Нащо мені брами раю,
або те добро у скрині?
Я бачу - колос палає,
землею вирують злидні.


Дивлюсь, як моя країна
на східному фронті гине.
Розбиті долі і стіни,
та вицвіле небо синє…

 
Стоїть Україна-мати
у платті блакитно-жовтім,
а небом пливуть солдати -
сини її, і їх сотні…


Життя, як та свічка - згасне,
залишиться лиш світлина,
та можна віддати власне,
щоб в мирі росла дитина.


Щоб кат не стріляв по хаті,
лани не палив з колоссям,
щоб нам - українцям завзятим 
у праці щасливо жилося.


Вкраїна моя прекрасна,
розправиш свої ти крила,
бо воля твоя незгасна,
бо є з нею Божа сила.


12.11.18

© Copyright: Віталій Тугай, 2018
        

           Дорогі співвітчизники, вітаю вас з             

       Великим Святом – з Днем Незалежності!     

Хай рідна наша Україна – миролюбива Держава лише росте та процвітає.

Нехай вона як найшвидше звільниться від війни, від того окупанта, який

приніс на нашу землю страждання та кровопролиття.

Незалежна моя Батьківщина,

Я борюся за тебе щодня!

Ти для мене, як матір – єдина,

Богом дана нам, рідна земля!

Духом сильна і вільна Країна,

Та як квітка, завжди молода.

Не сумуй, буде все - Україна,  

Зникне клята, російська орда.

Ми віками тебе боронили,

Зараз теж у полон не дамо.

Козаки в бій за тебе ходили,

Ворушили вороже кубло.

За нащадків, за мир та за долю,

Помирали Герої УПА.

Щоби вмилися власною кров’ю,

Ті кремлівські, ганебні війська.

Незалежна моя Україна,

Ми здолаємо всіх ворогів.

Буде жити квітуча Країна,

Без загарбників та без катів.

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як матір любіть!

Чи в радості то, чи у горі.

У бій вирішальний за неї ідіть!

Бо зрадник панує на крові.

Вставайте з колін та кайдани порвіть,

Врятуйте від смерті Державу.

Вона незабаром віддячить в ту мить,

Як тільки звільниться від клану.

Усуньте від влади панів і катів,

Бандитів, запроданців клятих,

Продажних ментів, суддів та крадіїв,

Нацистів кремлівських завзятих.

Країна рідненька, ще трохи – терпи,

Невдовзі твоя Перемога.

У бій йдуть сьогодні одні козаки,

Вони немов воїни Бога.

За Неньку встає України народ,

Та іншого шляху немає.

В набат знову б’є захисник-патріот,

Людей він у бій піднімає.

ЛИСТ СОЛДАТУ

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

Я благаю, щоб ти повернувся,

До родини своєї, живим!

Та в бою, щоби не спотикнувся,

Ангел став охоронцем твоїм!

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

Знаю синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

Вірю, буде твоя перемога,

Та майбутнє щасливе життя.

В Україну я вірю та в Бога,

І чекаю на тебе щодня.

Народився поет 24 вересня 1978 року, в м. Петропавловськ-Камчатський, в сім'ї військовослужбовця. За національністю, українець, більшу частину свого дитинства прожив в Харківській області. Перший свій патріотичний вірш він написав в 2005 році, через декілька місяців після "Оранжевої революції", вночі, коли йому наснився Тарас Григорович Шевченко, який читав свою поезію, а потім спитав: а що ти зробив для України, що ти написав? Олександр почав йому розповідати перші два рядки вірша, потім прокинувся і просто записував свої думки, які лилися рікою... Цей поетичний твір відображає подій які почали відбуватися наприкінці 2013 року і має назву «Наш дім це наша Україна». 
Вперше свій вірш Олександр публікує на шпальтах інтернет простору на самому початку «Революції Гідності», яка почалася в осені 2013 року, а вже в 2014 році, вірш публікують в печатному виданні антології Майданівських віршів "Небесна Сотня", щоправда зі змінами, на які саме автор дозволу не давав. 
На даний час Олександр пише багато патріотичних віршів, бере участь в політичному житті країни та є громадським діячем.