Не плач, кохана, чуєш, я живий...Не міг тобі раніше подзвонити.То був страшний, запеклий, довгий бій,Та ми не мали права відступити.Скажи хоч слово, мила, не журись...Утри сльозу й нарешті посміхнися,А ще молись... за нас усіх молись...І матері від мене поклонися.Цілуй дітей і батькові привіт,Скажи, його "Кобзар" тепер в нагоді:Ми з хлопцями завчили "Заповіт",Під обстрілом читаємо відтоді...Пробач, рідненька, знову мушу йти...І не питай, куди тепер рушаю.Мене чекають...
Читати далі...