Слава вам, рідненькі...навіки вдячність.
За кожен день нашого життя.
Зі святом Захисників і Захисниць!

Читала недавно таку думку, забула, де. " У тяжкі часи своєї країни, ти можеш бути або воїном, або трубадуром, прославляючим воїна".
Отже, я - трубадур:)


Речитатив:
Україно! Свята мати героїв!
Зійди до серця мого
Шумом Карпатських ручаїв,
Боїв славного завойовника
Батька Хмеля!
Свята! Могутня! Соборна!
Слава Україні!

Завили сурми, поле палає,
Знову орда із боліт наступає,
Суне і суне, та ворог не знає,
Що на нього в нашім краю
Тільки смерть чекає!
То не литаври б'ють, то серце в грудях,
Не в дзвонах лаври, тут вся сила в людях!
Злітають черепа від булави,
Всі ординці поховались, бо батько іде на Ви!
Військо тримає небо хоругвами,
Арійські лицарі вже йдуть за вами!
Яка б не сунула орда щурів,
З нами сили світу і Боги всіх наших пращурів!

Приспів:
Біси дохнуть, сонце сходить,
Ця земля воїнів родить!
Хай сміливих смерть обходить!
Гуляй, дике поле!
Ворог сунеться без перестану,
Із землі прадіди повстануть!
І затягне на той світ, враже,
Наше дике поле!

Нащо дивитися у чан ворожці?
Поляжуть всі від меча Запорожців!
Знову набігла чорна хмара,
Терни перемелю, бо я
По роду вільний характерник.
На всіх чужинців тут чекає згуба,
З Чорного моря
Дістає Нептун свого тризуба,
Навіки всім легенда показова,
І ще покаже свою міць полк Азова!

Олександр Ярмак(с)

Седеют кроны и меняют краски.
Цвета пылают, словно молодясь,
Есть в той палитре золото и грязь,
И даже кровь. И сброшены все маски.

Вода поманит утомленную листву,
Вдруг позовет ее летать и плавать,
И станет коронована вся заводь,
Но будет терпеливо ждать весну.

Весна небрежна молода и звонка.
В сережках от березы и мечтах,
Она не помнит прошлогодний прах,
Несется быстро с резвостью ребенка

По всем, попавшим под ноги, граблям,
А осень любим за неторопливость,
За пышность, за пунцовую стыдливость,
Прозрачность и уютный тихий храм.

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

[ Читать дальше... ]

Філологічні дослідження: Коли доречно і потрібно вживати слово «курва»?

Слово «курва» є вигуком, що виражає широкий спектр емоцій.

Наприклад:

Ліфт, останній поверх.

- Вам вниз?

- Нє,курва, вбік!



- Тещо, Вам плита потрібна?

- Газова?

- Нє, курва, мармурова!



Суд, - свідок, що Ви робили 16 березня 2016 року об 11 годині 42 хвилини?

Свідок, - ну, я сидів у кріслі з календарем і дивився, курва, на годинник!



Залізничниця запитує у чоловіка, що біжить за поїздом і розмахує руками:
- Чоловіче Ви, що на поїзд запізнилися?

- Нє, курва, я його з вокзалу виганяю!



Приходить хлоп до лікаря і висовує такий маленький-маленький пісюн.

Лікар дивиться і питає.

- Скаржитеся?

Хлоп: нє курва, похвалитися прийшов!



- У мене хом'як помер.

- Що просто взяв і помер?

- Ні, курва, зі спецефектами!



Підходить на базарі чоловік до бабки , яка торгує картоплею.

- Бабусю, у Вас картопля на посадку?

- (єхидно) - нє, курва, на зліт!



Стає мужик іншому на ногу в автобусі.

- Ой вибачте!

- Ти що, курва, інтелєгент?

- Ні, ні, що Ви... таке ж бидло як і ви!



- Вам батон нарізний?

- Ні, курва, гладкоствольний!



Вранці виходжу з душу з намотаним рушником на голові, мій питає.

- Ти, з душу?

- Нє, курва, з Мальдівів прямим рейсом!



Начальник - секретарці.

- Зберіть всіх співробітників на нараду, терміново!

- По селектору?

- Нє, курва, через «фейсбук», так скоріше буде!



Йде мужик в одному чоботі.

- Чоловіче, Ви, що чобіт загубили?

- Нє, курва, Знайшов!



- Дайте, будь ласка, мотузку і мило.

- Ви, що, вішатися зібралися?

- Нє, курва, зараз помиюся і в гори!



- Я забула вдома праску вимкнути!

- І, що, у тебе тепер все згорить?

- Ні, курва, все погладиться!



Секретарка.

- Номер, який Ви надали, не відповідає ...

- Що, зовсім?

- Ні, курва, перші дві цифри відповіли, а решта мовчать!



А я взагалі не вживаю це слово. Навіть, якщо наступаю босоніж на ЛЕГО, або не можу знайти кінець скотча.
Адже я ж, курва, ІНТЕЛІГЕНТ!

Остап Гром.

Иерусалим! сними с себя одежду плача и озлобления твоего и оденься в благолепие славы от Бога навеки.
Облекись в одежду правды от Бога, возложи на голову твою венец славы Вечного,
ибо Бог покажет всей поднебесной славу твою. Навек наречется от Бога имя тебе: «мир правды и слава благочестия».
Встань, Иерусалим, и стань на высоте, и обратись на восток, и посмотри на детей твоих, собранных от запада солнца до востока словом Святаго, радующихся о Божием воспоминании о них. Они вышли от тебя пешие, будучи ведомы врагами, а приведет к тебе их Бог возносимых со славою, как царских сыновей;
ибо Бог определил, чтобы всякая высокая гора и вечные холмы понизились, а долины наполнились, для уравнения земли, чтобы Израиль шел твердо, со славою Божиею,
а леса и всякое благовонное дерево осеняли Израиля по повелению Божию.
Бог будет с радостью предводить Израиля светом славы Своей, с милостью и правдою Своею.

по весне, в ненастье, в тишине,

облаком спонтанным, обнимая в блажь,

мимо, эх, скользящий чудный макияж

женственного тела, облика, ества…

Не ко мне. Нет дела. Чуждая волна.

- Но не всё так просто в суете,-

шепчет очень тихо в тишине

тот один, как остров, женственный формат, -

приютиться в сердце я бы очень рад,

возвратиться чудом, что, увы, прошло,

что навек от жизни, с болью, отвлекло.

И готов принять бы я его.

И готов упрятать от всего!

Только между нами разная волна:

- Жизнь, увы, прожита, ну почти сполна…

Дети, внуки, семьи… сути пелена…

Знай, ты не забыта… Может, так и я?

Не спросило время ничего у нас.

Жизнь свою прожили в обществе гримас…

Жизнь свою прожили как бы и не зря,

говорим на прошлое скромно посмотря.
Улыбнулось счастье… помним в тишине.

Ты и я – ненастье… Боль наедине.