Про співтовариство

Розміщуєм історії, притчі, оповідання на духовну тематику, духовну музику.
Велике прохання-не влаштовувати теологічних дискусій, а поважати релігійні переконання інших людей. Хами ,войовничі атеїсти і любителі флуду будуть занесені в ЧС.
Вид:
короткий
повний

Короткі історії для душі

О богохульнике

  • 24.03.16, 16:04
.

Один золотых дел мастер сидел в своей лавке за верстаком и, работая, непрестанно поминал имя Божие всуе: то как клятву, то как любимое словцо. Некий паломник, возвращавшийся из святых мест, проходя мимо лавки, услышал это, и душа его возмутилась. Тогда он окликнул ювелира, чтобы тот вышел на улицу. А когда мастер вышел, паломник спрятался. Ювелир, никого не увидев, вернулся в лавку и продолжил работу. Паломник снова его окликнул, а когда ювелир вышел, тот прикинулся, что ничего не знает. Мастер, рассердившись, вернулся к себе и снова начал работать. Паломник в третий раз его окликнул и, когда мастер опять вышел, снова стоял молча, прикинувшись, что он тут ни при чем. Тогда ювелир в бешенстве набросился на паломника:

— Зачем ты зовешь меня понапрасну? Что за шутки! У меня работы по горло!

Паломник миролюбиво ответил:

— Поистине, у Господа Бога работы еще больше, но ты Его призываешь гораздо чаще, чем я тебя. Кто имеет право сердиться больше: ты или Господь Бог?

Ювелир, пристыженный, вернулся в мастерскую и с тех пор держал язык за зубами.

*

Притча святителя Николая Сербского

Все, що є - лиш путь і путь

Все , що є – 
Лиш путь і путь  
Переходів форми в суть . 
Все – 
Мов камінь і водиця 
Прагне б у т ь , 
Дзвеніть і литься . 
І пред 
В е л и ч ч ю 
Вмовкати  
В упокоренні  
Й освяті . 
І радіти , 
Й тихо бути 
М і к р о к о с м о м 
В М а к р о – С у т і . 
 ....
Ось бо – 
Камінь і водиця – 
Вчись мовчать... 
І вільно литься .

....О.Р. 2005 р

24 березня. Як вибирати друзів

Один чоловік вирішив порадитися зі старцем Паїсієм Святогорцем, як позбутися пристрасти, що йому дошкуляла. Той чоловік мав пихатих приятелів, які часто лихословили супроти інших. Отож поки він міркував, як краще запитати про це, хтось приніс старцю в подарунок чудовий кавун.
Паїсій взяв його і звернувся до прочан зі словами:
-Оскількм ви принесли кавун, позичте мені ножа, щоб його розрізати. А потім я відкрию вам таємницю, як зробити, щоб кавуни росли солодкі і смачні.
Старець почав розрізати кавун на дольки, роздаючи кожному по одній. Коли дійшла черга до чоловіка, який чекав відповіді на своє питання, старець поглянув на нього пильним поглядом і сказав з усмішкою:
-Якщо садити разом кавуна і гарбуза, то станеться таке: гарбуз забере всю солодкість від кавуна, і кавун стане несмачним і несолодким. А от гарбуз, хай скільки би не відбирав солодкости, все одно залишиться гарбузом. Тому, якщо ми хочемо мати солодкі і смачні кавуни, треба садити їх подалі від гарбузів.
І чоловік зрозумів, що хотів сказати старець: друзів треба обирати зі ще більшою розсудливістю!
(с)

Мудрость или святость?

.

Повстречались как-то мудрец со старцем.

— Что для тебя, отче, главное? — спросил мудрец.

— Святость — быть чистым перед Богом и перед людьми.

— Эх, отче, мудрость куда важнее.

— В чем же мера мудрости? — спросил старец.

— В умении отличать добро от зла, — ответил мудрец.

— А святость — в умении творить добро и воздерживаться от зла.

Так не является ли мудрость лишь ступенькой к святости?

23 березня. Господиня і фотограф

Один фотограф, отримавши запрошення на святковий вечір, захопив кілька своїх світлин, аби при нагоді показати їх гостям.
Господиня, побачивши світлини, вигукнула:
-Які пречудові фотографії! Ви, мабуть, маєте дуже дорогий фотоапарат!
Фотограф не відповів їй на це нічого, але на прощання зауважив:
-Дякую, вечеря була приготована чудово! У вас, мабуть, дуже дорогий посуд!
(с)

Прошлое, настоящее или будущее?

.

Однажды три мудреца поспорили о том, что важнее для человека — прошлое, настоя­щее или будущее. Один из них сказал:

— Именно прошлое делает человека, тем, кто он есть. Всем своим умениям, я научился в прошлом.

— Не согласен! — воскликнул другой. — Че­ловека формирует будущее: какими бы знани­ями и умениями я ни обладал сегодня, я буду приобретать новые — те, которых потребует от меня будущее. Мои поступки продиктованы стремлением стать тем, кем я хочу быть.

— Вы упустили из виду, — вмешался третий, — что прошлое и будущее существует лишь в на­ших помыслах. Прошлого уже нет. Будущего еще нет. Но любой поступок совершается вами в настоящем и только в настоящем. И только сегодняшний день определяет, какими вы вой­дете в будущее и не станет ли сегодня послед­ней точкой в вашем прошлом.

Не пренебрегайте днем сегодняшним, от которого столько зависит!

22 березня. Порада мудреця

Якось до срібноволосого мудреця , обливаючись сльозами, прийшла молода і дуже вродлива дівчина:
-Що мені робити?-крізь сльози скаржилася вона.-Я завжди прагну по-доброму поводитися з людьми, нікого не ображати, допомогти, як тільки можу. І хоча зі всіма я привітна і ласкава, але часто замість вдячности й поваги дістаю гіркі образи й глузування. Я ні в чому не винна, і це так несправедливо й образливо, що аж плач бере. Порадьте, що мені робити?
Мудрець глянув на красуню і з усмішкою промовив:
-Роздягайся і прогуляйся по місту нагою.
-Та ви з'їхали з глузду!-обурилася красуня.-В такому вигляді будь-хто збезчестить мене і ще бозна-що сотворить зі мною.
Тоді мудрець відчинив двері і поставив на стіл дзеркало:
-От бачиш,-відповів він,-з'явитися на людях, оголивши своє красиве тіло, ти боїшся. То чому ж ходиш світом з оголеною душею? Вона розчинена в тебе, як ці двері. Всі, кому тільки охота, приходять у твоє життя. І якщо бачать у доброчинствах твоїх, як у дзеркалі, відображення бридкості своїх пороків, то прагнуть обмовити і принизити тебе. Не кожному вистачає мужности признатися, що хтось кращий за нього.
-То що ж мені робити?
-Ходімо, я плкажу тобі свій сад,-запропонував старець.-Багато років я поливаю і доглядаю ці прекрасні квіти. Але ще жодного разу не бачив, як розпускається пуп'янок, хоча втішаюся красою й ароматом кожної квітки. І ти, наче квітка, розкривай своє серце перед людьми без.поспіху, непомітно. Зважай, хто доглядає і поливає квітку, чинячи тобі добро, а хто обриває пелюстки і топче її ногами.
(с)

Чаша своеволия

.

Сделались люди буйны, да сластолюбивы. Каждый начал жить по собственному разумению. Такое на земле началось, что стали распространяться слухи о кончине века:

— Скоро Бог изольет свой гнев на землю великим потопом.

— Нет, упадет на землю солнце - Бог изольет Свой гнев огненной бурей.

— Нет, полчища саранчи уничтожат все посевы — глад пойдет по земле.

Решили спросить самого древнего старика, всё повидавшего за свою долгую жизнь. Старик грустно покачал головой и ответил:

— Каждый сам изливает чашу гнева Божьего на свою голову, а Бог всего лишь не препятствует нашему своеволию.

21 березня. Маленька дівчинка та атеїст

Маленька дівчинка повертається додому з недільної школи. Назустріч іде атеїст, який помічає радічну усмішку на обличчі дитини.
-Що тебе так тішить?-спитав атеїст.
-Іду з недільної школи.
-Ну і що ж сьогодні вам розповідали?-чоловік вирішив посміятися з дитини.
-Нам розповідали історію з Біблії про те, як пророка Йону проковтнула велика риба.
-Як може риба ковтнути чоловіка, щоб той опісля залишився живий?
Дівчинка замислилася на хвилину, а згодом відповіла:
-Я не знаю, як це сталося, але коли опинюся в раю, то стріну там Йону і розпитаю його.
-А якщо Йона потрапив у пекло?-спитав атеїст.
-Ну тоді ти його спитаєш.
(с)

Почему обитатели ада такие недовольные?

.

Однажды умер человек и попал в рай. Видит, все люди радостные, счастливые, доброжелательные. А все остальное, как в обычной жизни.

И говорит Архангелу:

— А можно посмотреть, что такое ад? Хоть одним глазком!

— Хорошо, пойдем, покажу.

Приходят они в ад. Видит человек, там на первый взгляд все так же, как в раю, только люди все злые, обиженные. Видно, плохо им тут. Человек и спрашивает у Архангела:

— Здесь все так же, как и в раю! Почему тогда обитатели ада такие недовольные?

— Потому что они думают, что в раю лучше.