Лютий. Світань. Неділя.Серця знайомий зліт.Бігає сонце в милі,дивиться, як там світ.Глухо бурмоче траса,цей ненаситний звір,хтось вибива паласа,тільки дратує двір.Музика звідкись лине.Ходором ходить сміх:то звеселивсь хлопчина,в нього, нарешті, сніг.[Приєднана картинка]

За повелінням Саваофа, Що всім завдання роздає, Ходив я вчора на Голгофу, Дивився як і що там є. Писали правду люди древні Про охорону, крики гав, Тілесні муки та душевні, Порожні погляди роззяв. А головне, що чув я Слово, Що в небо кинули вуста… Та потім вигнали, бо знову Прийшов туди я без хреста.[Приєднана картинка]

Гарячий вечір, охолонь! Почуй, що музика шепоче, Це танець стиснутих долонь І ніжних поглядів у очі. Жени-но скепсис свій чимдуж, Залиш на потім важкість слова, Це танець дотиків і душ, Які звело невипадково. В цій музиці фінал безсонь, Вона відверта і правдива… Гарячий вечір, охолонь, Не заважай сьогодні диву.Ілюстрація - кадр з кліпу гурту "Coldplay" "Gravity"[Приєднана картинка]

Мотузкою річки Розрізане поле І сонце в кульбабках Цвіте золотих, Похитує вітер Полин сивочолий І гнізда омели На вербах старих. Тут хочеться бути, Тут хочеться жити, Тут хочеться неба І трішки хмарин, І знати не хочеться Більше на світі Холодних людей І брехливих личин.[Приєднана картинка]

Як стану сон в долонях колисати, У горло заливати чай терпкий, Чиясь душа блукатиме по хаті І крилами трусити супокій, Зітре опівніч застарілу дату, У вікнах блисне фарами авто, А я дивитись буду і мовчати,Бо вивчив мову тиші як ніхто.[Приєднана картинка]

Я міняю коштовності снів на гріш, День у обрій пустив коріння, Тихе сонце встромляє у раму ніж Надтонкого свого проміння. Грає радіо пісню. Морозить щось Про страждання, любов та квітку, Угорі мій сусіда – великий лось Відбиває якусь чечітку. Може, чув про здорове життя в раю? Може, вірить і досі в чудо? Я заварюю кавову міць і п’ю,Та гадати на ній не буду.[Приєднана картинка]

Хмільна зоря розпачливо стрибне в світанок,Гукне роздзвонами ранкових звуків,Заскиглить стрімко ніччю наостанок - І переплавиться тужаво сонцю в руки.Закалатає росами кришталю в травах,Перепочине мить у гніздах співів - І далі полетить творить октавиІз срібнопелюсткових сплесків дива...

Горить свіча... І пусто у душі. Тепла печать Лежить на пам'яті моїй. Рахую дні. Рахую ночі... Один, два...п'ять - Ось і загорнуто в сувій Останній місяць. Відмічу Скалкою я знак На тілі днів холодних. Печаль відмічу... Дивно так - Знов серце я калічу. Я вигризу моє табу На тлі останньої розлуки. На тілі болю, І на стінах муки Поставлю знак, Якому - і не буть. Рабою я була - Та більш не стану! І не введу Я душу у оману, Не прокладу Дорогу заповітну Аж до небес...

Читати далі...

Киплять акації в саду, Тривожить небо птиця, Ховає бджілка у меду Солодкі таємниці. А за туманністю сосни, Де тихо ніч зомліла, Десь у яру шукають сни Свою забуту силу.фото з мережі [Приєднана картинка]

І ніч, і холодно, проте І ніч, і холод – все минає, За чорним роком рік іде, Якому імені немає. Якого розповідь – німа, Якого думи – невідомі, І пише світ велику кому, І ніч, і холодно. Зима.[Приєднана картинка]