Однолапик
- 16.07.16, 16:47
Лежу на піску, ледь не зануривши голову в хвилі. За два метри від носа – хлюп, хлюп. Пляж коло дому, п’ять хвилин ходи. Ні, людей не знаю – хоч усі, напевне, сусіди з нашого району. Та я на Дніпро хіба побалакати приходжу?
А ні. Таки побалакати.
– Однолапику! Це ти?
ДАЛІ ЗА ПОСИЛАННЯМ
http://andronum.com/product/lavlntseva-nataliya-koli-rozum-spit/
А це він, невигаданий маленький герой оповідання
33
Коментарі
Гала
116.07.16, 17:00
Yuryar
216.07.16, 17:19
Файно !
Taly
316.07.16, 17:30
Merovingian
416.07.16, 18:13
Богдан Ляшко
516.07.16, 18:20
КрасавЕць!!!
Добре що вдалось йому вижити серед такої "голубиної братії"...
Але мені більше подобається, що ВИ ХОДИТЕ НА ПЛЯЖ!
---
А у нас зараз ПЕКЛО під +42 у тіні, а на сонці градусник зашкалив за 50...
Ех, занирнути самому би десь хоч у якусь калюжу по горло.., але де..
Гість: Турок
616.07.16, 18:21
Голубі злопам'ятні як кішки - будуть все життя вимагати їжі від свого кривдника.
Natalyl
716.07.16, 18:44Відповідь на 5 від Богдан Ляшко
Цього року на Дніпро вийшла 2 рази,ближче до вечора, коли пекло спало. Йти мені від ддому до Дніпра 5 хвилин. Лікар сказав, що після такої травми перше діло - це плавати. Оце поки найдальша локація, куди я вибираюся)
Natalyl
816.07.16, 18:44Відповідь на 1 від Гала
Natalyl
916.07.16, 18:44Відповідь на 2 від Yuryar
Дякую
Natalyl
1016.07.16, 18:45Відповідь на 3 від Taly