[Приєднана картинка]Одного ранку, струсивши рештки сна,Віслюк заржав - зрадів пригожій днині,Бо навкруги цвіла юна весна,В гаю лунало тьохкання пташине.Щоб краще чути, він подався в ліс,Адже на це у віслюка був свій причинок:Мав верескливий галас, невеликий зрістЙ статуру – вилитий підсвинок.То все таке, що й в борщ не кришать,Але віслюк набув штудерний спадок:Птах защебече чи джмелі дзижчать -Прожогом мчить уже на ґанок.Доверху настовбурчить свої вухаІ кожен звук мрійливо слуха.І цього...
Читати далі...