Роздуми
- 12.03.14, 07:15
Скарбничка душі
Є в кожного в душі скарбничка
І в кожного – вона своя,
Лежать в тій скриньці таємничій
Якесь число, чиєсь ім’я,
Напівзабуті сни і мрії,
Колючі реп’яшки образ,
Далекі вогники надії,
Уривки голосів і фраз,
Близьких людей ясні усмішки,
Розчарувань найперших біль,
Красива пісня, гарна книжка,
Улюблений з дитинства фільм...
І скільки б ми скарбів не мали –
Коштовних, срібних, золотих –
Та скринька, що в душі сховалась,
Є найціннішою із них.
Інклюд Валентина
Що значить бути людиною
Що значить "бути людиною"?
Це іншим в біді помагати,
Завжди берегти Батьківщину
І матір свою шанувати;
Це лиш правду мати за кредо,
Серце щире і совість мати,
Прожити життя не ледарем -
Для правди й добра працювати;
Буть другом у щастя годину
І в горі людей не забути.
Щоб справжньою бути людиною,
Треба просто людяним бути.
Інклюд Валентина
Як не ти, то хто?
Дуже часто за буднями власної реальності
Не бачим трагедій земного суспільства,
Де з почестями ховають залишки моральності
І проводять коронацію насильства,
Де міста вже давно нагадують сміттєзвалище,
Екосистема старанно ламається –
Ми стоїм за крок від безодні, та чомусь досі ше
Мріємо: „Все саме якось владнається”
Приспів:
На мить зупинись, схаменись, озирнись:
Що навколо тебе відбувається?
Активний процес – не прогрес, а регрес
В спільноті людській спостерігається:
Продажність,підлість, втрачається гідність,
Втрачається щирість людських взаємин.
Зупини цей потоп! Як не ти, то хто
Кине краплю світла в суцільну темінь?
Не обмежуйся лише констатацією факту,
Що, мовляв,ти один нічого не зміниш:
Такою позицією не де-юре – де-факто
Ти теж губиш цей світ і сам в ньому гинеш;
Помилково вважати, що життя посеред зграї –
Це присуд довічно по-вовчому вити.
Коли шкіряться інші, хай в тебе посмішка сяє:
Настане день – й посміхнуться у відповідь.
Приспів.
Інклюд Валентина
Шануймо
Шануймо, поважаймо рідну мову,
І мами ніжну пісню колискову.
Дзвінкі шануймо співи солов’їні,
Вклоняймося тополі і калині.
Шануймо землю цю, її природу,
Шануймо звичаї свого народу,
Шануймо, поки є що шанувати.
Культуру дуже легко занедбати.
Та важко її буде відродити,
Ще важче, друзі, новую створити.
Інклюд Валентина
Розмова з осінню
Ну, привіт, моя давня подруго:
Рік минув – ми знову зустрілися.
Прожити цей рік було подвигом...
Я змогла. Але я стомилася
І прийшла до тебе здорожена,
Щоб надихатись твого спокою,
Щоб наслухатись заворожено
Пісні мудрої і глибокої;
Сестро-Осене, я прошу одне:
У своєму багрянці-золоті
Розчини мене, обігрій мене,
Перед тим, як віддати холоду.
Інклюд Валентина
У бурхливому потоці життя, що пролітає повз нас, важко зрозуміти сенс певних речей: роботи, навчання, людей, стосунків між ними. Щодня, поспішаючи у справах, клопочучись про якісь дрібниці, переживаючи за другорядне, ми не помічаємо головного. Ми не замислюємось над тим, що насправді є для нас життя, який його сенс, яке воно в нас. Ми забуваємо думати про стосунки, любов, довіру і, нарешті дружбу, котра є чи не найважливішим фактором на сьогодні.
То що ж таке дружба? Звичайно, кожен вкладає свій зміст у це поняття. Спробуємо його узагальнити. Ну, для початку, під ним розуміється процес спілкування, обмін інформацією, думками, враженнями. Але це далеко не все. Варто зазначити, що дружба буває щонайменше двох типів: просто і справжня. Якщо ти не якийсь асоціал, то просто друзів у тебе багато. Це і хлопці, і дівчата, які щодня тебе оточують. Та як бути зі справжніми друзями?
...продовження - у новому випуску;)
зазвичай кажуть, що дружба - це чудово. кажуть, старих знайомих треба берегти, навіть якщо вони не друзі, бо у відповідальний момент цілком можуть ними стати.
також кажуть, що інколи треба щось змінювати у власному житті. щоб не було застою, і особливо - якщо до того вже йде. тоді варто змінити щось одне і велике або багато маленького (бо щоб дала ефект зміна чогось маленького й одного, треба дивитись американські фільми - там таке показують) - і все піде як по маслу.
а чи треба міняти товаришів? скажімо, ось це знайомство вже занадто старе, воно віджило своє. говорити немає про що, дороги розійшлися, тож навіщо кожного свята або якої там ще нагоди про себе товаришу нагадувати, якщо це цілком імовірно тепер тільки мозолить очі? або, скажімо, якщо приємне знайомство знайомство з натяком на дружбу приємне і має отой самий натяк лише для однієї сторони, для мене? "якщо" - хороше слово, тому що мені нічого не відомо точно. але ж у цьому світі мало чому можна вірити, а старий анекдот про старого єврея говорить, що довіряти навіть собі не можна. отже, я роблю висновок з того, що бачу, - товаришу зі мною не цікаво. і я йду з ефіру.
не без пафосу, так вже сталось, що маю такий грішок. але я вчора порвала зв'язок з двома людьми, з якими ниточка пов'язувала спільною історією, і не лише квіпу. щасливо зоставатись!
цікаво, що ж би мало це мені дати?
ах, так. тепер же потрібно знайти нових знайомих. важкувато буде. старість, знаєте, не в радість...
то як там зараз знайомляться майбутні друзі
то чим же відрізняється талант від майстерності
мабуть, талант - це, що ніхто не вміє, у той час як майстерність - просто відточена хода по вже протореному шляху. чи ні? і якщо ти всього другий після когось, то це вже не талант? як довести вашу одночасність або незалежність, якщо така була? або інше питання: якщо я граю музику, написану Моцартом, у власному аранжуванні, це вже прояв таланту чи ще ні?
вочевидь, таким думкам призначено приходити посеред ночі. і приходити в деякі голови, як казав Лец, помирати. про що ще можна помізкувати, коли так хочеться віднайти в собі талант, особливо, коли навколо тільки про це й говорять. Україна має талант, студенти мають таланти, гімназисти мають "свої коники" (ото вже й не відомо, у якому значенні їх більше) і теде, і тепе.
з одного боку, несправедливо все підряд називати талантом. особливо, якщо існують інші, відповідніші визначення, як-от музичний слух, грація, натреноване тіло чи збіг генів. з іншого - так хочеться залишити лаз для себе, щоб за зручної нагоди не зостатись з поміткою "сіра миша".
не знаю відповіді і не знаю, чи вона існує і чи бодай може існувати. ось вона, суб'єктивність, в усій своїй красі.