Референдум

  • 13.10.20, 14:11
Приходить сусід до сусіда із блокнотиком:
- Я тут опитування проводжу, про груповий секс, згоден брати участь?
- А хто там буде?
-Я, ти і твоя дружина.
-Нііі!!! Я не згоден!
- Значить тебе викреслюю.
Схоже "опитування" наразі хочуть провести незугарні керівники, щоб видати свої невмілі рішення за "глас народу". Рішення вже сформульоване, залишилось сформулювати запитання під нього.
І ще, мені неприємно, коли президент говорить мені "ти".


Художників розстріляли за народні сюжети

  • 13.07.20, 11:29

Українських художників Михайла БойчукаВасиля СедляраІвана Липківського та Івана Падалку розстріляли у тюрмі НКВД в Києві 13 липня 1937 року. Усі належали до школи бойчукістів.

Вони заперечували прийнятий в СРСР соціалістичний реалізм, апелювали до світового та народного мистецтва. У відповідь отримували звинувачення у "спотворенні образів соціалістичної дійсності та радянських людей", формалізмі. У їхніх роботах вишукували яскраві українські національні мотиви, які називали куркульськими. Націоналізм бачили і в окремих проєктах - Василь Седляр підготував цикл ілюстрацій до "Кобразя" Тараса Шевченка.

Для арешту художників був потрібен лише привід, який і знайшли у часи Великого терору. Наприкінці 1926 року Бойчук разом із дружиною та учнями здійснив творчу подорож до Німеччини, Чехословаччини, Італї і Франції. Однак, за логікою чекістів, вони їздили для встановлення зв'язків з іноземними агентами.

Бойчука арештували 25 листопада 1936 року. На допитах із застосуванням тортур розпитували про знайомство з митрополитом Андреєм Шептицьким та багатьма іншими українськими діячами, факт чого підтвердив. Для утримання інших художників було достатньо належності до школи Бойчука та активної творчості.

Усіх звинуватили в участі "в українській контрреволюційній націоналістичній організації, що прагнула відірвати Україну від СРСР" та призначили вищу міру покарання. Припускають, що тіла художників могли вивезти до Биківнянського лісу. Усі ж монументальні та "неправильні" твори бойчукістів було знищено. Так була ліквідована найяскравіша українська мистецька школа першої половини XX ст.

Лише 1957 року Військова колегія Верховного суду СРСР переглянула справу і дійшла висновку, що засуджених розстріляли безпідставно. В лютому 1958-го майже усіх, окрім Івана Липківського - сина митрополита Василя Липківського, було реабілітовано.

 https://gazeta.ua/articles/history/_hudozhnikiv-rozstrilyali-za-narodni-syuzheti/974244 Понеділок, 13 липня 2020

Про віруси

  • 13.06.20, 10:26
Рояться всілякі актуальні сумніви щодо вірусів, вирішив розкласти їх у текст.
[ Читати далі ]

Карантин 1986

  • 27.04.20, 13:01
      Десь у році 1985-му на військових зборах (партизанах) повторювали правила користування дозиметром ДП-5. Майор-хімік розповідав різні історії з дозиметрії, зокрема сказав, що в Прип'яті постійно підвищений радіаційний фон, дітям жити там небезпечно. У тому ж році 25 червня Київ відвідав М.Горбачов і сказав знамениту фразу "Да вы здесь живете как на курорте!".
     Через 10 місяців в понеділок 28 квітня на роботі почали люди шушукатись, що в Чорнобилі аварія на АЕС. Офіційні ЗМІ мовчали, першого травня всіх нас добровольно-принудітєльно вигнали на демонстрацію. В Вишгороді саме в цей день урочисто відкривали пам'ятник Леніну, вздовж Дніпра дув сильний північний вітер, а через кілька днів офіційно всім запропонували закрити кватирки, мити підлогу, не виходити на вулицю - почався карантин. Повітрям постійно курсували вантажні вертольоти, засипали реактор піском, глиною, бором, свинцем. Димерською трасою на Київ рухались колони автобусів з дітьми та жінками, евакуйованими з Прип'яті та Чорнобиля. На Прип'ять почали возити бетон, з невеликого бетонного заводу Вишгорода також. Щоб контролювати завезення радіоактивного пилу бетоновозами, на повороті на Вишгород був обладнаний контрольний пункт. За нічне чергування на пункті надавався відгул, тому я кілька ночей згодився чергувати. На пункті стояв вагончик, був дозиметр ДП-5, один (!!!) респіратор і журнал для фіксування автомашин і виміряного рівня радіації. Задача контролюючого: одягти респіратор (!!!) зупинити бетоновоз з Прип'яті, перевірити рівень радіації на шинах і, при перевищенні (цифр не пам'ятаю), направити автомобіль на мийку, що була поряд: велика цистерна з водою і шланг. Офіційні цифри радіаційного фону в повітрі Вишгорода на 8 травня 1986р. - 0,2 мілірентгена/годину, ми наміряли 0,7. 

Доброта і егоцентризм

  • 26.02.20, 20:04
Невеличкий бездомний песик привітливо махав хвостом кожному прохожому та заглядав у вічі з надією отримати щось їстивне.  Проходить повз песика літній чоловік, озвавсь до собачки та погладив його.
- Хороший собачка, пам'ятає, що я йому торік дав їсти. Бач, лащиться!
Песик звично привітливо махав хвостом та заглядав у вічі, як це він робив кожному прохожому. Літній чоловік пішов своєю дорогою, напевно з теплим почуттям доброти, яку він колись проявив, за яку йому песик вдячний. А песик продовжив лащитись до прохожих, можливо через те, що часто отримував доброту від людей.

Етика фотографа

  • 26.11.19, 19:16
Було це в далекі 1980-ті. Навпроти нашого будинку велось будівництво. Вантажівка-самоскид ЗІЛ-130 їхав вздовж паркану, яким було обгороджено будівництво, і раптом, наїхавши на похилу ділянку дороги, беркицьнувся на бік. Я спостерігав за цим у вікно, схопив фотоапарат і побіг познімкувати пригоду. Чотири будівельники покинули роботу і теж побігли до машини, розпитуючи самопочуття  та утішаючи водія, який вистрибнув з кабіни. Будівельники звернули увагу й на мене, обклали мене з усіх сторін матюками, суть яких зводилась до того, що я повинен був спочатку кинутись до водія, переконатись, що він не потребує допомоги, і лише потім, з його дозволу, фотографувати. І вони таки були праві.

Понеділок

  • 28.10.19, 20:34
Понеділок, як завжди, розпочинається з хотіння почати нове життя. Але прочитав один мудрий вислів: "Глупота ще й тим нещасна, що постійно починає жити" (Епікур) - і перехотів.

Ілюстрації

  • 17.10.19, 11:24
Є ілюстрації до текстів вдалі, що посилюють сприймання ідеї, а є й такі:


Формула Штайнмаєра

  • 06.10.19, 11:52
(Парафраз)
- Пане президенте, це Ви Донбас Росії віддаєте?
-Я!
- Так це ж наша земля!
-ja! ja!

Притча

  • 04.09.19, 15:12

Прийшов якось до мудреця дурень, і каже:
- Наймудріший, я прийшов просити у тебе ради. Я люблю одну жінку, і хотів би одружитися з нею. Але виявилося, що вона не незаймана. Старші кажуть, що дружина повинна бути обов'язково незайманою. Але я так і не зрозумів чому. Прошу, витлумачить мені.
- Це дуже просто, — сказав мудрець, посміхнувшись. Він дістав з кишені дві цукерки, і поклав їх перед ним. Одна з цукерок була обгорнута в кольоровий папір, а друга вже відкрита.
- Яку ж ти вибереш? — запитав мудрець.
- Я виберу ту що вже відкрита.
- Ну чому ж?! — запитав мудрець в подиві.
- Тому що я не знаю, що саме загорнуто в цей гарний кольоровий папір, наймудріший. А тут я бачу, що це і справді смачна цукерка, яка мені подобається.
- А ну йди звідси! — розсердився мудрець,- Всю притчу мені обгидив.

З https://ukr.media/humor/400642/

Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая