Не знала я, що так тебе люблю.
- 31.03.14, 23:32
Цей вірш написала дитина з Дніпропетровська, що вперше побувала в Києві.
Не знала я, що так тебе люблю
Мій рідний край, моя Вкраїно!
Ліси і гори, ріки і поля,
Яскраве сонце й небо синє.
Прадавній Київ вранці нас зустрів
Будинків величчю, церковним передзвоном.
Майдан, намети, стяги прапорів
І квіти, квіти… Пам’яті героїв.
Недільне віче. Тисячі людей.
Будинку профспілок руїни.
Я гордо разом з усіма співаю,
Що не вмерла Україна.
Я невелика ще. Росту. Учуся жить.
Весні радію і оцінкам гарним.
Нехай щаслива буде кожна мить
Людини кожної. А небо щоб – безхмарне!
Щоб українці – де б ми не жили,
Якою б мовою не говорили,
Любили б землю, на якій зросли,
Ту землю, що дала нам сили.
І нас щоб біда не торкалась,
Щоб тато не був на війні.
Я хочу, щоб мама сміялась,
І жити – на рідній землі!
Софія Самойленко, 10 років.
Поїзд Київ-Дніпропетровськ, 25 березня 2014.