Польща завершила будівництво стіни на кордоні з Білоруссю. З 25 січня досьогодні. Паркан 186, 25 кілометрів завдовжки, 5,5 м заввишки. 49 тисяч тон сталі. 2.5 тисяч камер відеоспостереження. Навіть переходи для мілких тваринок.Ну що вам сказати... До стіни Яценюка технологічно не дотягує. Та - взагалі невидима була. [Приєднана картинка]

Редакція “Українського інтересу” звертається до Президента України та Верховної Ради із пропозицією на державному рівні запровадити свято Української пісні 12 серпня.Свою ініціативу медійники виклали на сайті ресурсу.Редакція нагадує, що саме 12 серпня 2017 року виповнюється 55 років від дня польоту в космос першого космонавта-українця Павла Поповича і цей політ був унікальним у багатьох відношеннях. Уперше в космосі перебували одночасно два космічні кораблі: “Восток-3” – із ...

Читати далі...

Друзі, ось і вийшла моя друга книга у Мультимедійному видавництві Стрельбицького. Запрошую до читання! Вийшло справді цікаво, з несподіваними поворотами сюжету, пригодами і загадками історії. За умовами співпраці з видавництвом, викладати її у вільний доступ я не маю права. Та ціна достатньо прийнятна. До того ж, половина коштів йде мені як роялті автору. Тож, купуючи книгу, ви трошки підтримаєте і мене у непростий час. Дякую https://andronum.com/product/lavlntseva...

Читати далі...

Вона йшла, поволі пересуваючи неслухняні ноги, обхопивши лівою рукою за шию міцного кремезного хлопця. Він крокував неквапно, підтримуючи її за талію надійною рукою з прокачаними біцепсами-тріцепсами, що безсоромно випиналися з-під темно-синьої футболки. Дівчина щось весело лопотіла, сміялася сама собі голосно. Широко відкритими очима вглядалася у весняне небо, на якому щойно спалахнув біло-рожевий яблуневий цвіт - на тонких вітах, що тяглися до першого лагідного сонця. - &nbsp...

Читати далі...

Шановне товариство. Наразі маю намір повідомити українську спільноту про екологічну катастрофу державного масштабу, без перебільшення. Те, що про цей факт замовчують вищі чиновники й центральні ЗМІ - нічого не змінює. Останніми днями головна артерія країни, наша ріка Дніпро, переживає найкретичніші моменти свого річкового життя, перебуваючи в стані екологічної катастрофи. Ні, не на межі, а саме в цьому трагічному стані, який погіршується щодня. Судіть самі. В межах Черкас і...

Читати далі...

Лежу на піску, ледь не зануривши голову в хвилі. За два метри від носа – хлюп, хлюп. Пляж коло дому, п’ять хвилин ходи. Ні, людей не знаю – хоч усі, напевне, сусіди з нашого району. Та я на Дніпро хіба побалакати приходжу? А ні. Таки побалакати. – Однолапику! Це ти? ДАЛІ ЗА ПОСИЛАННЯМ http://andronum.com/product/lavlntseva-nataliya-koli-rozum-spit/[Приєднана картинка]А це він, невигаданий маленький герой оповідання

ГЕРОЯМ, ПОЛЕГЛИМ ЗА УКРАЇНУНайкращі! Найкращі твої, Україно, Відходять сини у далекі світи. Їх душі незламні і світлі віднині Лелекам на крилах додому нести. Як боляче, друже, тебе вже не бачить. Не взяти за руку, не вести розмов. Чи хтось був у змозі тоді передбачить, Як швидко ти спочин останній знайшов? Як швидко минули літа галасливі, Тебе залишивши навік молодим… Хай прокляті будуть ті покидьки хижі, Що край наш занурили в...

Читати далі...

Часом мені здається, що нам випало народитися на Голгофі. Так. Саме на ній. Там, де сотні й сотні літ розпинали невинних, і на очах у всього світу доводили до жахливої мученицької смерті. Чи є десь на світі ще таке місце, як Україна? Так безмежно зрошене кров’ю своїх дітей? Певно, десь в інших країнах такі жахливі дати і цифри тримають у пам’яті, аби здригатися час від часу, як від згадки про щось страшне, що не має повторитися ніколи. Але наші цифри навіть і близько...

Читати далі...

Ну ось нарешті прагнення Європи хоч хтось озвучив.Останнім часом доводилося чути - а чому це Європа не допомагає нам у тій мірі, як хотілося б? Чому досі, за пів-року війни, не приймаються рішення про надання хоча б оборонного озброєння? Чому санкції якісь мляві - враховуючи реальні можливості Євросоюзу?І, врешті-решт, чому Мінські домовленості якісь, мяко кажучи, дивні - з огляду на те, що має зробити Україна. Тобто, фактично "скласти лапки" і чекати, наскільки далеко зайде озвірілий ...

Читати далі...

Сьогодні в Черкасах попрощалися з 24-річним бійцем батальйону "Азов" Сергієм Амбросом, який загинув 18 лютого під час мінометного обстрілу с. Широкіне. Мені випало знати цю прекрасну людину. Тоді ще не було війни, ми ходили на Дніпро, сиділи біля вогнища, а взимку рушали кататися на горки великою компанією, сміялися, варили глінтвейн на вогнищі. Лишилися фотографії - веселі, усміхнені обличчя. Це було так давно. В якомусь іншому вимірі, мабуть. На обох фото Сергій третій...

Читати далі...