Не знаю, як вас, а мене калюженції і періодичні дощі вже задовбали. Якщо в день відновлення руху маршруток ще змусив себе вийти прогулятись, то зараз — ні. Не прогулявся. І працювати теж не хочеться (бо запланував вихідний).

На вулицях сьогодні знову калюжі.

P.S.: Фотка не сьогоднішня. Але думаю, що в тому місці таке саме озеро.

 Ех, стара і добра очка, згадую тебе з любов"ю. Чоловік теж на заочному, програміст з досвідом вирішив отримати "бумажечку ламіновану", так коли сесія була під час карантину, то викладачі мали зробити дзвінок в Вібер і зробити скріншот, що свідчить про роботу зі студентом, так прости Господи, викладачка, яка приймала екзамен по "ОПЕРАЦІЙНИМ, мать її, СИСТЕМАМ", не могла зробити скріншот з двох спроб, і змушена була звати методистку на допомогу.... .  Ладно, то наболіле.   А так все  як завжди, зварила сьогодні дерев"яного бурого рису і запекла рибу в духовці. Сита і то добре. То все проза. Буду щось корисне робити, та і чай холоне) Здибаємось

— Карантин — нет. А самоизоляция — да."

З приводу послаблення карантину вирішив прогулятись. Нажаль, напередодні були дощі, тому на дорогах місцясми калюжі і дрисло, та й деякі маршрутки бруднуваті. Але прогулянка декілька днів відкладалась, тож вирішив, поки сонячна погода, прогулятись. Правда, на вулиці так само нудо, як і вдома. Хіба шо, в місті відбулися деякі зміни.

Спеціальний маршрут через все місто(!!!). На фото — єдиний комунальний автобус. Ще й який — ЗАЗ А10!

Нажаль, брудний. На автобусний фотосайт таке не завантажиш(

Треба буде ще сходити.

Побалую вас фотками. І вперше покажу себе тут.

Аліса влаштувала схованку. Там ще й як у теплиці.

Виходив на вулицю за пкупками. Що можу сказати: зранку в будній день народу менше, ніж було на початок карантину. Проте переважна більшість зустрінутих людей була без масок.

З нового: поставили новий дитячий майданчик. В моєму дитинстві на дитячому майданчику з розваг були хіба що качель та гірка. Тому або лазили по деревах, чи досліджували заброшки; або воювали з дівчатами (за що на них досі ображений). А зараз і качелі модняві. І гірка з будиночком. І ще якась штука типу скеледрому (для альпінізму). Надодачу встановили карусель. Ех, де моє дитинство..? Правда, якби ж моє дитинство припало на нинішній період, то мабуть би безпробудно шарився по порносайтах. До речі, вчора по радіо НВ чув інтерв'ю з операторкою гм-гм фільмів. Так виявляється, у них там "полуничку" знімають лише жінки. Але це я щось з'їхав з теми. Хоча, маски можна сприймати не лише як елемент захисту, а як фетиш (особливо, якщо інші нехтують захистом). Але то таке... І без еротитки чи порно є шо дивитись — не встигаю відслідковувати нові відео з підписок на Ютубі. Ніколи такого ще не було.

Помітив, що на вулицях з'явилися маршрутки. Точніше, мікроавтобуси, які до карантину їздили на маршрутах. На деяких навіть були маршрутні таблички. Невже зняли обмеження на перевезення?! Одним словом, пофоткати маршрутки хочеться не менше, ніж злазити на заброшку з подругою. Тому чекаю на послаблення карантину. Однак про поїздки в Київ чи по області мова, звичайно, не йде.

Чисто випадко почув на радіо. Зацінив! Шкода, що дуже мало і невідомо, як називається.

Протеїновий коктейль - смачна штука. Навіть сира погода за вікном, що в дуеті з краєвидом складських приміщень і будівельного майданчика вже не так бісить як зазвичай. 

   Знову прийнялась за аудіокниги. В процесі Чарльз Дікенс "Великі сподівання", а на черзі Олексій Пєхов серія "Страж". Перестала заливати на соціальні мережі. Прям прогрес)) Певно потім мене чекає плато прокрастинації)))  І боюсь наврочити, але і сусід мовчить. Потихеньку гамаю в Скайрім, трохи нудновато стає після прокачки, але більш не хочу нічого грати) Хм..., ну ось і все) Я ж говорила, що нічого цікавого, а просто потік думок. Здибаємось.

Несприятливі обставини для роботи: опис складних наворочених приладів + лінь + вдома кіпіш + відсутність дозвілля = повільне виконання завдань.

Декілька днів тому вже снилися мультиметри і осцилографи. Бляха-муха, як же ж я задовбався їх додавати на сайт і заповнювати опис з усіма характеристиками!

І ще зробив менше половини завдань. А чим менше зробиш — тим менший заробіток( Тут вже нічого не вдієш: працюю як працюється.