Усунув один із факторів роздратування, бо сварки не припиняються. Переніс сумку до себе. Такїї ніхто не чіпатиме і не розіллє воду. (вчора, до речі, був ренкорд з виливання мисок — мабуть 40 або 50 раз виливали!). Думаю, ще й фотокамеру кудись перенести, щоб кицька випадково не розбила.

Правда, нові місця менш безпечні. Але шо порбиш, якщо між двох стін — прохідний двір? А від стресу бзіки лише посилюються. Мама каже, якщо що, все одно все може згоріти.

Ну, так,  нервування треба лікувати. Однак у мене є інша відповідь: прибрати причину стресу. Ось, перестав їздити на роботу — перестав заїкатися. Переставив сумку — менше приводів сварититсь. Хоча джерел для роздратування все одно вистачає. Наприклад, батько: постійно жре (кожні пів години їсть), ходить по квартирі туди-сюди — лише розносить сміття і протирає килими, патологічний брехун (ще й регоче), провокує на сварки, занадто допитливий, по дому нічого не робить (я хоча б прибираю).

Мама, як і батько, поки що відмовляють від переїзду, хоча хоче спровадити на казенне житло. А у мене є свій варіант, як на декілька років "заробити" на державне утримання.

------

Таки зарегався у Вікіпедії. Вдалося це не з першого разу. Можливо, це був знак, що варто зупинитись. Прочитав що пишуть: умови, правила, розітку, тощо. Занадто складно. Ще й спочатку треба стати коректором, щоб виправляти граматичні помилки (не для цього ж реєструються), або шукати обгрунтування чужій писанині (що ще складніше). Тому поки шо в роздумах. Думаю, якщо акаунт буде неактивний, його й так можуть закрити. Тому особливо не варто переживати.

-----

Виявляється, русня лютує не спроста: у лаптів багато бабавни, а наші диверсанти продердлися до Брянської народної республіки і наваляли руснявим військовим. А ще, начебто, у чемодан Путлєра хтось наклав своє г***но. Ось тому й зляться.

Нервовий видався день.

Спочатку нічна атака рашистських дронів. (Правда, цього разу, за порадою з роботи, просто "забив" і ліг спати).

Потім возився з роботою. Інструкції до приладів зовсім не співпадають з самими приладами. Замучився і витратив купу часу на виконування завдання.

Кицька ледве не розбила другий фотоапарат (перший вже розбила). У мами через це істерика. Знову образилась на мене.

В ЖЕКу нарахували неіснуючий борг за послуги. Мама знову звинувачує, мовляв, не пройшов платіж, заплатив не туди. І головне, що мамі не доведеш свою правоту! А у мене "всі ходи записані": оплата проведена. Я вже збирався йти бити їбальники. Хоча виявилось, що вони провтикали.

Не знаю, як не нервувати. Відчуваю, що одного разу не втримаюсь і когось покалічу.

Щоб життя не здавалось спокійним, рознився зуб. Поки що терпимо. Іноді ниючий біль переростає у зудіння. Здогадуюсь, від чого це могло траитись. Як мінімум, не треба було гризти сухарі. Плюс — зуб потихеньку кришеться. Можливо, щось потрапляє всередину. Якщо лікувати, потрібно все розсверлювати, знімати пломбу, прочищати канали. Потім знову пломбувати, ставити штіфт, розчищувати шийку зуба під коронку, знімати мірки, встановлювати коронку. Як згадаю минулорічну півторамісячну епопею з ремонтом, то виникає лише бажання вирвати той зуб, бо нема зуба — нема чому боліти. Минулого року був різець. А кутній зуб набагато більший. Більше коренів. Більше роботи і матеріалів — відповідно, ремонт може заважити аж на 3-5 тисяч грн. Ще й зухвала мобілізація. Так би може менше нервував.

Мабуть буду терпіти.

----

Помітив цікаву річ: після сварок з батьками працюється краще. Збільшується продуктивність. Не знаю, чим це можна пояснити. Мабуть, сублімацією, переключенням уваги.

Стосовно самої роботи, шалений темп дався взнаки: вже видохся, Мабуть, це і є емоційне вигоряння. Надодачу ще й не виспипаюсь. Звичайно, можна було б переключитись на інші завдання (вони є). Але поточний різновид завдання значного обсягу, який й так залишиться ще й на квітень. А інші завдання вимагають більше часу. Відповідно, щоденний заробіток зменьшится, а мороки додасться. Так що затягувати нема сенсу. Тим паче, поточне завдання більш прибуткове, ніж інше.

----

Іще хотів поговорити про нічний терор, який влаштовує русня. Походу, запуск дронів по ночах стає новою тактикою ворога. Причому повідомляють, що беспілотники летять дуже низько, щоб їх не могли засікти засоби ППО. До того ж, дрони часто змінюють напрямок руху, що ускладнює відслідковування. Та й самі запуски розтягують у часі. Мабуть, економлять.

Друга особливість — тренувальні польоти стратегічної авіації. Вчора через це оголошували аж три повітряні тривоги. І, що цікаво, поламка розвідувального літака не стала на заваді таких польотів. Радує лише те, що ракетних обстрілів не було. Але це таке... Напевно, накопичують для масованої атаки.

Такого завантаження по роботі не було, мабуть, з осені 2021-го. Дуже багато новинок. За моїми розрахунками завдань вистачить і на квітень. Але я більше переживаю через те, що заплутаюсь і забуду доробити, бо не закінчивши поточні завдання дають нові. Або потрібно буде зробити терміново і я не встигну зробити вчасно. І треба виділити час на блоги. Ну а поки є і плюс — чим більше роботи, тим більше заробіток.

----

Сьогодні чув вибухи. Першого разу взагалі не оголошували ніяких тривог, а другого разу було гучно. Подивився: повітряну тривогу оголосили лише у Києві, а в області не було. А як же так?! Не встигають оголошувати?

До речі, не вперше чую ППО без оголошення тривоги. Якось дивно. Зазвичай про небезпеку оголошують заздалегідь.

-----

Не дали спокійно попрацювати не лише вибухи, а й раптове вимкнення електрики. Причому якось дивно вимкнулось, бо у сусідів світло було. Напевно, хтось знову лазив у щитову. У нас таке люблять.

Кожне раптове вимкнення електрики мене тригерить. Як мінімум, воно обриває роботу чи розвагу. До того ж, засмічується комп від бекапів файлів. А ще є бзік перевірити чи все норм, бо відключення небажані для компа.

Електричний хаос — інакше не назвеш відключення електрики. З крайніх вихідних на ніч перестали вимикати світло, але вдень вже двічі несподівано вирубили, коли я вмикав комп'ютер. Не думаю, що для компа корисні раптові вимкнення.

Кілька днів тому дивлюсь, що електрику не вимкнули. "Ну, значить, попрацюю!" Тільки усівся за комп, встиг зробити лише одне завдання по роботі — бац, чорний екран і тиша. Сьогодні знов вимкнули не за графіком. Причому почали вимикати і вночі. Звичайно, попередили, що у зв'язку з похолоданням збільшилось навантаження. Але як мені планувати коли користуватись компом? Добре, що основну частину завдань по роботі вже зробив. Але ж хочеться і підзаробити, і блог вести.

Напевно, точно треба переходити на нічний режим. Хоча і вночі не все гаразд.

Декілька днів тому фотохостинг imgBB був у відключці, чим налякав мене. Річ у тім, що минулого року він глючив, але хоча б відкривався. А цього разу сервер був недоступним.

На сервісному ресурсі вичитав, що фотохостинг і справді не працює не лише у мене, а й у інших. І невідома причина збою. Ймовірно, технічні роботи. Мені одразу ж згадався переїзд і закриття Яндекс.Фоток, бігство з Флікру і несподіване закриття українського io.ua. А ще на моїй пам'яті прикрили Пікасу. Від таких спогадів стало зовсім сумно, адже це відбувалось на фоні зневіри у державі, про яку писав нещодавно. Ну, думаю, не вистачало ще й остаточно зневіритись у блогерстві (хоча насправді віри у віртуальний світ вже давно немає). Причому напередодні вигадав тему для фотозвіту.

Проте, на щастя, ввечері того дня фотохостинг запрацював. Правда, я не перевіряв, чи все в порядку. Враховуючи кількість знімків, це зробити нереально. Але, начебто, все норм, працює.

---------

У той же день трапилась інша неприємність. Закортіоло змінити пароль на одному з сайтів, але новий пароль чомусь не спрацьовував. Перевіряв декілька раз, думав, може помилився. Але ні — вводив правильно. Зі смартфону теж не зміг знайти. А користуватись ним без авторизації незручно. Здивувавало те, що раніше не було проблем при заміні пароля. Окрім випадку, коли навмисне змінив пароль і не запам'ятав (я так вчинив з Флікром, бо не бажав користуватись їхнім сайтом). Одного разу було, що не можна було авторизуватись через збій на сервері. А у чому була проблема цього разу так і не зрозумів.

Проблема вирішувалась декілька днів, протягом яких нервував. Однак врешті-решт все налагодив.

--------

Ще спонтанно виникла ідея для звіту (що дивно, адже зараз з креативністю проблеми). Вдома понакупляли декілька ліхтариків (в тому числі й мені). На додачу подарували туристичну лампу на акумуляторах. Я подумав, що можна було б розповісти про автономні освітлювальні прилади. Так, це банальні речі. Але публікувати огляди треба. До того ж, це актуально.

Крім того, захотілось показати різноманітні варіанти автономного електрозабезпечення. Хоча є два варіанти: натаскати знімки з інтернету або попросити, щоб сфоткали на роботі. Правда, не думаю, що захочуть спеціально фотографувати для мого блогу.

Тільки дали електрику. З вихідних вимикають по-жорсткому: світло дають лише на півтори-дві години. Правда, вчора вночі електроенергія була майже 4 години.

Зрозуміло, що за таких умов неможна ні працювати, ні займатись блогерством. Тому сподіваюсь, що за тиждень полагодять і стане набагато краще. Але цього разу прогнозів на відновлення не дають. Так що не виключаю, що жорсткі вимкнення електрики триватимуть і наступний тиждень.

Втішає лише те, що 2 тижні електропостачання було без перебоїв і на роботі був аврал, тож встиг непогано заробити. А ще встиг запостити перший фотозвіт у новому році та відео.

------

У багатостраждальних Броварах відбулася авіатроща — упав гелікоптер з міністром МВС та його заступником. Причому гелікоптер упав посеред міста, на дитячий садок. Не обійшлося й без мирних жертв — випадкових перехожих, які вели дітей у садочок. І це у військовий час, коли люди гинуть відж російських бомб і ракет! Хоча, якщо мислити логічно, не було б потреби у маневруваннях на низькій висоті, якби не було війни.

Хайпувати на цій темі не буду, однак передумов для авіатрощі не було. Хіба що, казали про сильний туман. Але, мовляв, це некритично. Проте все одно ситуація дивна. Вся верхівка міністерства не повинна летіти одним бортом. Чому летіли через велике місто? Чому взагалі скористались гелікоптером, а не поїхали на машині?

Не здивуюсь, якщо причин для аварії було декілька і одією з них буде банальна халатність.

------

Брату вручили повістку. Зараз ганяють по медобстеженням, хоча,здавалось би, військомату на все пофіг. Причому медобстеження за власний кошт. Це можна виправдати хіба що особистою зацікавленістю призивника, але розповідає, що про результати обстежень не повідомляють.

Незнаю як обстежать і що вирішать, однак все одно переживаю. І за себе також. Бо медобстеження — це морока.

Цікаво, як з повістками у Києві та області?

А колись можна було перевірити текст на унікальність на шару. Ще рік тому якось вдавалось схитрувати. Наприклад, скористатись безкоштовним лімітом. Тепер же такої халяви нема — за все треба платити. На роботі вимагають високу унікальність опису категорій і статей, тому бажано перевіряти. Від унікальності залежить індексація у пошукових системах в інтернеті. Та й мені цікаво оцінити свої старання.

Враховуючи важливість перевірки унікальності (для копірайтера без цього ніяк) замислився щодо платних послуг. Але не все так просто. Виявилось, що розцінки чималенькі, як для мого заробітку. А ще гірше, щона сервісах антиплагіату якась дурнувата система підрахунку: зазвичай, рахується кількість знаків (з пробілами або без них), а на сайтах з перевірки унікальності текстів вимірюють у сторінках. Як їх співвіднести? Добре, що на одному із сайтів розтлумачили кількість слів (хоча це абстрактне мірило, бо слова бувають короткі та довгі). Подивіився: виходить, що у мене на сторінці з широкими полями виходить набагато більше слів. Відповідно, одну сторінку мого тексту будуть рахувати, як за дві. Тобто, мало того, що платне, незрозумілий підрахунок, так ще навмисно зменшують обсяг тексту для перевірки. Хоча це ще нічого — на одному сервісі взагалі був ліміт у 9000 знаків. А у мене бувають і більші тексти.

Такий розклад загнав мене у ступор. Порадившись з офісом вирішив "забити болт". А що порадать юашні копірайтери?

Як показує практика, після сварок все одно відбувається примирення. Так, після нещодавньої сварки, розібравши всі "ЗА" і "ПРОТИ" мама вирішила, що у брата і тєліка нема, і що з матір'ю дружини треба буде уживатись під одним дахом, і про батьківські матюки, і про пенсію, і про магазин (який далеко), і котів залишати на мене одного, і поїхати нікуди не зможу (бо нікому буде доглядати за котами, якщо поїздка на день). Тож вирішила, що краще залишитись.

А я зрозумів, що для уникнення сварок бажано кудись виходити: просто на прогулянку, в магазини. Так і мені нові враження, і можна відпочити один від одного.

--------------

Не знаю, з чим це пов'язано, але комп сьогодні дуже дивно ввімкнувася. Протягом декількох хвилин зовсім не реагував на запуск програм, а панель задач мала інший вигляд. При цьому ніяких проблем не виявив. Тому є підозра, що жорсткий диск глючить. Або дуже повільний кабельний інтернет. Хоча є підозра на нещодавні накопичувальні оновлення.

Браузер ввімкнувася, однак не зберіг автоматичні вкладки. Хоча навіть при аварійному вимкненні повинен зберігати.

------------

На вулиці побачив похилену тую. Думаю: чого б це вона похилилась? Підходжу з іншого боку — а вона підпиляна. Схоже, комусь дуже була потрібна новорічна ялинка. До лісу ходити не можна. На базарах ялинки дорогі. Ось і вирішили просто спиляти в місті. Прикро за наш народ: мало того, що зазрять, так ще і грабують. Ну росте собі туя і хай росте. Так ні, треба зрубати. Мабуть хтось налякав, тому і не допиляли.