хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «герої не вмирають»

Неначе кров героїв проступила...

У Запоріжжі спаплюжили борд з бійцями АТО
Опубліковано 03.09.2017  

В одному з районів Запоріжжя облили фарбою зображення з бійцями АТО. Цинізму ситуації додає те, що це було зроблено в день пам’яті загиблих в Іловайській трагедії.

Невідомі облили червоною фарбою борд, встановлений до Дня незалежності в Хортицькому районі Запоріжжя, повідомляє Народна Правда з посиланням на Forpost. На плакаті зображені бійці запорізької 55-й артбригади під час повернення в Запоріжжя із зони АТО в 2015 році. Військові здійснювали вогневу підтримку підрозділів в районі донецького аеропорту і с. Піски.

Подібні святкові борди встановлені по всьому місту, від рук хуліганів постраждав щит, розташований на проспекті інженера Преображенського. Як повідомили місцеві жителі, фарба на плакаті з’явилася в день пам’яті військових, загиблих в Іловайському котлі 29 липня.

https://narodna-pravda.ua/2017/09/03/u-zaporizhzhi-spaplyuzhyly-bord-z-bijtsyamy-ato-foto/

Богдан Гордасевич: Саме тому Україна "пробуксовує" у реформуванні та розвитку, що подібна "5-та колона" діє проти, але нічого в них не вийде, бо ця червона фарба в день пошанування трагедії під Іловайськом цілком доречна на такому рекламному щиті, неначе пролита кров нашими бійцями ЗСУ...

Сьогодні ми попрощалися з другом

Сьогодні в Черкасах попрощалися з 24-річним бійцем батальйону "Азов" Сергієм Амбросом, який загинув 18 лютого під час мінометного обстрілу с. Широкіне. Мені випало знати цю прекрасну людину. Тоді ще не було війни, ми ходили на Дніпро, сиділи біля вогнища, а взимку рушали кататися на горки великою компанією, сміялися, варили глінтвейн на вогнищі. Лишилися фотографії - веселі, усміхнені обличчя. Це було так давно. В якомусь іншому вимірі, мабуть. На обох фото Сергій третій ліворуч. 






Тепер Сергія немає серед живих...



Я просто хочу, щоб ми завжди пам'ятали тих, хто віддав за нас своє життя. І щоб люди знали, що був такий прекрасний хлопець Сергій Амброс, який віддав за нас своє життя.
Нічого не прошу. Просто подивіться і пом'яніть добрим словом нашого Друга і Захисника. 

Слава Україні!



Коли чоловіки стають на коліна


Я спитала про це у дорогих моєму серцю чоловіків - бійців Добровольчого Українського Корпусу Правого сектора.
- Перед жінкою, коли береш шлюб, - відповів один.
- У церкві, коли молишся Богу, - додав другий.
- Коли цілуєш прапор, - докинув третій.
А ще - коли ховаєш побратима, або поминаєш його. Так, як мої друзі сьогодні.
Найбільш мужні чоловіки нашого батальйону стояли на колінах і тамували сльози: вони отримали посилку з того - кращого - світу, у якому оселився їх товариш Андрій Юркевич. Той самий Андрій "Грізлі", котрий на палаючому Майдані витягнув з-під куль беркутів п"ятьох своїх товаришів. І вижив. І пішов на фронт у батальйон "Айдар", щоб повернутись додому у труні, вкритій знаменом. 
А тим часом його побратими з тернопільського клубу фрі-файту "Характерник" зібрали йому посилку - купу потрібних на фронті речей. Гостинці запізнились. Бойовий товариш - командир роти 5 батальйону ДУК ПС Валерій Чоботарь (наш друг Гатило) - повернув її, приїхавши на похорон Андрійка. А товариші по клубу не прийняли... Сказали, щоб віз назад, на фронт, бо хлопцям потрібніше.
І от вони стоять на колінах перед цією посилкою - поминають загиблих друзів Андрія Юркевича, Романа Іляшенка, Ореста Квача. 
Хто сказав, що герої не вмирають?
Вмирають. 
Щоб лишитись у наших серцях, допоки вони б`ються.   
Алла Мегель




Доки живуть люди

До кінця, до перемоги!!! Куля душі не вбиває. Слава Україні!