хочу сюди!
 

Інна

47 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

трохи попишу тут...

  • 29.10.25, 09:13
Пишемо як завжди для себе оцю всю "геніальщіну"))
Та і не умоїх правилах тримати за пазухою, якщо ото пре :)) 
Напишу деякі речі для уявної жінки в Європі (може молодшої за мене, може однолітки, хз), яка мабуть не зрозуміє мене, та і образ такої собі "бандерівки" на забутих богом блогах я собі заслужила недарма, то так і є:)

Дуже тішить мене, що наші жінки змогли врятувати дітей і себе, виїхавши з України, я не змогла. Зараз у нас різне" взуття "і різні шляхи, вже не зрозуміємо один одного. Але я прошу чітко усвідомити, що на мою країну напав кривавий маніяк, який роками , десятиліттями через агентуру ФСБ планував захоплення України, і питання мови тут курувалося як раз дуже тонко. Навряд чи у іншого здохнувшого маніяка були такі масштабні інструменти пропаганди, і німці в Судетах, гадаю, виглядали менш ущімльонними... Але це інша розмова...
Про мову і Україну. Мені соромно досі, що у 14 тому я слухала і дивилася рузьке, і потім теж. І навіть на початку повномасштабної війни, звісно, нічого в моїй голові окрім голосу інстикту' вижити" не було. Війна почалася вночі 27 лютого, коли я всю ніч стояла і дивилася на російські танки, що їхали і їхали нашим селищем. Наш Південь стрімко окуповувася... З кожним днем ставало менше продуктів, менше товарів для вжитку, дні минали за чергами у вцілівших магазинах.  А ще був страх, паралізуючий їноді мізки, що вони тут, вони можуть прийти. Почали ходити, коли в селище в квітні заїхала частина росгвардії... Це все було в дні, коли світ дізнався про Бучу. В мене на руках моя донька, розумієш, і їй 10 років. Заходять озброєні чорнопикі росгвардійці (дагестанці) (в той час, коли ходили меми про чмонь.. ці рашисти не були чмонями, аж ніяк...) І знаєш, як я з ними почала говорити? (Моя мама ледь не знепритомніла, коли дізналась про це. Як я могла, така дурна наражати на небезпеку себе і дитину, хоча дійсно це було так. Дурна я завжди була) Чомусь українською... Стала у дверях кімнати і кажу: "До дитини не пущу, вона боїться вас". Офіцер, головний, так розгублено подивися на мене, навіть крок назад зробив. "Хорошо, - каже- ви нас не бойтесь, ми прішлі защіщать мірноє насєлєніє"... Перевірили документи, обшукали хату, шафи у залі, на горище залізли. Пішли. "Влада" у нас мінялася часто, приїжджали і виїжджали нові частини рашистів... Ну а колаби улесливо підсовували списки насєлєнія. Тому знову нас "переписували", шукали військових, або їхні родини. Деякі люди зникли безвісти...
Потім сталося багато різних речей, епік-фейлом став плюс до того мій перелом руки, виїзд з окупації був окремим потрясінням...  і дещо в моїй голові почало прояснюватися. 
Потім я стала думати, а якже інші люди (що там я, слава богу, ми врятувалися), а якже ці люди, які пережили стільки горя, як вони, хіба можуть сприймати щось рузьке і чи ще любити його...
Звісно я розуміла, що рузька культура і рузькій язик вмерли для всіх свідомих людей (тим паче, ще люта упевненність в його толеруванні трясця - це взагалі нонсенс..) Я пам"ятаю, як читала допис авторки Олени Пшеничної https://www.pravda.com.ua/columns/2022/04/03/7336884/, він тоді розлетівся соцмережами і до сих пір його цитують...
Але іноді мені теж муляло окреме питання, а якже Цой, а якже Тальков, а якже фільми, що я любила, а якже моє дитинство - це все воно, російське, радянське, а якже дискотеки юності, а якже, зрештою, Пугачова... Хоча не могла вже слухати і не дивитися вже тоді.
І от нещодавно, уявляєш, пазл в моїй голові неочікуванно склався. Не після новин трагедій всієй України і не щоденного руйнування міста і вбивств росіянами людей у Запоріжжі, де я живу...
А чомусь після інтерв"ю тієї самої Пугачової, яке вона нещодавно дала хорошим рузьким дисидентам. Безперечно, людина епохи, навіть її совість, для мене це була глиба. 
Просто прозоро прийшло розуміння. Це просто росіянка, якій болить її країна. Її країна - це країна вбивць, мародерів, гвалтівників. Не треба мені рузька культура. Це все, кінець. Вона рузька, хай вона буде їм. Якщо зможуть, а вони зможуть... будуть далі красти навіть свою "культуру".
Звісно, я іноді розмовляю російською. У нас на роботі "дєвачкі такіє дєвачкі, ані не привиклі, ані вираслі і па-русскі гаварілі", зросійщене Запоріжжя... кажеш їм щось українською, вони теж потім трохи переходять. Лише одна дівчина свідомо перейшла на українську, і чітко не сходить з цього шляху. Це тому, що людина  розумна, совістлива, гарна душею. 
Дуже сумна картина, коли дітей маленьких тут, навіть народжених під час війни, вчать розмовляти російською...
Але іноді помічаю гарну тенденцію, дійсно молодь у нас надзвичайна. Буває, їдуть у маршрутці такі милі дівчатка, і чути позаду гарну українську, чисту. І розмови ведуть про своє, дівоче "а він такий, уявляєш, ввечері зателефонував, а я мамі сказала, що вийду, а мама така, типу, ну ти не довго". 
А ще буває бабусі і мами свідомі, ведуть малявку за руку і розмовляють українською. І в транспорті, і в магазинах люди тепер часто розмовляють українською, ну як-то "дякую" та "будь-ласка" (за новим правописом без дефісу? єс, Кондрі?))
Я вважаю цей поклик повинен бути в душі.
Дійсно, неможливо насильно змусити когось любити українську. 
Ну а німецьку, і польську полюбити так, ще який поклик. Но єто другоє. 
І щодо свідомих людей і не свідомих (типу вісмута, катарому всє далжни, а він лише розмовляти російською, па канстітуции). А насправді це про совість. 
Їду якось по проспекту в тролейбусі, навпроти дядечко літній, проїжджаємо біля бульвара Шевченка, Аллеєю Героїв, він дивиться у вікно, в очах сльози, непомітно хреститься...перехоплюю його погляд, розуміємо один одного без слів. Там знову нові меморіали, там тисячі нових прапорців...
Якщо ці життя не варті країни, не варті нашої національної ідеї, нашої культури, нашого права бути українцями, то навіщо вони були загублені. 
Ми їм винні. Тепер всі повинні бути українцями і мати гордість за свою мову. І не пробачити, і не забути...
Буде Україна. Сподіваюсь.
Вся надія на молодь. 

Результати моніторингу закупівель за 9 місяців 2025

  • 28.10.25, 16:30

  Як аудиторський контроль запобігає неефективним витратам бюджетних коштів?

За 9 місяців 2025 року фахівці Північно-східного офісу Держаудитслужби провели моніторинг закупівель на суму понад 5 мільярдів гривень. В результаті виявлено численні порушення, що могли призвести до нецільового використання коштів.

  Що виявили аудитори?

  Виявлено порушень у закупівлях на загальну суму  4,4 млрд грн;

По 88 закупівлях проведених з порушеннями, ініційовано розірванння договорів на 486 млн грн;

Скасовано 11 закупівель, що проведені з порушеннями на загальнусуму понад 400 млн грн

 Завдяки моніторингу публічних закупівель вдалося запобігти незаконним витратам на понад 890 млн грн!

 Аудитори виявили порушення в укладанні договорів, неякісній публікації інформації та недотриманні процедур закупівель. Вжиті заходи — це захист державних коштів та підвищення прозорості закупівель.

Детальніше:

https://khrk.dasu.gov.ua/ua/news/373


Українська музика 3078









0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

33%, 1 голос

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Я не знаю, коли...

  • 27.10.25, 23:08

Я не знаю, коли... Але сонце зійде, вечорове... 
І заплачуть дощі понад лонами свіжих могил... 
Лютий воріг впаде і пристане на наші умови, 
Та простити його навіть в Бога не вистачить сил... 
І нарешті вони, хто лягли і за землю, й за віру, 
З під хрестів молодих піднесуть аж до неба чуби 
І піднімуть до зір погляд і стовідплатну сокиру, 
Щоб пропав навікИ той, хто їх, безневинних, убив...
І зостанемось ми...
І нарешті посіємо жито... 
Там, де лихо родила немита війна... 
Ми зостанемось тут, ми за них зобов'язані жити - 
То за всіх і за все переплачена ними ціна... 
І народишся ти, серед битви зачатий нащадку... 
Буде світ красивенний, такий, що любити не гріх... 
І проявиться Бог, мов колись на саміськім початку, 
Й перепише завіт на умовах, нащадку, твоїх... 

Богдан Томенчук

Українська музика 3077









0%, 0 голосів

25%, 1 голос

25%, 1 голос

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

"Кугути". Рідко і та не розумів значення. ))

У Таїланді поліцейські затримали укушену мавпою російську туристку після того, як вона спробувала купити знеболювальне в місцевій аптеці.
Постраждала спробувала придбати у місцевій аптеці знеболювальне, проте замість нього їй продали сильне снодійне, яке зазвичай не видається без рецепта. Після цього росіянку затримали правоохоронці.

Як зазначає Life Shot, вона провела півтора дні у камері без їжі та пиття.
«Умови у в'язницях жахливі, до начальника можна заходити лише на колінах. Нас сиділо 150 людей у маленькій камері, спали та їли ми на підлозі, туалет знаходиться там же», — розповіла туристка.

У консульстві каналу заявили, що не зможуть допомогти жінці навіть у разі, якщо її засудять, оскільки між Росією та Таїландом не підписано договору про передачу засуджених.
***
... Ще коли монархом був Пхуміпон Адульядет, туристи неодноразово потрапляли до КПЗ "за неповажне ставлення до персони короля".
Наприклад, одному англійцю довелося заплатити величезний штраф за те, що він кинув купюру до пивної калюжі на стійці бару.

Голландська туристка просиділа кілька днів у "мавпніку" за те, що на банкноті, якою вона спробувала розплатитися, до голови короля були примальовані ріжки — і незважаючи на те, що вона запевняла, що отримала ці гроші на здачу, їй упаяли штраф і депортували з країни.

На нових банкнотах зображений коронований у 2016 році Маха Вачіралонгкорн — Рама Х. Тож тепер тайці пильнують, стежачи, щоб і його ніхто не образив. Наприклад, керівнику тургрупи з Угорщини важко вдалося відбити у поліцейських туристку, яка намагалася розплатитися сильно пом'ятими банкнотами з обличчям монаршої персони.

Іншу туристку, цього разу з Італії, оштрафували за те, що розстелила на підлозі готельного балкона газету, на якій залишила провітрюватися кросівки. Покоївка, побачивши, що іноземне взуття зневажає зображене як ілюстрація до однієї зі статей світле обличчя короля, поспішило повідомити в цьому керівництво, а то вже звернулося до компетентних органів.

ШІ еволюціонує зі страшною швидкістю, стає все швидше та тупіше. Нині він бреше вже у 45 відсотках запитів, фантазує, наполягає на своїх помилках і відмовляється визнавати свої помилки. Незабаром він почне пити горілку, лаятись матом і відмовиться працювати.

Домробітниця здає будинок через Airbnb, останні клієнти – молода російська пара. Каже, виставили опалення на +27, відкрили всі вікна, залишили увімкненим весь світ у всіх приміщеннях та на вулиці. Вона хотіла щоб я пояснила їй цю поведінку, чи немає там якогось культурного коріння.

- В украинских городах,Харькове ,Одессе и Днепре , таких особей называют ёмким словом "кугут" , "кугут"-это больше чем невежда-невоспитанный-тёмный-пещерный , это жлоб-дешёвка в кубе
- А мебель и сантехнику не украли? русские буквально понимают "все включено"


















***

  • 26.10.25, 22:01


Мир
рушится стенами, а ты -
лепестками
держишь небо.

Держи(сь)

Профілактика депресії.

Світло – це не лише спосіб бачити навколишній світ, а й потужний стимулятор нашого мозку. Кожного дня на наші очі падають мільйони фотонів сонячного світла, і навіть короткий їхній потік впливає на біохімію і нейронну активність. Нейрони сітківки людини не тільки сприймають зображення, а й відповідають за підтримку циркадних ритмів та регуляцію гормонів, таких як серотонін і мелатонін. Існують спеціальні клітини, ipRGC (intrinsically photosensitive retinal ganglion cells), які реагують саме на синьо-біле світло і передають сигнал прямо в ті ділянки мозку, що регулюють сон і настрій.

Коли ми перебуваємо на яскравому денному світлі, через око проходить близько 10^16 фотонів за секунду. Цей потік фотонів активує нейронні мережі мозку, покращує когнітивні функції, концентрацію та настрій. Водночас, у похмурі дні або під час тривалого перебування у приміщенні без віконного світла, кількість фотонів значно зменшується, що може відображатися у зниженні енергії, погіршенні концентрації та навіть легкій депресії. Наукові дослідження вказують, що контрольована експозиція світла впливає на циркадні ритми, які, у свою чергу, підтримують здоров’я нейронів та метаболізм мозку.

Саме тому настільна лампа з LED-лампою може стати ефективним інструментом для стимуляції мозку під час читання. Правильне використання передбачає 20–30 хвилин щоденної експозиції синьо-білого світла, розсіяного через дифузор або спрямованого збоку, щоб не пошкоджувати рогівку. При такому режимі світло безпечно досягає сітківки, активує ipRGC, підтримує циркадні ритми і, потенційно, сприяє здоров’ю когнітивних функцій. Важливо, що лампа використовується поряд із когнітивною активністю — читанням книги або аудіокниги. Це дозволяє мозку поєднувати стимуляцію нейронів фотонами та активне навчання чи концентрацію, що робить ефект більш комплексним.

Вибір LED-лампи обумовлений її ефективністю і безпечністю. Сучасні світлодіодні лампи можуть видавати світло з довжиною хвилі 460–480 нм, оптимальне для ipRGC, при цьому вони економні і не виділяють шкідливого ультрафіолетового спектру. Регульована яскравість дозволяє налаштувати інтенсивність світла відповідно до потреб та комфорту очей. Відстань до лампи 40–50 см і падіння світла збоку або зверху знижують ризик подразнення та втоми очей.

Поєднання світлової терапії та читання — це своєрідний «нейронауковий ритуал», який можна застосовувати щоденно. Навіть якщо остаточно не доведено прямого впливу на профілактику хвороби Альцгеймера, дослідження підтверджують, що регулярна експозиція синьо-білого світла підвищує концентрацію, настрій, енергію і допомагає підтримувати циркадні ритми. Таким чином, настільна лампа з LED-лампою для читання 20–30 хвилин на день стає простим, безпечним і науково обґрунтованим способом підтримки когнітивного здоров’я.

Пам’ятайте: світло — це не просто фізичний потік фотонів, а інструмент, який дозволяє мозку працювати більш гармонійно і продуктивно. Коли ми поєднуємо його з читанням чи навчанням, ми даруємо собі не лише знання, а й енергію для мозку, підтримку настрою та здоров’я нейронних мереж.

P.S. Стаття написана ChatGPT по запиту після діалогу на тему впливу фотонів сонячних променів на мозок людини. 

Маєте право поставитись до інформації з обережністю.