10 березня. Мудрий пенсіонер
- 10.03.16, 10:03
Один мудрий старий пан вийшов на пенсію і купив собі скромний будиночок поряд зі школою. Вперше за кілька тижнів свого заслуженого він жив у тиші й привіллі, поки не почався навчальний рік. Уже наступного дня троє хлопчаків, повні сили й енергії, почали ходити вулицею і калатати по всіх сміттєвих контейнерах, що там стояли. Ця металева музика тривала день у день, поки мудрий старий не вирішив, що пора діяти.
Якось він перестрів юних музикантів і, спинивши їх, сказав:
-Діти, ви такі милі. Мені подобається, що ви виказуєте свою радість до життя. У вашому віці я сам так робив. Чи не зробите мені послугу? Я дам кожному з вас по долярові, якщо пообіцяєте приходити сюди щодня і калатати далі.
Діти нестямилися від радості і далі стукали по контейнерах. За декілька днів старий знову прийшов до дітей, але вже з сумною посмішкою.
-Економічний занепад витрусив мого гаманця. Тепер я зможу платити вам лише п'ятдесят центів.
Юним бешкетникам це не припало до вподоби, але вони пристали на пропозицію і продовжували свою музику.
Ще за кілька днів винахідливий чоловік знов прийшов до хлопчаків, що барабанили у сміттєві баки.
-Слухайте, мені затримують пенсійні виплати, а тому я зможу давати лише по двадцять п'ять центів. Ну як?
-Жалюгідний четвертак?-вигукнув головний заводіяка.-Якщо ви думаєте, що ми згодимося марнувати час, гупаючи тут за четвертак, то ви зійшли з розуму! Не буде цього, пане! Ми йдемо!
І старий до остатку днів своїх тішився миром і спокоєм.
"Будьте, отже, мудрі, як змії" (Мт. 10, 16)
(с)
Якось він перестрів юних музикантів і, спинивши їх, сказав:
-Діти, ви такі милі. Мені подобається, що ви виказуєте свою радість до життя. У вашому віці я сам так робив. Чи не зробите мені послугу? Я дам кожному з вас по долярові, якщо пообіцяєте приходити сюди щодня і калатати далі.
Діти нестямилися від радості і далі стукали по контейнерах. За декілька днів старий знову прийшов до дітей, але вже з сумною посмішкою.
-Економічний занепад витрусив мого гаманця. Тепер я зможу платити вам лише п'ятдесят центів.
Юним бешкетникам це не припало до вподоби, але вони пристали на пропозицію і продовжували свою музику.
Ще за кілька днів винахідливий чоловік знов прийшов до хлопчаків, що барабанили у сміттєві баки.
-Слухайте, мені затримують пенсійні виплати, а тому я зможу давати лише по двадцять п'ять центів. Ну як?
-Жалюгідний четвертак?-вигукнув головний заводіяка.-Якщо ви думаєте, що ми згодимося марнувати час, гупаючи тут за четвертак, то ви зійшли з розуму! Не буде цього, пане! Ми йдемо!
І старий до остатку днів своїх тішився миром і спокоєм.
"Будьте, отже, мудрі, як змії" (Мт. 10, 16)
(с)
4
