Гарячий вечір, охолонь! Почуй, що музика шепоче, Це танець стиснутих долонь І ніжних поглядів у очі. Жени-но скепсис свій чимдуж, Залиш на потім важкість слова, Це танець дотиків і душ, Які звело невипадково. В цій музиці фінал безсонь, Вона відверта і правдива… Гарячий вечір, охолонь, Не заважай сьогодні диву.Ілюстрація - кадр з кліпу гурту "Coldplay" "Gravity"[Приєднана картинка]

Мотузкою річки Розрізане поле І сонце в кульбабках Цвіте золотих, Похитує вітер Полин сивочолий І гнізда омели На вербах старих. Тут хочеться бути, Тут хочеться жити, Тут хочеться неба І трішки хмарин, І знати не хочеться Більше на світі Холодних людей І брехливих личин.[Приєднана картинка]

Як стану сон в долонях колисати, У горло заливати чай терпкий, Чиясь душа блукатиме по хаті І крилами трусити супокій, Зітре опівніч застарілу дату, У вікнах блисне фарами авто, А я дивитись буду і мовчати,Бо вивчив мову тиші як ніхто.[Приєднана картинка]

Я міняю коштовності снів на гріш, День у обрій пустив коріння, Тихе сонце встромляє у раму ніж Надтонкого свого проміння. Грає радіо пісню. Морозить щось Про страждання, любов та квітку, Угорі мій сусіда – великий лось Відбиває якусь чечітку. Може, чув про здорове життя в раю? Може, вірить і досі в чудо? Я заварюю кавову міць і п’ю,Та гадати на ній не буду.[Приєднана картинка]

Хмільна зоря розпачливо стрибне в світанок,Гукне роздзвонами ранкових звуків,Заскиглить стрімко ніччю наостанок - І переплавиться тужаво сонцю в руки.Закалатає росами кришталю в травах,Перепочине мить у гніздах співів - І далі полетить творить октавиІз срібнопелюсткових сплесків дива...

Горить свіча... І пусто у душі. Тепла печать Лежить на пам'яті моїй. Рахую дні. Рахую ночі... Один, два...п'ять - Ось і загорнуто в сувій Останній місяць. Відмічу Скалкою я знак На тілі днів холодних. Печаль відмічу... Дивно так - Знов серце я калічу. Я вигризу моє табу На тлі останньої розлуки. На тілі болю, І на стінах муки Поставлю знак, Якому - і не буть. Рабою я була - Та більш не стану! І не введу Я душу у оману, Не прокладу Дорогу заповітну Аж до небес...

Читати далі...

І ніч, і холодно, проте І ніч, і холод – все минає, За чорним роком рік іде, Якому імені немає. Якого розповідь – німа, Якого думи – невідомі, І пише світ велику кому, І ніч, і холодно. Зима.[Приєднана картинка]

Де перестигле літо в'яне, І рік рахує бариші, Де тішать золотом баштани, І ясносолодко душі, Де степу незміренна дека, І дощ до обрію прилип, Збирають спомини лелеки, І в'яже день останній сніп.[Приєднана картинка]

І тішить день, і не гірчить полин І на землі, і в небі, і на морі, Коли в часи Содому і Гоморри Я чую Вас під вибухи новин. Народи нині люблять пустоту. Народи сніг нерозуміння криє. Я чую Вас, бо слухати умію Тендітних мрій нескорену ходу.[Приєднана картинка]

Пора, пора душі зробити свято, Без приключок і зайвих заморок, Пора піти за снами полювати Туди, де кожен сам собі панок. Куди не потикаються безчинства, Де все таке знайоме і своє, Світловолосе бігає дитинство, І пряника солодкого жує.[Приєднана картинка]