Може, це любов? Може, це весна?Хто із пут-оков щастя виплітає?Може, все це сон келихом вина,Що з весною в тон, так думки спиває? Чи торкаюсь хмар,чи тону в морях?Мов в полоні чар – я не розумію…То як ніч дощу, то як день мій шлях…Та не відпущуні на крок надію! Буду з срібних роспити той нектар,Що від сонця й гроз налились бажанням…Наяву чи в сні –Але вище хмар!Яскравіше зір! Може, це кохання?

Весно, запитай мене про щастя, Про любові чи журби грозу. Ти не бійся, я не буду красти Ні твою усмішку, ні сльозу. Я сміятись ні, не розучилась І слізьми вмиватись теж, повір. Просто ти мені щоночі снилась І звабливо кликала до зір. Просто так чекала я на тебе! Тож зі мною віч-на-віч побудь. Поговорим тишиною неба Чи мовчанням мрій про що-небудь. Посміємось разом і поплачем У ранкових променях зорі… Будем пити зустрічі удачу Й рахувати сонні ліхтарів. Весно, запитай...

Читати далі...

Писати про тебе? Не зможу… Як завжди Не вистачить бажаних правильних слів… Писала б про правду – нема тої правди, Панує зневіра на нашій землі… Пером змалювала б безхмарне я небо, Та смог затуманює всі небеса… Й про мову писати напевно не треба – Уже так потоптана мови краса… Доволі лиш горя, нещасть, катаклізмів, Та мабуть не треба писати й про них, Бо нам і в житті вистачає тих слізних, Зчорнілих рядків і розламаних криг… Напишу про долю. Чи краще не треба? Бо що то за...

Читати далі...

З літер складається слово, Слів поєднання – вже фраза, Фрази сплетемо в розмову Й зникне самотність одразу. З дотиків губ – поцілунок, З подихів – ритми бажання, З такту сердець – подарунок Долі, що зветься кохання. Нотка до нотки – й акордом Щиро вони озовуться, Всі ці акорди в не горду Й світлу мелодію зллються. Шепіт до шепоту – мрія, Ніжність до ніжності – миті Сплеску любові й надії, Снами польоти умиті. Слово складається з літер, З нот – переливи мелодій… Тільки...

Читати далі...

Робота важка, зарплатня – копійчина. А де ж справедливість? Немає... Зневірившись, люди біжать на чужину, стареньких батьків залишають. А грошей то треба: на хату, на дачу, на Греції миле осоння... Нехай я тих Грецій повік не побачу, зате є в батьків моїх доня! В дитини навчання, квартиру їй треба – спішать закордон мама й тато, забувши, що вчитися треба для себе, не все ж бо доречно купляти. Не маю я шуб, діамантів, перстенів...

Читати далі...

В затуманенім місті надії Сонце порохом вкрили тривоги, Розтривожили сни буревії І терновими стали дороги. В затуманенім місті любові Стали попелом зорі, – не сяють, А тенета хмільні та шовкові Серце дротом колючим стискають. В затуманенім місті кохання В напівподиху іскри німіють, Скам’яніла сльозинка остання Й більше очі всміхатись не вміють… Всі міста затуманені стануть Наче чорними чарами вкриті, Якщо очі твої перестануть Усміхатись мені і любити, Якщо серце твоє...

Читати далі...

Навіщо наряди, принциІ пафосних слів єлей?Мені би – потерті джинсиІ сонце твоїх очей.Мені би – старі кросівки,Де шпильок нема й оздоб,Мозаїкою бруківкиЗ тобою блукати щоб.Й, відкинувши всю манірність,Під міста вечірній блюзМовчати солодку вічністьУдвох про п’янке «люблю»…[Приєднана картинка]

Не проклинайте, нене, діточок!Вони не схиблені, вони ще просто діти,вони нанесли в хату грудочокне для того ,щоб Вас тим розгнівити,Не проклинайте,бо страшніш немаза необачні  мамині  прокльони,які випалюють  всі нутрощі до тла і залишають попіл на долонях. Не проклинайте ,матері ,дітей, бо їхня сила з вашої струмує, а ліпше притуліть їх до грудей, хай серце з серцем разом запульсує...  

[Приєднана картинка]Чекаю дива. Світлого і справжнього – Не глянцю бутафорію дешеву, Не казку, зшиту з мотлоху прадавнього, А дива, що життя напоїть древо. Я хочу сонця у очах барвистого, Не у небес позиченого, – свого, Щоб хмільно, мов би від вина іскристого П’яніти від кохання до знемоги. Малюю мрії променем, розхитаним Турботами, проблемами, сльозами. Любов – і досі книга не прочитана, Запилена, із жовтими листками… &nbsp...

Читати далі...

Сьогодні за календарем наших предків відзначається Свято Яр Дани або ВодоСвяття. Дана - Богиня і Повелителька Земної Води. Яра - Свята. [Приєднана картинка] Цього року свято припало на 6 січня. А взагалі воно рухливе і розраховується від Різдва Коляди Божича - на 12-й день. Ця Містерія має величезне космічне значення для нашої планети, тому що має астрономічне і астрологічне обгрунтування. Чому Вода на Землі стає Святою? Тому що саме в цей час, в ці дні, ми знаходимося...

Читати далі...