5 канал. кінець новин.

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку,
м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути
зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності,
слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній
трійці, що єси Ти і Бог – Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на
чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа
виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби! І висвячувала душі
козацького роду спасенними молитвами й небесним вогнем очищення, святими водами
Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий,
святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала
душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого
знамення.

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі
нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж
зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть
безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що
молилися на дароване Тобою Слово. Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було
у Бога. І Слово було Бог".

Мово наша! Пречиста незаймана Діво! Яничарами в
степах впіймана, на курному шляху зґвалтована, в дикий кривавий ясир погнана,
на продажній толоці розтоптана, в рабство за безцінь на тому торжищі продана!

Мово наша! Передчасно постаріла, змаліла, на
хресті мук розіп'ята, на палю посаджена, за ребро на гак повішана
дітьми-покручами. Стражденице, великомученице, Матір-Божа наша, в сибіри й на
колими погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна,
голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна,
Чорнобильською смертю засіяна.

Мово наша! Убога прочанко з простягнутою рукою!
Осквернена й знеславлена рідними дітьми! Твоїм сім'ям немудрим, що вродило не з
тих полів, де квітують гречки, мовби зійшли на землю ангели, де половіють жита,
як Божий лик, і сяє небо, як Божий престол.

А із того зловісного валуєвського тирловища, де
густо родить чортополох звиродніння, осот безпам'ятства, блекота запроданства,
кукіль здрібнілого мислення, будяки бездуховності, чорнобиль рабської покори,
прибиті сірою курявою повільної смерті, вичахання. На межі того здичавілого
поля вже стоїть вічний плуг, і вічний плугар Час чекає Божого знаку: зачати
переорювати той бур'ян, чи, може, станеться диво...


Прости ж їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні й
невільні! Прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на
нашому трагічному лану. І прости цю велестражденну землю, на якій диявол
справив моторошне весілля, де здичавілі й сп'янілі від крові ангели його все
котять і котять мутні тумани на Великі Луги, поки його лукаві слуги косять і
косять наші молоді трави...

Караючий Третій Ангел, що протрубив у ніч із 25 на
26 квітня за дев'ять днів до воскресіння Спасителя, що висвятив цю землю і люд
її много-грішний, покарай за Тебе, Матір нашу скорботну.


Прости ж їх, змалілих, здрібнілих, перероджених,
звироднілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і
ненажерливим косарям, що Ти не древня, що Ти не мудра, не велична, не
прекрасна, не свята, не вічна єси. Перероджений плід із дерева роду нашого
впаде в чорнобильську землю значно раніше, ніж Ти.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю:
прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано,
вернися до краю, де "чорніше чорної землі блукають люди". То
чорнобильські лика Чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам'ятство.

Я ж Тебе викликаю із нетрів, із боліт, із забуття,
я ж висвячую Тебе святою водою і священним вогнем я ж самоспалюючою любов'ю
своєю відганяю від Тебе злих духів, молюся за Тебе і на Тебе, скроплюю живою
водою воскресіння, виціловую лик Твій скорботний, Матір Божа, Мово мого народу!

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй
віщим і вічним Словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від
мороку і освяти святоруську землю. Русь – Україну возвелич! Порятуй народ її на
віки!

Зеківська влада перешкоджає доставці звукової апаратури і провіанту для протестуючих.Невідомі побили камінням автобус з апаратурою народного депутата Олеся Донія, який є його власністю.

ЗАЯВА учасників протестної акції голодування Український дім м.Київ  07.07.2012 Ми, учасники протестної акції голодування проти прийняття антиукраїнського та антидержавного законопроекту про мови, які прийшли до Українського дому винятково за покликом серця і відповідно до своїх громадянських переконань, ВИМАГАЄМО: 1. Від Президента України Віктора Януковича: публічно визнати, що не підпише законопроект про засади державної мовної політики, який облудно намагаються представити якби вже прийнятий закон; в умовах, що тепер склалися, наказати, підпорядкованим депутатським фракціям і окремим депутатам припинити будь-які подальші дії щодо протягування законопроекту про засади державної мовної політики; перестати маніпулювати на передодні виборів мовним та іншими питаннями, які загрожують розколу країни. 2. Від Голови Верховної Ради України Володимира Литвина: не підписувати цей антиукраїнський законопроект. 3. Від народних депутатів України: задовольнити заяви про відставки Володимира Литвина та Миколи Томенка відповідно з посади Голови та заступника Голови Верховної Ради України; усунути Адама Мартинюка з посади першого заступника Голови Верховної Ради України; відкликати свої голоси за законопроект. 4. Від лідерів політичних партій незалежно від декларованої ними передвиборчої орієнтації: припинити принизливе для громадянського суспільства намагання нажити політичного та передвиборчого капіталу за рахунок примазування до громадського спротиву на захист української мови. Ваше слово і діло мали відбутися у парламентській залі; зараз – діємо ми!  5. Від Комітету з питань регламенту та депутатської етики: рішення про невизнання результатів розгляду законопроекту №9073 «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року. У разі ігнорування наших конституційних вимог залишаємо за собою право боронити українську мову як опертя української держави і української нації усіма засобами, які вважатимемо за доцільне.

.

Прем"єр отримує вказівки.

"Ми були громадянами однієї країни, і було зовсім не просто усвідомити, що ти живеш зовсім в іншій країні", - сказав прем'єр.

Азаров підкреслив, що Росія залишається його Батьківщиною, повідомляє Українська правда.

При цьому він повідомив, що коли переїхав у Донецьк з Росії, не думав, що колись не буде Радянського Союзу. "Мені це й у голову не могло прийти", - сказав Азаров.

При цьому він вважає, що ніхто не ображається, "якщо говорити "на" або "в" Україні".

На питання, чи продовжує він вважати, що Україні знадобиться півсторіччя, аби стати стабільною європейською державою, Азаров відповів:

"А ви думаєте інакше? Звичайно, це тривалий процес. Я знаю історію, процес подолання відсталості, не технічної, котру можна швидко перебороти, але процес трансформації мислення, традицій, звичаїв, законодавчої бази й багато іншого, із чого складається європейське суспільство. Це процес дуже тривалий і реактивний".

На думку Азарова, "суспільство пручається перетворенням і хоче залишитися таким, як зараз, як звикло, а поміняти щось дуже складно, і реформи в Україні йдуть із величезним опором", передає УНІАН.

Між тим, згідно з останнім переписом населення у 2001 році кількість росіян в Україні складала лише 8 мільйонів 300 тисяч осіб, що становить 17,3% усього населення

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Геть московських ставлеників!

УКРАЇНІ,УКРАЇНСЬКУ ВЛАДУ!

мертвий сорому не має
Повість врем'яних літ

Віктор Баранов
До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..

Джерело: Вечірній Київ 10 липня 1999 року

   Відповідаючи на питання, яких же все-таки реальних витрат вимагає цей законпроект,Колесниченко відповів. "Да практически никаких. Это формализация существующего на сегодня положения дел. Затраты в 10-15
миллионов гривен я не считаю, что необходимы вообще для такого
публичного обсуждения. Сколько стоит права человека, который содержит
свое государства на свои налоги?! Если это дорого, давайте мы половину
страны расстреляем. Это будет дешево".

"Наша позиція є незмінною і вимоги наші – однозначні: цей українофобський закон не повинен існувати в правовому полі української держави!" Про це, виступаючи 4 липня 2012 року на мітингу біля Українського Дому, заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок.

Лідер націоналістів, зокрема, заявив:

"Тиск українців-патріотів, які не погоджуються з політикою українофобії, що процвітає в тому числі в українському парламенті, призвів до того, що Янукович сюди не приїхав і не провів прес-конференцію. Міліція намагалася організувати доріжку-коридорчик для свого президента. Але, незважаючи на незаконні дії "Беркута", який намагався тіснити українців, що тут стоять абсолютно законно, Янукович все одно сюди не приїхав, бо побоявся. І це є ще одним свідченням нашої сили.

Як учора ввечері, так і сьогодні ми з вами відбили наступ "беркутівців", попри те, що вони озброєні по вуха та всупереч усім інструкціям, законам і Конституції України, використовували сльозогінний газ, копали ногами мирних мітингувальників, били людей кийками по обличчях і головах. Але ми не лише зупинили, а й відтіснили їх, показавши тим самим владі, що на їхню силу й сваволю буде наша сила волі й духу!

Що тепер? Звісно, це є дуже приємна звістка, що спікер Литвин подав у відставку й оголосив, що не підпише закон про російську мову. Але зрозуміло, що вірити цим негідникам не можна – до того часу, поки ми не побачимо офіційної заяви, жодних рішень ухвалювати не будемо.

Ми на разі залишаємося тут. Увечері, орієнтовно о вісімнадцятій годині, ми оголосимо про попередні наші рішення щодо продовження акції протесту.

Наша позиція є незмінною і вимоги наші – однозначні: цей українофобський закон не повинен існувати в правовому полі української держави!

На даний момент інформація з регіонів наступна. Незважаючи на те, що міліція зупиняє автобуси з українцями, які воліють долучитися до мітингу біля Українського Дому, дехто вже є тут. Люди намагаються дістатися Києва і на власних автівках.

У Львові заблоковано облдержадміністрацію. У Тернополі відбувається позачергова сесія обласної ради, де депутати ставлять питання про те, аби заблокувати роботу обласної держадміністрації і позбавити її приміщення, а також деяких відповідних прав, виходячи з Закону України "Про місцеве самоврядування".

Рух протесту як продовження акцій, які відбуваються тут, у Києві біля Українського Дому, шириться теренами України. Дай Боже, щоби вчорашня ніч і сьогоднішній ранок стали початком розвою революційної ситуації в Україні, яка обов'язково призведе до повалення того бандитського режиму, який фактично зробив українофобію державною політикою в Україні.

Ми – українці. Ми – найсильніші. Ми – міцні. Ми – на своїй, Богом даній, землі. Ми переможемо!

Слава Україні!"

Довідка. Акції протесту відбулися в Одесі (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031120/), Харкові (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031121/), безстрокову акцію протесту розпочато в Ужгороді (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031119/), у Хмельницькому відбувся марш (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031118/), в Івано-Франківську створено мобілізаційний комітет (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031114/), також пікетування відбулися у Луцьку, Рівному, з самого ранку депутати місцевих рад від ВО "Свобода" та активісти прибувають до Українського Дому (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031098/).
Прес-служба ВО "Свобода"