Шановне товариство!Нехай недруги вважають, що згасли вогні баталій і пригод, нехай думають, що нажахали нас кризами, морозами і хворобами, але справжні мушкетери і взагалі хороші люди не здаються негараздам...Прорвемось!  ОДИН за Всіх І всі ЗА!!!!!!!!!!!!!!!       Запрошуємо всіх бажаючих на корабель кохання, пригод і всілякого шаленства в хорошому сенсі слова  прекрасним жінкам - море квітів ...  ... мужнім чоловікам - вітер адреналіну ...       --- незабаром... НОВІ СЕРІЇ пригод мушкетерів на ...

Читати далі...

_-_-               ------              -_-_---Вмощуюся я в те крісло, а сам як на шпильках...Тепер уже якби знайома Маргарет, прямо таки нахиляється до мене... очі мої "полізли" трохи не туди, але зусиллями спрямував їй таки на лице...- Портос, а Ви не хотіли б, що я замінила Вам її?- В смислі міс?!..- Ну, Ви ж кохали її так? - Вона наблизила свої губи до моїх... е-х-х-х, пишненькі...- Та ні, зовсім ні... - Я вже прямо влився в спинку крісла аби не сталось того "зіткнення"......

Читати далі...

Мачта неквапно поскрипувала в такт коливанням корабельної палуби. Гурт мушкетерів нудився біля дверей каюти каптана. Атос задумливо вдивлявся у морський обрій. Дартаньян перебирав у пальцях кілька монет, підкидаючи їх у повітря час від часу. Портос поривався заспівати стиха якусь пісеньку, але, не можучи згадати слів, тільки втаємничено підмугикував. Араміс спостерігав за одинокими хмаринками і деколи зітхав, коли спливав перед очима якийсь епізод амурних зустрічей. Страннік ночі десь відійшов...

Читати далі...

Пройшли дні, тижні місяці.Шалені дуелі, пишні бали, таємні місії лишилися позаду. Перепочинок, відпустка і... повернення до епопеї? Як він зрозумів, то лише початок... початок нової невідомості, що народилася тоді десь у глибинах сердечного спокою і позбавила рівноваги. Після останнього балу Портос вирішив перепочити і зазирнути до власного маєтку. Мірабо добряче старався. Клопотання мадам О`Хари далися взнаки і господарство прямо ожило, порівняно з минулими часами, коли Портос власноруч...

Читати далі...

_-_-_-_---___-----___---_-_-_-_---Верховіття твоїх думок...Чи відкрию ключем замок?Руки тягнуться до зірок,Я від сяйва твого за крок...---Символічне твоє письмо,Ми між відстаней стоїмо,І тепер уже все одно...Що в уяві лиш горимо---І по сходинках вгору-вниз,Твої очі я бачу скрізь...Помічаю приємний блискІ у серці жаданий тиск---Пофорбовані снами дні,Подаровані ждуть вони.Наче в світі ми лиш одні,Я і Ти, і весна по зимі...---Зафіксовані дати подійПрямотою дороги до мрій.Не скоряюся оклику &quot...

Читати далі...

-------------------------------------Перемахнувши через огорожу, пізнього вечора, я потихеньку почав продиратися крізь декоративні кущі до невеличкого освітленого вікна.Саме в цьому помісті і повинен був зустрітися з Міледі. Королева цим завданням врятувала звісно від гніву короля, але серце тужило вже за рідною землею, чимдень тим більшеу цій, сповненій катавасій, подорожі.На хвильку принишк, доки охорона, бряцаючи амуніцією, провалила за метр від мене. Пару колючок впилося в тіло... ай! ці...

Читати далі...

_______________________---___________---Тільки-но судно причалило в порту я зійшов на берег. Капітан наполягав розділити здобич, відібрану у піратів, але було не до цього. Тож, сказавши, що вірю йому на слово, і, давши адресу куди все доправити - ТО ПОКИ секрет., я вирушив у сухопутну подорож по Ангії. Місія забрала й так багато сил, хотілося поскоріше дістатися додому, до Сан-Престлє... О-о-о, точно..! Ляснув себе по лобі, - це ж мадам О`Хара там!.. по моїй провині обтяжується зараз доглядом...

Читати далі...

______________________- ___________ ------- Тільки но герцог наладився читати листа від королеви, сталося те, що можна назвати словом зненацька, але щей плюс з утопічним віддтінком... Вже близько від берега я побачив корабель, але то був навіть не кардингальський. До нас наближався піратський бріг!.. Про це виразно свідчила наявність чорного прапора з залишками кісток невідомого походження. - Так.., це міняєплани.... Герцоге дочитаєте потім, зараз швидше хекайте до королеви. Поміч Вам з...

Читати далі...

.Здрастуйте шановна мадам О"Хара!Пишу Вам листа, знаходячись вже у порту. Цілу ніч гнав коня, бідолаха спочатку позирав на мене з подивом, потім незлим тихим, а далі вже з благанням про перекур... але воля Їх Величностей... самі знаєте, час не жде.Ви не хвилюйтесь мадам, то не вперше так по світу шкварити, з таким Сіятельством, то ще й не надто далека місія Хочу спитати, як там поживаєте? Чи навідувались у Сан-..... , чи живі ще троянди? Слуга хоч і чолов`яга в літах - Мірабо, а в квітах...

Читати далі...

_-_-_-_-_-_-_-_---_---_---_-_-_-_-_-_-_Любимо серцем, життя віддаючи...І щиро, й нестримно, і ненадокучить)Шпаги в руках і кохання в душі...Дами! За Вас... крізь вогняні дощі---Сльози не спинять, біль не завадить,Все ради ВАС, і для нас ви - розрада!Сонце, що сяє нам посеред ночі...Ніжність, тепло ми даруєм і хочем)---В танці кружляти і стіни долати,Не вішати носа, лиш вас визволяти...З полонів дверей, із полону думок)Ми робим до вас крок і вже між зірок!---Посмішка - справжня для нас...

Читати далі...