P.S. но иногда пока все поймешь, пройдет целая жизнь

автор не я ... але віршик класний

образу і самотність по щоках

 розмажеш тушшю

продати треба щось, купити треба щось -

лише б не душу.

об вітер увітрись, незваний і німий

хай крик заглушить

розбити треба щось, зламати треба щось -

лише б не душу.

потрібно десь іти, потрібно пережить

із місця зрушить...

задарма віддала безцінне щось комусь.

напевно, душу.

Ковзне по серцю щастя -

      Розтане лід

         І згине

    Останній слід.

Ласкаво в біль загорне

     Люта зима,

      І полине

  В серце журба.

Вночі підійдеш тихо,

   Глянеш в вікно -

     У трояндах

    Грає срібло.

Ні хмарки, всюди темний

   Небесний шовк,

     Дрімає

У серці затишок.

Білими лелеками відлітають у теплі краї

дні нашої молодості,

залишаючи у серці сумне курликання,

відлуння якого сумом бринить у серці.

Ховаючись у сутінках,

нас покидає осінь.

Наближається Новий рік.

З довгими зимовими вечорами...

З молочними візерунками на вікнах....

З гарячим калиновим чаєм...

З пухнастим снігом...

З приємним гудінням хуртелиці за вікном...

З надією на краще майбутнє.

З таємними мріями і бажаннями.