Натуральне господарство-7. Символіка ткацтва. Добірка

    Домашні ткацькі знаряддя та вироби домашнього ткацтва надзвичайно багаті на символіку, яскраві образи цієї символіки протягом багатьох віків були джерелом натхнення художників. Предмети ткацтва були дуже важливими в житті, тому сам їх вигляд ставав знаковим образом та приймав участь у обрядових діях, інших моментах містично-духовного життя. Символічні образи ткацтва налаштовували місток між емоційним світом практично-реалістичної сторони буття та почуттями ірраціонально-духовної сторони. Тому і зображення цих предметів ставали невід'ємними частинами як спеціальних магічних рисунків, так і багатьох картин на побутову тематику.

1. Всесвітня павутина і Вселенський Ткач
Ще з давноведійських віків філософія уявляла взаємозв'язки між всіма елементами Всесвіту в образі ниток, що в сукупності утворюють павутину, зіткану Вселенським Ткачем. В Упанішадах Брахма називається як "той, на кому, подібно до основи і утку, зплітаються світи". Образ Великого Ткача, творця Всесвіту, в вигляді Космічного Павука присутній в багатьох древніх релігіях, нитка Великого Ткача - пуповина, що з'єднує людину з її творцем. В древніх аріїв спрядена вручну мотузка символізувала "духовну  нитку" sutram, що пов'язує все суще. В ведійських традиціях Космічний Павук виступає як Брахман (пізніше - Кришна), а причиною всього світу є внутрішній рушій (Атман), який спонукає до дій і уявляється як нитка.  В деяких народів Африки також існує міф про Космічного Ткача в образі павука. В американських індіанців є легенда про Людину-Павука, чия павутина пов'язує небесні світи із Землею.


Рисунок 1- Кришна

У багатьох народів збереглися традиції пошанування Великого Ткача у вигляді "Новорічних (Різдвяних) павуків", виготовлених із соломи. Такі "павуки" мають оберегове значення, перетворюючи хаос негативної енергетики в упорядкованість сімейного ладу. В кінці року старого павука спалювали, на його місце вивішували нового. "Павука" підвішували на кінській волосині, тому від найменшого руху повітря він обертався, символізуючи рух Вселенної. Солом'яні "павуки"  в білорусів називаються також "ліхтар", в литовців  "содас" , в латишів - "пузур", у фінів та естонців - "хіммелі" ("корона"),  в німців - "хандекрона" , в чехів - "мушиний рай".


Рисунок 2 - Солом'яний "павук"

Згідно з однією з давньогрецьких легенд відома своєю майстерністю лідійська вишивальниця і ткаля Арахна осмілилася викликати на змагання саму Афіну Палладу. Могутня богиня, прийнявши образ баби, намагалася відрадити запишнилуся смертну від цієї затії, але Арахна продовжувала упиратися. Після того як обидва полотна були готові, олімпійські боги визнали переможницею Афіну. Арахна ж, не винісши ганьби, вирішила повіситися, але розгнівана Афіна вийняла гордячку з петлі і, окропивши соком чарівної трави, перетворила її на павука, звеліла вічно висіти і вічно ткати.


Рисунок 3 - Афіна вдаряє арахну. Ілюстрація. 1677

2. Нитки життя
Поряд з Великим Ткачем часто символічними образами постають його помічники - богині Часу і Долі - пряхи і ткалі, що прядуть нитки життя та тчуть на життєдайному ткацькому верстаті долі кожної сутності. В Древньому Єгипті - богиня Нейт, в Ассирії - Іштар, в Древній Греції - Мойри, в скандинавських міфах - Норни, в слов'янських - Мокош. В міфах евенків і нанайців бог-дух Майїн тримає в своїх руках нитки всіх земних створінь, коли нитка рветься, істота помирає. Подібний до нього Пхатувчунг - бог народу ахоми з північної Індії.


Рисунок 4 - Ільяс Фазуллін. Мойри

В   Стародавній   Греції,   під   час   Елевсінських   містерій, відтворюючи   міф   про   Тесея   та   Аріадну,   яка   виступала іпостассю   Великої   Богині-Матері,   неофіти   входили   в Лабіринт,   тримаючись   за   мотузку,   забарвлену   в   червоний колір кров’ю. В ритуалі ця "червона нитка" Аріадни була для посвячуваних символом зв’язку ("пуповиною") між людським і потойбічним світом. Подібні ритуали були типовими для багатьох народів. У бурятів мандрівка шамана  між  світами   відбувалась   за   допомогою жердини (дерева, "Дерева життя") з прив'язаними до вершини стрічками, які вважались "стежками до світу духів" . Подібна символіка є у хакасів, в яких блискучі золоті,  срібні,  білі  та зелені нитки символізували промені-символи богині Умай, давальниці життєвого начала. Подібний ритуал є і в якутів.
В україні вважалося, що порчу чи хворобу могла увібрати в себе червона нитка. Її тричі обносили навколо голови зуроченої людини а потім спалювали.
Тібетська богиня материнства Лхамо Бурдзи зображається як золота жінка з веретеном і клубком ниток.
В древньому японському трактаті «Аннали Японії» розповідається як велика богиня Аматерасу розпочала ткацтво шовку. Вона взяла  до рота  кокон тутового шовкопряда і відразу почала випрядати нитку та ткати. Це і стало початком  розведення шовкопряда та ткання шовку.


Рисунок 5 - Аматерасу

Покровителькою шовківництва в Китаї вважається богиня Цань-шень, зображується за прядінням шовкової нитки.
 У китайців  зміни енергій інь і ян,  уподібнюються рухові вперед і назад човника космічного верстата, а старий дух Юеся Лао-жень, який розпоряджається долями людей, пов'язує червоними нитками подружні пари.
У вірменській міфології Жуку Жаманак («час»)- сивочолий старий, сидить на вершині високої гори (на небі) та тримає в руках два клубки — білий і чорний. Він спускає з одного боку гори один клубок, другий клубок він змотує, піднімаючи його з іншого боку гори. Коли білий клубок (символізує день, денне небо), розмотуючись, доходить до низу, — світлішає і сходить сонце. Коли змотує білий клубок, а чорний (символ ночі, нічного неба), розмотуючись, спускає вниз, — темніє і заходить сонце.


Рисунок 6 - Самойлова М. Жук у Жаманак

Вважалося, що порчу чи хворобу могла  увібрати в себе червона нитка. Її тричі обносили навколо голови зуроченої людини, а потім спалювали. Інколи обносили навколо голови червону Четвергову нитку "щоб голова не боліла".
 Загальновідомі вирази "нитка змови", "нитка злочину", "нитки впливу", сюжетна нитка, маріонетка-лялька на нитках - про людину, що втратила індивідуальність.


3. Полотно долі
Надзвичайно сакральними були і вироби ткацтва - полотно, килими. Походить ця сакральність з того факту, що ткацький виріб являє собою перехрещення ниток основи та піткання, що є хрестом, а хрест є дуже давнім захисним символом. Тому і полотну придавалось значення оберегу. Ниткам основ надавалось символізувати чоловічу енергію, а ниткам піткання - жіночу.  Основа і уток у взаємодії поєднанням кожної пари ниток утворюють хрест. Це схрещування символізує єдність протилежностей, поєднання чоловічого і жіночого начал.
Образ полотна, як символа життєвої дороги і долі, присутній у багатьох міфах. Біблейський пророк Ісая в часи недуги  промовляє: "... Немов той ткач життя моє згортаю, він відтинає мене від основи" (Ісая 38:12).
В християнстві зберігся обряд одягання найпершого одягу-оберегу - крижмо, що являло собою домоткану полотнину з простим перехресним переплетінням ниток (криж - хрест). Пiд час ритуалу надання  iменi  у Лаосі дитину загортають  в особливу тканину "раги пане",  так звану "хустку життя". Полотно як важлива річ і символ була найпершим подарунком новонародженому, обов'язково дарувалося повитусі, хрищеним.  На весіллях свекруха і невістка обдаровували один одного найкращим виробленим власноруч полотном. Шматки полотна (поряд з іншими символічними речами) закладались в підвалини нової хати. Наречену накривали шматком полотна (пізніше - хусткою, потім - фатою). Тканиною як захистом, накривали дуже важливі сакрально-побутові речі: хліб, стіл, діжу з тістом. Одежа з домотканого полотна також мала надзвичайне оберегове значення.
Особливого значення в Україні надавалось спеціально виготовленим під якусь подію рушникам: весільний, під коровай, на ікони, на хрести, похоронні - не перелічити прикладів вживання рушника в обрядовостях, що мають надзвичайно глибоке коріння.У північній частині України в разі посухи, для викликання дощу практикувався звичай ткання обиденних (або одноденних) рушників. Такий рушник, що мав бути витканий за один день, виготовлявся також у випадку тяжкої хвороби дитини та для відвернення епідемій. Щоб привернути до себе увагу хлопця, дівчата прагнули використовувати магію полотна: "як спітніє дівка,   то   хусткою   обітреться   і   тим   платком   утре   ноччю парубка".
Рушник виконував і важливу образно-символічну, літургійну роль у християнській обрядовості. Адже важлива роль рушника в ритуалі обмивання ніг, обличчя, рук під час літургії. В апостольських настановах сказано, що диякони повинні служити при таїнстві євхаристії, маючи рушники, хусточки для витирання вуст тих, хто причащається. Орар* диякона нагадує віруючим і про той «лентіон», яким Ісус Христос витирав ноги своїм учням після обмивання. Плат Вероніки і є власне тим священним убрусом, на якому зберігся образ Спаса Нерукотворного. Символіка рушника генетично пов'язана і з омофором, адже за давніми легендами сама Божа Матір власноруч зробила омофор святому Лазару, якого Спаситель воскресив з мертвих.
Цілує сонце рушники
У чистій материній хаті.
І чути, як мої думки,
Мов ластівки, стають крилаті.
(Микола СИНГАЇВСЬКИЙ)


Рисунок 7 - Пимоненко М. Свати

4. Магія предметів ткацтва
Магічне значення ткацьких таємниць описано в біблейській історії про Самсона. Його дружина, філістимлянка Даліла, підступно забажала лишити його надзвичайної сили, заткавши волосся в полотно. На картинах майже всіх художників чомусь поширена версія, що Даліла відрізає пасмо волосся, лишаючи Самсона сили. Але насправді була використана магія ткацтва: "Тоді Даліла приспала його й, всукавши сім кучерів з його голови до основи, прибила цвяхом та гукнула до нього: -Самсоне, філістимляни на тебе!- Схопився він зо сну, та й вирвав цвяха разом з основою" (Судді 16:14). Втративши таким чином волосся Самсон лишився своєї сили, поки не відросло нове волосся.


Рисунок 8 - Кранах (Молодший). Самсон і Даліла

Терниця використовувалась для лікування від переляку, зуроків, проводячи хворих під терницею.
Бердо слугувало оберегом від нечистої сили, клали біля колиски немовляти (Болгарія), розгонили градові хмари (Сербія). Не можна було носити відкрите бердо, повертати його "голим" при позичанні - обов'язково обгортали тканиною.
Нит використовували як захист від вампірів, епідемій, прикріплюючи його на дверях. Для полегшення пологів породіллю переводили через нит (Полісся), при першому вигоні худоби на пашу нит клали біля хліва, щоб худоба переступала через нього (Росія).
Воротило (навій) для лікування від безпліддя (Болгарія), викликали дощ.

Література.
1 Олександр Босий "СВЯЩЕННЕ РЕМЕСЛО МОКОШІ.Традиційні символи і магічні ритуали українців (Типологія. Семантика. Міфоструктури)"
2   Інтернет

Мої добірки по темі : Натуральне господарство-6. Домашнє ткацтво. Добірка
Натуральне господарство-5. Клубок ниток. Добірка
Натуральне господарство-4. Лляна нитка життя. Добірка