії, абсолютну більшість членів якої, включно з керівником, давно вичерпали термін своїх повноважень, то легітимність виборів може бути поставлена під сумнів.
У будь-якому випадку, залишається проблема боротьби за кількісний та якісний контроль над Центрвиборчкомом.
Фесенко вважає перебільшеними є побоювання щодо того, що ЦВК може штучно забезпечити перемогу одному з кандидатів. «Як показує електоральна практика, підтасовування голосів на виборах може відбуватися в дільничних або в окружних комісіях, але не в Центрвиборчкомі, – пояснює експерт. – Значущу роль ЦВК може грати тільки при реєстрації кандидатів на пост президента, і в разі виникнення конфліктних ситуацій в ході виборчого процесу. Але ніякий «свій» голова і «свій» склад Центрвиборчкому не допоможе, якщо офіційні результати голосування не визнає суспільство (як це було в листопаді 2004 р.). Саме для забезпечення легітимності президентських виборів доведеться сформувати оновлений і легітимний склад ЦВК, інакше виникне ризик політичної кризи під час президентських виборів або за їх підсумками».
Політолог Кирило Молчанов не виключає, що президенту Порошенко, у разі невдачі спроби протягнути більшість «своїх» людей в Центрвиборчком, буде вигідний старий склад ЦВК. «Він може навмисно зволікати з голосуванням ЦВК, щоб у випадку незадовільних результатів виборів їх оскаржити, заявивши про нелегітимність Центральної виборчої комісії», – припустив Молчанов.
Дев’ята сесія Верховної Ради: новий Виборчий кодексРозгляд проекту Виборчого кодексу – ще один камінь спотикання. У першому читанні законопроект про новий ВК був прийнятий ще в листопаді 2017 року. І «завис» через величезну кількості редагувань (близько 4,5 тис.), що гальмують розгляд і прийняття закону в цілому.
«Я вважаю, що Виборчий кодекс повинен бути прийнятий за рік до парламентських виборів. Тобто, я вважаю, що він повинен бути поставлений на розгляд в залі у вересні, максимум – на початку жовтня. Я розумію, як непросто буде знайти голоси, але я переконаний, що повинен бути дуже професійно підготовлений законопроект», – заявив Парубій.
Відзначимо, що новий ВК передбачає введення єдиної пропорційної системи з відкритими регіональними списками. Україна ділиться на номінальні 27 виборчих округів. При цьому до Херсонської області буде прикріплений виборчий регіон Криму, Київ буде виступати окремо, а Дніпропетровська область, у зв’язку з географічно непропорційною кількістю проживаючих виборців, буде поділена на дві частини.
Планується, що при формуванні списку кожна партія створить свій окремий загальнонаціональний список кандидатів (своєрідне «обличчя партії»), так і поіменний регіональний виборчий список кожної з областей України. Кількість мандатів політсили і кількість народних депутатів від області у майбутньому парламенті залежатиме від загального числа голосів.
Нардепи не особливо прагнуть просувати зміни, тому що пропорційна система влаштовує як мажоритарників (умовна роздачі гречки на місцях), так і великі партії, які торгують місцями в прохідній частині списку. Вся надія – на тиск колективного Заходу, який минулої осені і підштовхнув ВР прийняти законопроект про ВК в першому читанні.
Голова аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вважає, що проведення виборів за новим виборчим законодавством не входить в плани нинішньої влади, так як вона може залишитися за бортом української політики. А після цього деякі можуть навіть опинитися за ґратами. На думку аналітика ВК або не буде прийнятий, або буде значно змінений.
Дев’ята сесія Верховної Ради: прощання знедоторканністюНе обійде парламент увагою і тему депутатської недоторканності. Її традиційно піднімають «під вибори». Піднімуть і цього разу, тим більше, що Конституційний Суд схвалив проект президента (№7203, передбачає зняття з парламентаріїв недоторканності з 1 січня 2020 року), і проект ряду нардепів (№6773, що передбачає зняття з депутатів ВР недоторканності після вступу документи чинності, тобто, можливо, навіть до нових парламентських виборів, намічених на осінь 2019 року).
Між тим, парламентський комітет з питань правової політики та правосуддя незадовго до літніх канікул повідомив, що вирішив доопрацювати законопроекти про скасування недоторканності. Мовляв, Конституційний суд вказав на деякі ризики після ліквідації парламентського імунітету. КС, дійсно, застеріг ВР про небезпеку повної відміни депутатського імунітету в умовах наших далеких від досконалості політичної і правової системи України. Але, як ми вказували, в цілому схвалив обидва законопроекти. І все ж у ВР вирішили з ними не поспішати.
Профільний комітет рекомендує встановити термін розробки пропозицій і поправок в документи іншими комітетами до 19 вересня, а термін опрацювання цих поправок і пропозицій – до 5 жовтня. Тобто, лише у середині осені нардепи можуть спробувати набрати конституційну більшість (300 голосів) і проголосувати за давно обіцяне зняття з себе, улюблених (або зі своїх наступників), недоторканності.
«З урахуванням рішення профільного комітету ВР і очікуваних нових уявлень про зняття депутатської недоторканності від генпрокурора, складається враження, що скасування імунітету знову стане не більше ніж темою для розмов під час виборчої кампанії. Адже ще до відправлення законопроекту до Конституційного суду в кулуарах ВР ходили розмови, що боротьба з недоторканність цього разу – це серйозно», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.
Як би те ні було, законопроекти обов’язково винесуть в зал засідань. І буде дуже цікаво подивитися, хто і як проголосує.
Дев’ята сесія Верховної Ради: Донбас, нацбез, авто і кадриПрактично будь-який законопроект з тих, що спробують розглянути восени нардепи, буде проектуватися на прийдешні вибори.
Це стосується і рішення про те, чи продовжувати ще на один рік закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО), навколо якого вже почалися дебати. Відповідне рішення потрібно буде прийняти в жовтні. Багато хто в парламенті з різних причин виступає різко проти.
«Перед закінченням терміну в цьому році будемо радитися – є необхідність ще на рік продовжувати, або такої потреби вже немає. Це буде у великій мірі залежати і від позиції наших міжнародних партнерів. Адже зрозуміло: нам вкрай важливо утримати санкції проти Росії. Для міжнародного позиціонування України, для захисту українських інтересів не тільки на внутрішньодержавному, але і на міждержавному рівні, наскільки це важливо», – зазначив спікер Парубій.
Попіаритися на цій темі (у різному її ракурсі) напередодні виборів захочуть багатьох. Те ж саме стосується розгляду законопроектів, які імплементують закон про національну безпеку. Той був прийнятий ВР 21 червня і важливий для зближення України і НАТО.
Але в документі є чимало слабких місць, а прийняття профільних законів про СБУ, розвідку і про створення у Верховній Раді комітету з питань розвідки обіцяють нові торги і чвари під парламентським куполом.
Дасть привід для піару і закулісних ігор і спроба прийняти в цілому законопроект №8487, який значно знижує вартість розмитнення автомобілів. У першому читанні ВР прийняла його 13 липня.
«Ще однією темою виборчої кампанії, яка може отримати розвиток під куполом восени, стане зниження ставок акцизів на машини на іноземній реєстрації та нові авто. Перед парламентськими канікулами депутати в першому читанні підтримали законопроект про зниження ставок акцизів на нові і б / у автомобілі, згідно з яким передбачається більш ніж дворазове зниження акцизу. Цьому передувала не одна акція протесту під парламентом водіїв машин на іноземній реєстрації та представників «АвроЕвроСили», які вимагали дешевого розмитнення б\у машин з країн ЄС», – зазначає парламентський кореспондент Ярослав Конощук.
Просування цієї ідеї джерела 112.ua у складі фракції «Блок Петра Порошенко» пояснюють виборами і боротьбою за цей сегмент електорату між прихильниками президента Петра Порошенка і олігарха Ігоря Коломойського, з оточенням якого пов’язували протести т. н. «євробляхерів»
І ще. Крім ЦВК, будуть підніматися інші кадрові питання. Так, за парламентом залишилися дві квоти в суддівському корпусі Конституційного суду України. БПП посилено лобіює ідею створення Міністерства з питань ветеранів (це дасть можливість «підсісти» на гроші Мінсоцполітики, яке зараз перебуває під контролем прем’єра Володимира Гройсмана. Досі з приставками в. о. працюють очільники МОЗ та Мінфіну. Подали у відставку, але так і не звільнені голови Мінагрополітики та Міністерства інформаційної політики. Можна не сумніватися, що за всі ці пости розгорнеться неабияка драчка. І головним шоу осені, щоб там не готували телеканали, стане зал засідань Верховної Ради.
15 червня 2017 року Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час робочого візиту до Вашингтону підписав Меморандум про співпрацю з Головою Палати представників Конгресу США Полом Раяном.
Цей документ спрямований на стратегічне партнерство та розширення двосторонньої взаємодії між Парламентами у політичній, економічній, безпековій, гуманітарній та культурній сфері.
«Важливо, що у Меморандумі Україна названа форпостом захисту західної цивілізації від російської агресії. Переконаний, що підписання Меморандуму виведе нашу співпрацю не лише на новий рівень міжпарламентської, але й на новий рівень міждержавної співпраці»,- заявив Андрій Парубій.
Під час зустрічі Андрій Парубій передав Полу Раяну лист-запрошення від Голів Парламентів Грузії, Молдови та України відвідати ці країни з офіційним візитом. «Ситуації у наших країнах подібні. І Грузія, і Молдова, і Україна мають окуповані Росією території, і три наших країни впевнено йдуть шляхом євро-атлантичної інтеграції. Тому переконаний, що очільнику Американського парламенту буде цікаво відвідати ці країни»,- заявив Андрій Парубій.
Під час зустрічі Голова Верховної Ради закликав свого американського колегу вплинути на рішення щодо надання Україні летальної зброї, розпочати у Палаті представників Конгресу консультації з приводу укладення з Україною Угоди про надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО. Також Андрій Парубій відзначив важливу роль ухваленого у Сенаті Закону, який стосується посилення санкцій проти Росії, та закликав Пола Раяна пришвидшити розгляд цього питання у стінах Палати представників.
За підсумками зустрічі Голова Палати представників Конгресу Пол Раян зробив таку заяву: «Я був гордий зустрітися зі спікером Андрієм Парубієм, щоб відновити наші міжпарламентські зв’язки з Верховною Радою України. Цей взаємовигідний Меморандум сприятиме більш тісній політичній, економічній співпраці та відносинам у сфері безпеки між нашими Парламентами. На тлі тривалої агресії з боку Росії тісна координація з народом і урядом України важливіша, ніж будь-коли. Я ціную відданість спікера Парубія справі зміцнення цього стратегічного партнерства».
Наводимо текст Меморандуму:
МЕМОРАНДУМ
про співробітництво між Конгресом США і Верховною Радою України
Цим ми підтверджуємо наше зобов’язання щодо Міжпарламенського співробітництва між Конгресом США і Верховною Радою України, започаткованого 18 листопада 1999 року з метою сприяння розширенню стратегічних відносин між Сполученими штатами Америки і Україною.
Зазначаючи, що метою співробітництва є розвиток тісних стосунків між двома законодавчими органами щодо ключових питань двостороннього інтересу та підтверджуючи, що завдання співробітництва полягає у розгляді питань щодо поглиблення взаєморозуміння і продовження конструктивного діалогу, націленого на стабільний мир і добробут та ґрунтуючись на стратегічному партнерстві між Сполученими Штатами і Україною, закріпленому у Хартії про стратегічне партнерство, підписаній у грудні 2008 року, цим підтверджується, що співробітництво буде і далі діяти, слугуючи дороговказом для подальшого розвитку і поглиблення політичної і економічної співпраці між Сполученими штатами і Україною шляхом більш тісних стосунків між законодавцями обох країн.
Співробітництво між Конгресом США і Верховної Ради України:
1. Продовжувати функціонувати як робоча група, налаштована на сприяння розширенню політичного, економічного, безпекового, гуманітарного і культурного співробітництва між Сполученими Штатами і Україною;
2. Сприяти міжпарламентської співпраці між Сполученими Штатами і Україною у контексті реагування на безпрецедентні виклики, що з’явилися внаслідок російської агресії проти України, шляхом надання сприяння Україні стосовно захисту її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, а також здійснення необхідних структурних реформ;
3. Сприяти співпраці між нашими двома країнами з метою посилення життєва важливої ролі України у захисті Європи в якості форпосту західної цивілізації;
4. Підтримувати і заохочувати зусилля України щодо запровадження фундаментальних реформ і модернізації її економіки, розбудовуючи у такий спосіб квітуче демократичне суспільство;
5. Поновити свою увагу до питань порядку денного ПОКР, які охоплюють міжнародні зв’язки, безпеку, торгівлю, промисловість, інновації, інфраструктуру, космічні дослідження, охорону здоров’я, екологію, сільське господарство, корисні копалини та будь які інші питання, що є важливими за для розвитку тісніших зв’язків між Сполученими Штатами і Україною;
6. Періодично проводити двосторонні зустрічі з метою обміну думками щодо поточних подій. ПОКР часом вироблятиме рекомендації, якими керуватимуся обидва законодавчих органа.
Цим ми віддаємо належне Українському кокосу конгреса і Групі Верховної ради України з парламентських зв’язків зі Сполученими Штатами за їхню відданість щодо продовження обміну.
Підписано у м. Вашингтон, округ Колумбія, 15 червня 2017 року
“За експертним висновком, у тому числі Інституту економіки Національної академії наук України, в часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік”, – заявив генпрокурор Юрій Луценко під час звіту у Верховній Раді 24 травня.
Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося. “Податкові площадки знищено, “скрутки” так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; подвійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено”, – заявив Луценко.
Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.
“Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема “Роттердам+”. Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз”, – сказав генпрокурор під оплески.
“Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це”, – заявив генпрокурор.
“І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію “Центренерго”, гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки”, – заявив очільник ГПУ.
На думку Луценка, якщо це буде зроблено, “ми зможемо змінити обличчя України”, передає “УП“.
Також Генпрокурор заявив, що в Україні не вистачає суддів для розгляду усіх кримінальних провадженнь, які надходять до суду.
“Правдою є те, що співвідношення направлених до суду проваджень та судових отриманих вироків є абсолютно неприйнятним. В 2015 році правоохоронними органами до суду було направлено 1696 справ. Завершено судових слухань з вироком – 755. В 2016 році направляємо 1739 справ, отримуємо 492 вироки. У поточному році відправляємо 700 нових проваджень, отримуємо 230 рішень… Зі всіх цих вироків лише 104 особи отримали реальний термін покарання через позбавлення волі”, – розповів Юрій Луценко.
Він заявив, що однією із причин такої “кризової ситуації є чисельність суддів у судах”.
“Наприклад, в Дарницькому, Оболонському, Подільському районних судах столиці є лише чотири судді, п’ять суддів у Голосіївському, Печерському, Солом’янському районних судах. Весь вал справ проти високопосадовців, який йде у Печерський суд, мають розглядати п’ять суддів”, – сказав Луценко.
“При цьому 2016 і поточний рік кількість кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд суддів, подекуди сягає тисячі. Солом’янський суд – 2269 справ, Дарницький – 1163, Печерський – 857. У нас просто банально немає кому розглядати справи і виносити вироки”, – додав він.
Юрій Луценко заявив, що для вирішення цієї проблеми треба створити спеціалізовану палату в існуючому кримінальному суді з розгляду справ категорії “А”.
“Цей антикорупційний суд з нових суддів, обраних через відкриті тести з участю громадськості, може уже до кінця цього року запустити справжній механізм справедливості в судах”, – сказав він.
Також Юрій Луценко натякнув Верховній Раді на необхідність підвищити зарплату прокурорам.
Генпрокурор подякував народним депутатам від імені прокурорів за те, що “вони змогли підняти заробітну плату на 45%”.
“Тепер прокурор першого року місцевої прокуратури має на руки від 9 до 10 тис. грн., а прокурор регіональної – від 11 до 12 тис. грн.”, – сказав він.
Говорячи про плідну роботу прокурорів, Луценко зауважив, що їм необхідно було б подякувати.
“Найкращою подякою, шановні народні депутати, може бути ваше рішення про чергове підвищення зарплати, яке зробить їх ще більш незалежними, ще більш принциповими і ще більш успішними”, – сказав Луценко.
Генеральний прокурор Юрій Луценко закликає здолати корупцію у вугільній галузі та у Митній службі, а також віддати на приватизацію державні підприємства.
Про це він заявив, завершуючи свій звіт у Верховній Раді.
"За експертним висновком, у тому числі, Інституту економіки Національної академії наук України, у часи Януковича Україні було завдано шкоду понад 40 мільярдів доларів США. Це приблизно одна річна видаткова частина державного бюджету. Мені здається, це пік" – сказав Луценко.
Він не згоден із тезою, що з часів Майдану нічого не змінилося:
"Податкові площадки знищено, скрутки так звані – з 1 червня запускається автоматизована система, яка їх знищить; відкати за ПДВ – з 1 травня існує автоматизована система; двійне оподаткування в країні і окремо в сільськогосподарських підприємствах, на чому грали недобросовісні голови колгоспів із Кіпру, знищено; державні закупівлі (махінації) – знищено. Я не говорю, що це знищено остаточно, але це підірвано на 80-90% системою ProZorro… Ціна на газ для населення та промисловості – знищено".
Він зазначив, що чим більше зробить Верховна Рада для подолання корупції, тим менше залишиться робити Генпрокуратурі.
"Нам залишилося три теми. Тема вугілля – якщо раніше розкрадання йшло через спеціальні схеми бюджетного фінансування шахт, то сьогодні не меншу загрозу становить так звана схема "Роттердам +". Ви маєте прийняти закон про ренту на вугілля і інші корисні копалини в Україні – так само, як це зроблено для газу. Зробите це – і ми перегорнемо ще й цю сторінку мафіозних загроз", – сказав генпрокурор під оплески.
"Також нам потрібно навести лад на митниці. Там багато робиться, але треба запровадити звірку даних розмитнення з нашими сусідами – країнами ЄС. І 80% злочинності впаде! Це треба набрати політичної мужності Кабінету міністрів і зробити це", – сказав Луценко.
"І третя схема, найважливіша. Найбільша корупція, наскільки її оцінюю я і НАБУ, сьогодні знаходиться у сфері призначення на менеджмент державних підприємств. Шановні колеги, прийміть нарешті рішення про приватизацію "Центренерго", гідроенерго і всіх інших підприємств, про які уже весь інтернет забитий чутками. Приватизуйте – і нехай платять податки", – заявив він.
На думку Луценка, якщо це буде зроблено, "ми зможемо змінити обличчя України".
Генпрокурор додав, що він завжди готовий до співпраці з парламентом.
Олена Рощенко, УП
http://www.pravda.com.ua/news/2017/05/24/7144856/?aid=13P92Y.wghot
Комітет із питань регламенту Верховної Ради затвердив проект постанови про дострокове припинення повноважень позафракційного народного депутата Андрія Артеменка й рекомендував парламентарям розглянути його в сесійній залі.
Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні в понеділок.
На засіданні комітету не було ні А.Артеменка, ні його адвокатів.
Як зазначив керівник комітету Павло Пинзеник, надійшов текст указу про припинення громадянства А.Артеменка, у зв'язку з яким виникають правові підстави для припинення депутатських повноважень парламентаря.
За словами П.Пинзеника, до комітету також надійшло прохання А.Артеменка не розглядати його питання на засіданні у зв'язку з тим, що указ президента оскаржено у Вищому адміністративному суді України, а також з огляду на те, що "у рамках цього адміністративного провадження ним заявлене клопотання про припинення дії відповідного указу президента в частині припинення його громадянства".
Керівник комітету зазначив, що, за наявними в комітеті матеріалами, указ президента є таким, що діє в повному обсязі.
"У зв'язку з викладеним проектом рішення, який міститься у ваших матеріалах, пропонується внести на розгляд Верховної Ради проект відповідної постанови щодо припинення повноважень народного депутата Андрія Артеменка", - озвучив керівник комітету рішення перед винесенням на голосування.
Як повідомлялося, в лютому 2017 року газета New York Times повідомила, що А.Артеменко передав адміністрації президента США Дональда Трампа підготовлений ним план врегулювання українського конфлікту. План, зокрема, передбачає проведення загальноукраїнського референдуму про передачу Україною Росії Криму "в оренду терміном від 50 до 100 років", а також "виведення російських військ зі Східної України".
Органи прокуратури розслідують кримінальне провадження стосовно А.Артеменка за антидержавні дії в співпраці з РФ.
20 лютого фракція Радикальної партії Олега Ляшка вирішила виключити депутата А.Артеменка зі свого складу.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що А.Артеменко документально підтвердив прокуратурі, що має громадянство Канади, окрім українського громадянства.
21 квітня Генпрокуратура України звернулася до міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова з проханням ініціювати через Державну міграційну службу процедуру втрати громадянства України А.Артеменком з огляду на те, що під час розслідування кримінального провадження за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 111 КК (державна зрада) України, було зібрано достатньо документів, які вказують на те, що А.Артеменко отримав громадянство Канади і має паспорт громадянина Канади.
Указом президента України Петра Порошенка від 29 квітня припинено громадянство України А.Артеменка.
4 травня голова підкомітету з безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Ірина Фріз підтвердила, що А.Артеменка позбавлено українського громадянства згідно з указом президента Петра Порошенка, і пояснила, що це означає також втрату статусу народного депутата.
П.Порошенко на прес-конференції 14 травня заявив, що припинення громадянства А.Артеменка ініціювала Генеральна прокуратура, в якій народний депутат засвідчив наявність у нього громадянства іншої держави. Президент розповів, що Генпрокуратура звернулася з клопотанням до Державної міграційної служби, яка, у свою чергу, перевіривши цю інформацію, внесла свою пропозицію до комісії з питань громадянства при президентові. Комісія, у свою чергу, проголосувала за внесення президентові на підпис відповідного проекту указу.