хочу сюди!
 

Людмила

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-57 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Молитва за бійців в аеропорту.

ПРОХАННЯ ПОШИРИТИ! ! !

Молитва за бійців в аеропорту.

Про перепост просити сподіваємося не потрібно.
Перепостити повинен кожен.
Памятаєте нашу останню молитву за бійців в аеропорту, як тільки ми її розпочали хлопці остаточно перемогли.

Тому не втолюємося молитися і перепощувати, щоб більша кількість людей піднесла свої молитви до Бога та ми пошвидше одержали допомогу від Нього.

Ми з вами молитовна Українська Армія, Армія тилу наших захисників!

***

Молитва за воїнів, що йдуть на війну

Владико Господи, Боже отців наших, Тебе просимо і Тебе смиренно і з розчуленням благаємо: зглянься милостиво на молитву нас, недостойних рабів Твоїх, і як колись Сам благозволив єси виступити з угодником Твоїм Мойсеєм, виводячи людей Своїх, Ізраїля, з Єгипту в землю обітовану, так і нині Сам виступи з рабом Твоїм цим (ім’я головнокомандувача) та воїнами цими, і Сам будь їм помічником і заступником, і збережи їх і вдень, і вночі невразливими і неушкодженими від усякої злої напасті і недуги, голоду, потоплення і від усякого страху. І як колись Ісуса Навіна на Амаліка і на царства Ханаанські, що воювали з ним, хрестовидним здійманням рук Мойсеєвих підтримав, щоб подолати їх, і тим самим Зіва, і Зевея, і Салмана, і всіх князів їх погубив; або як допоміг єси Гедеону з трьома стами вибраних мужів перемогти множество мадіамське, так і цим вірним рабам Твоїм міць, силу і мужнє серце, допомогу і заступництво даруй. І як явленням Хреста на небі першому з християнських царів Костянтину сприяв єси у перемозі над противними Тобі супостатами, так і цим христоіменитим рабам Твоїм перемогу, і силу, і подолання над усіма ворогами і безбожними поганцями милостиво подай і з усіх боків ополченням Ангелів Твоїх огради їх, і озброй їх силою і захистом Чесного і Животворчого Хреста в ім’я Тебе, Бога Отця, і Возлюбленого і Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і Всесвятого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

(Із «Требника» свт.Петра Могили 1646 р.)

ПРОХАННЯ ПОШИРИТИ! ! !

Молитва за бійців в аеропорту.

Про перепост просити сподіваємося не потрібно.
Перепостити повинен кожен.
Памятаєте нашу останню молитву за бійців в аеропорту, як тільки ми її розпочали хлопці остаточно перемогли.

Тому не втолюємося молитися і перепощувати, щоб більша кількість людей піднесла свої молитви до Бога та ми пошвидше одержали допомогу від Нього.

Ми з вами молитовна Українська Армія, Армія тилу наших захисників!

***

Молитва за воїнів, що йдуть на війну

Владико Господи, Боже отців наших, Тебе просимо і Тебе смиренно і з розчуленням благаємо: зглянься милостиво на молитву нас, недостойних рабів Твоїх, і як колись Сам благозволив єси виступити з угодником Твоїм Мойсеєм, виводячи людей Своїх, Ізраїля, з Єгипту в землю обітовану, так і нині Сам виступи з рабом Твоїм цим (ім’я головнокомандувача) та воїнами цими, і Сам будь їм помічником і заступником, і збережи їх і вдень, і вночі невразливими і неушкодженими від усякої злої напасті і недуги, голоду, потоплення і від усякого страху. І як колись Ісуса Навіна на Амаліка і на царства Ханаанські, що воювали з ним, хрестовидним здійманням рук Мойсеєвих підтримав, щоб подолати їх, і тим самим Зіва, і Зевея, і Салмана, і всіх князів їх погубив; або як допоміг єси Гедеону з трьома стами вибраних мужів перемогти множество мадіамське, так і цим вірним рабам Твоїм міць, силу і мужнє серце, допомогу і заступництво даруй. І як явленням Хреста на небі першому з християнських царів Костянтину сприяв єси у перемозі над противними Тобі супостатами, так і цим христоіменитим рабам Твоїм перемогу, і силу, і подолання над усіма ворогами і безбожними поганцями милостиво подай і з усіх боків ополченням Ангелів Твоїх огради їх, і озброй їх силою і захистом Чесного і Животворчого Хреста в ім’я Тебе, Бога Отця, і Возлюбленого і Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, і Всесвятого і Животворчого Твого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

(Із «Требника» свт.Петра Могили 1646 р.)

Высота.


С тобой и смерти больше не боюсь,
Не попрошу отсрочки иль пощады.
Я к жизни каждой клеточкой тянусь,
Скосив меня, вы будете так рады.

Жалеть вы не привыкли, ну и пусть,
И вы когда-то скажете: "Простите".
Не пуганная, я не ужаснусь.
Важнее, КАК живу, а сколько....плите!

Настолько ль я скажите "хороша",
Что спец подобный мною да займется?
А может это мне не просто так?
Но не убить во мне желанье роста!




За вдохновение и оформление благодарна моей подруге Giyan

Темп





Жизнь. Время. Жизнь помноженная на время. Хотя нет, жизнь поделённая на время. А время идёт. Даже бежит. А ты его догоняешь. Сначала хватает неспешного шага. Уверенного такого походного и размеренного. Потом переходишь на бег. Надо держать темп. Обогнать всё равно не выйдет. Главное не отстать.
120 ударов. По утрам начинаешь день сначала с малой дозы. Потом дозы растут. 130 ударов. Меняешь средство. Первое время всё нормально. Даже хватает на поддержание темпа. Потом опять, 150 ударов уже не спасают. Колешь адреналин, 155. Мало. Ещё, два кубика. Три. 170 ударов. Кровь идёт носом. Вытираешь её платком. Платок уже давно нужен только для того что бы вытирать кровь. Глаза болят от постоянно лопающихся капилляров. Но это только если их закрывать. Пока глаза открыты то про это и не вспоминаешь. Пока не ложишься спать.
Сон. Вязкий, липкий, как джем. Падаешь в него рыхло. И засыпаешь через 2-3 минуты. Хорошо что так быстро, дискомфорт от лопнувших капилляров не успевает сильно надоесть. Сон крепкий, но встать можешь в любой момент, хоть через пол часа после начала. Уже даже не зомби. Машина. Встал и пошёл.
120 ударов. Маловато. Два кубика. Город спит. Успеем. Растём. 150, 160, 170, 180. Норма. Меньше просто уже нет смысла. Можно выходить.

Заметка про лес и кабанов.

Короче, был я сегодня возле дисбата на Рембазе. И решил до метро пройти не по трассе, а лесочком. 

ага, 50 метров от дороги. и вот такую компанию увидел. 
Сразу говорю - фото не моё, но очень похожее. Кабаниха чуть поменьше,  полосатики тоже. 
Стрёмно, ёбть. 

Про жену...

  • 06.08.12, 12:27
С такой женой, как у меня,
Святой не выдержит и дня,
Но я, поскольку не святой,
Доволен жизнью и женой!


про блядство, не концептуально..

  • 21.07.10, 17:17

не, ну правда.. какая может быть идея блядства? правильно.. никакой.. никакой, кроме, собственно, самого по себе блядства.. вот мы с тобой дружим, дружим уже энное страшно сказать, сколько лет.. так, может, переступить эту черту? нет.. мы не ищем легких путей.. каждый ставит одно условие, которое, априори, невыполнимо для другого.. и уступать ни один не собирается.. чем не блядство, кстате? а мог бы просто расщедриться хотя бы на крепкий поцелуй.. думается мне, что на этом тема блядства для нас обоих была бы закрыта еще на страшно сказать какое время..

или, вот, другой случай.. и общаемся не долго.. и симпатия присутствует.. и статус позволяет.. и возникает эта же, пресловутая, тема блядства, даже не на ровном месте.. казалось бы, что мешает? а мешает, собственно, сама по себе тема.. даже комплименты звучат пошлой лестью.. и это пиздец, господа.. а нужно всего - ничего: вывезти меня на безлюдный пляж и окунуть с головой в грязную воду озера.. чтобы протрезвела, так сказать.. хотя, думается, это тоже не помогло бы..

или уже совсем критичный случай, просто-таки, разрывающий остатки здравого смысла в хлам каких-то диких рефлексий.. редкие, удивительно целомудренные встречи для двух разнополых половозрелых особей.. сладкие сны в обнимку.. никаких обжигающих прикосновений, никакого намека на петтинг и поцелуи только в щеку.. уже второй месяц мой немотивированный игнор телефонных звонков и вообще какого-либо общения.. но.. сплошное блядство.. в мыслях, в снах, в фантазиях.. и ведь встретимся снова.. и будет все то же самое.. ты будешь многозначительно молчать об этом.. я буду болтать о несущественном и курить в сжимающее нас пространство.. до тех пор, пока ты снова не уедешь.. и так будет продолжаться до конца наших дней.. вот уж где блядство, так блядство..

зы. я раздосадована..

Рейтинг блогов

«Понаехало тут»..

  • 23.01.10, 19:38

03.01.10, 20:42 Мухосранск.

Люся лежала на печке. По потолку лениво ползали мухи. Люся поймала одну, оторвала у нее крылья, промолвила: - Мухи как люди, у них можно оторвать крылья – но они все равно будут жить в говне!

4.01.10 00:06 Мухосранск.

Люся лежала на печке и грызла зачерствелую сушку. Что-то большое и твердое мешало ей уснуть. Пощупав в темноте руками, она ухватила большое и твердое, это оказался баллончик от дезодоранта: - «Большое и твердое - это не обязательно член!» Хотя было приятно! – констатировала Люся.

4.01.10 08:55 Мухосранск. Автобусная остановка.

Люся купила билет на автобус «Мухосранск – Киев». До отправления автобуса оставалось два часа пять минут: - Лучше здесь подождать – чем, там опоздать! – утвердительно сказала Люся.

4.01.10 14:57 Задрыщинск. Где-то между Мухосранском и Киевом.

Люся с любопытством смотрела из окна автобуса на проплывавший мимо городок. Что-то до боли знакомое, виделось в очертаниях городка.

- Города побратимы! – отвернулась Люся от окна, и принялась дожевывать бутерброд с салом.

5.01.10 06:04 Киев. Автовокзал.

Выходя из автобуса, Люся поскользнулась и еще долго поскальзывалась, пока доковыляла до троллейбуса.

- Вот уроды! Сразу видно, мер у них из наших! – чертыхнулась Люся

5.01.10 06:58 Киев. Метро

Люся хотела пройти через турникет. Турникет Люсю не пускал.

- Какой жетончик? Сама дура, хайло немытое! – огрызалась Люся на замечания работницы метро.

5.01.10 07:45 Киев. Крещатик

Люся засмотрелась на сверкающие огнями витрины и не заметила, как наступила на замшевый сапог. Обладательница сапог зло посмотрела на Люсю. Люся зло посмотрела на обладательницу замшевых сапог.

- Бля… под ноги смотри, чертыло! «Понаехало тут» всякого! – кричала возмущенно Люся, в след удаляющейся обладательницы замшевых сапог.

5.01.10 11:37 Киев. Автовокзал

Люся жевала хот-дог. Хот-дог был холодным и не вкусным, но Люся все рано его жевала, так как до отправления автобуса еще было масса времени.

6.01.10 18:27 Мухосранск.

Люся лежала на печке. По потолку лениво ползали мухи.

- Дауны-аутисты, киебляне зачуханные! И город их галимый! – воскликнула пренебрежительно Люся, достала из угла кусочек сморщенного высушенного «сухофрукта» и отправила его в рот.

Про порно...

Все смотрели порно, хоть раз но смотрели. Даже наша типа элита.

Но то было давно и неправда. А теперь доступ к нему проще, и объёмы винчестеров позволяют хранить его без ущерба для работы Виндовс.

А теперь утренний тупой вопросик:

А как называется каталог в котором вы храните порно?


2%, 5 голосів

1%, 2 голоси

1%, 2 голоси

3%, 6 голосів

1%, 2 голоси

2%, 5 голосів

15%, 30 голосів

3%, 7 голосів

71%, 145 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.