У батьків квартира на другому поверсі, а на першому маємо "чудових сусідів", вірніше хлопці нормальніші, а от сестра в них ще та подруга. І тут дзвонить вчора, мені, бо я єдина, хто з нею взагалі розмовляє з моїх, з "наїздом", що ми знову топимо їх на кухні. Знову - бо таке в неї мінімум раз на рік буває, а так і частіше. От знову - ви нас топите, по стіні тече, шпалери вже відстали!! Пообіцяла як приїду розібратись, бо я в батьків буваю раз в кілька днів, після п'ятого" потопу" вже не вірю, але а раптом щось таки десь тече? Приїхала, облазили з сестрою навколішки кухню - все сухо. Та й чому там текти непомітно - єдина річ, підключена до води, це газовий двоконтурний котел.

Дзвоню любій сусідці, спочатку хотіла спуститися на поверх нижче і поговорити наживо, але передумала, я ж її знаю)) Кажу - Іра, не знаю, що в тебе там, але в нас сухо. Так їй це не сподобалось, почала на мене кричати, мовляв йди до мене, подивись як стіна мокра! Ага, зараз. Зробила їй зустрічну пропозицію - кажу давай так, ти мені даєш 500 гривень, і йдемо не до тебе, а до мене - якщо в мене сухо, я ці 500 гривень залишаю собі, якщо знайдеш, де текло - оплачу нові шпалери.

  Чогось не погодилась, обматюкала мене і трубку кинула. Хороша ж пропозиція ніби...