О сообществе

Співтовариство для тих,хто публікує цікаві блоги,статті на різну тематику
Вид:
краткий
полный

Всяка всячина

***

  • 08.08.09, 16:56

***не придумала підходщої назви))

Китайське попередження: не залийте слюнями клаву - підкладіть серветочки, будьте розсудливі))) А тепер попередження: тут лише актори!!!!!! З футболістами все і без того зрозуміло))) А ось в музику навіть не лізу - на смак і колір!!!!!!! Тапками закидають однозначно)) Розгорнені коменти обов'язкові для всіх, хто дозволить собі це глянути!

[ Далі ]

Монолог желудка

  • 29.07.09, 20:27
МОНОЛОГ ЖЕЛУДКА
Понедельник. Утро.
Так-ак...Оделась, вышла из дома и потащилась на работу. А завтракать кто будет? Где моя каша?!Ага, давай, покури еще…А вот я тебе сейчас кульбитик! Опа! Плохо, да? Нечего курить на голодный желудок. Что происходит вообще?!

День. Ну, все ясно, в субботу ей показалось, что у нее целлюлит и с понедельника мы на диете. Блин! А меня кто-нибудь спросил вообще?!Ну нет ,я тебе не чёлка, со мной такие эксперименты не пройдут! Включаем среднее бурление. Эээ…нет уж, красавица, засунь свой кефирчик себе знаешь куда! Усиливаем бурление, добавляем звуковых эффектов, готовимся к показательным кульбитам.

Вечер. ЖРАТЬ ХОЧУ!!! ХОЧУ ЖРА-АТЬ! ДАЙТЕ ЕДЫ! Я ТРЕБУЮ СВИНУЮ ОТБИВНУЮ!!! ЖРААААААТЬ!!!

Ночь. Хрен тебе, а не сон! Не заткнусь, сама дурра –я голодный. Есть хочу, понимаешь?!Мне до твоей диеты фиолетово. Я. Хочу. Есть. Ну давай, ага, попробуй заснуть! Борщику бы сейчас, со сметанкой…

Вторник. Утро. Та-а-ак!..Продолжаем мучить меня, да? Я опять без каши, да? Твой капустный листик пищевод с голодухи переварил, до меня даже не дошло ничего! Блин, ну и дура мне досталась! Всю ночь завидовал желудку Натальи Крачковской…

День. Силы мои на исходе, посылаю импульсы в мозг, мозг посылает эти импульсы в задницу…из задницы еще так просто никто не возвращался. Блин, что же делать? Кефир опять. НЕ ЛЮБЛЮ КЕФИР!!!

Вечер. Бурлю из последних сил–не обращает на меня внимания, гадина… 

Ночь. А еще вкусно, если молодую картошечку обжарить в сливочном масле…с корочкой золотистой…и со сметанкой…или вот грибы. Очень вкусно можно пожарить…бурлл…

Среда. Утро. Перепало чуть-чуть салата–растет же на земле такая дрянь!.. Стал забывать вкус каши–что-то нежное, теплое, обволакивающее…бу-урллл…

День. Ура!! Кефирчик! Кефирчик! Еще хочу, не отнимай, ааааа! ЕЩЕ КЕФИРУ!!!

Вечер. От меня ничего не осталось – надо мной ржут органы малого таза. Я ссохся, сжался! Еле переварил две редиски, теряю квалификацию. 

Ночь. Вот, помню, когда мы жили у родителей, каждый вечер на ужин суп был! И салат. И второе с мясным гарниром–мы с папиным желудком в два голоса журчали от удовольствия…Эх, и чего тебя понесло в самостоятельную жизнь?!

Четверг. Утро. Хоть бы не курила! Прости, дорогая, это я непроизвольно–ну да ничего, я ж пустой, так что потошнит и отпустит…А где положенный мне салат?! ГДЕ САЛАТ?! Беспредел…

День. Здорово, кефир! Надо тебя помедленнее переваривать, а то сиди тут потом до завтра один, как дурак. 

Вечер. Разговаривал с кишечником – они там тоже все в шоке, говорят, что запасы на исходе. Нельзя же так - последнее отбирать! Ой, ой, осторожнее! Такие большие сливы–и все мне?!Блин, все, пошел переваривать!

Ночь. Эти дурацкие сливы – фсе никак не доперевавиваю их, замучился весь!.. Простите ребята, отправляю вам, что могу–вы уж там дальше сами с ними разбирайтесь, вас там 8 метров, а я один…

Пятница. Раннее утро. Сидим в сортире, провожаем сливы. 

Утро. С ума сойти! Я получил йогурт! Может сливы вправили ей мозги?! Почаще бы! Вот бы на обед картошечки! С курицей…

Обед. Кефир. И родина щедро поила желудочным соком тебя…

Вечер. Сидим в ресторане с мужиком каким-то и нюхаем чужую еду. Ну. Давай же! Закажи себе чего-нибудь! Мы всю неделю не жрали…Тихо! Он ей сказал, что она сильно похудела! Что ей надо питаться! Что она отлично выглядит! Ну?! Ай, умничка! Ай, да мужчина!!! Есть! Проняло! Сейчас я буду жрать!!!

Поздний вечер. Нууу..бурлл…чтто-то во мне понамешшшл-ла…Эт-то у нас ч-что? Грибы…а эта…ик! Мартини…бу-бурллл…о, водочка… уважаю…Как же хорошо, братцы! Заткнись, печень, всссе под контролем!..

Ночь. Прощайте, грибочки! Водочка, прощай! Картошечка!...Чтоб ты подавился, Ихтиантдр! Как подумаю, сколько добра пропадает…О, минералочка, заходи…мы как раз на диете.

7 чудес світу. Новий рейтинг

  • 13.07.09, 14:17
Фіналісти конкурсу "Нові сім чудес світу" 

Чичен-Іца 

Чичен-Іца - це доіспанський місто на території сучасної Мексики. Це священне місце було одним з найбільших центрів індіанців майя на півострові Юкатан. Впродовж зразкової тисячолітньої історії різні народи залишали свій слід у зовнішньому вигляді міста. Представлення майя, тольтеков і іца про світ і всесвіт відбилися в кам'яних пам'ятниках і художніх творах. З'єднання будівельної технології майя з новими елементами з центральної Мексики робить Чичен-Іцу одним з найважливіших прикладів майя-тольтекськой цивілізації на Юкатані. Уціліло декілька будівель, таких як Храм Воїнів, "Ель-Кастільо" і кругла обсерваторія, відома як "Ель-Караколь". 

Мачу-Пікчу 

Місто розташоване на вершині гірського хребта на висоті 2057 метрів над долиною річки Урубамби на території сучасного Перу. Мачу-Пікчу (буквально "стара вершина") іноді називають "втраченим містом інків". Це місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 році, і функціонував до 1532 року, коли іспанці вторглися на територію імперії інків. У 1532 році всі його жителі таємничо зникли. Конкістадори так і не дісталися до Мачу-Пікчу. Це місто не було зруйноване. Але ми мало що знаємо про нього. Невідоме ні число жителів, ні навіть його справжня назва. 

Акрополь 

Старогрецький храм Акрополь, він же Парфенон, зайняв своє місце в списку за свою популярність серед архітектурних символів минулої і нинішньої історії. Акрополь на “Святій Горі” в Афінах означав силу і захист для жителів міста. Сьогодні Парфенон є міжнародним символом грецької цивілізації. Символічне зображення цього храму є на логотипі UNESCO як ознака традицій культури і освіти. 

Колізей 

Цей знаменитий амфітеатр в центрі Риму був побудований на знак визнання заслуг легіонерів і на честь святкування перемог Римської імперії. Концепція дизайну віртуально відповідає стилю будь-якого сучасного стадіону і в даний час сприймається як споруда оригінального дизайну. Сьогодні, завдяки історичним фільмам і друкованим виданням, ми все більше дізнаємося про жорстокі бої і ігри, що проводилися на цій арені для розваги глядачів. 

[ Читати далі ]

Івана Купала

Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Росії та Білорусі в ніч на 7 липня, тобто 24 червня за старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння), що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало — поганський бог земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб.

Головні атрибути свята — це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали їх «Мареною» або «Купалом»), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували кулі соломи на вогнище. За звичаєм, це дві уквітчані гілки, подібні до людських фігур. Довкола опудал молодь водить таночки та співають ритуальні купальські пісні.

Давні звичаї, обряди та прикмети свята

Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.

Увечері чи вже пізньої ночі дівчата пускають на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина впродовж року вийде заміж, а якщо крутиться на місці — доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, з тієї сторони й прийде наречений дівчини.

Часто хлопці намагаються зловити вінки дівчат. Двійко заздалегідь домовляються про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плете його так, щоб можна було впізнати: вплітали яскраву свічку, або велику квітку. Якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважається доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.
[ Далі ]

Женщина и Мозг (с)

Пьеса для двоих 
Действующие лица: 
Женщина 
Мозг 

Женщина: Господи, ОН уходит, уходит, уходит от меня! (Плачет) 
Мозг: Позитивнее, позитивнее... 
Женщина: Куда позитивнее-то? Вещи собирает, сволочь... 
Мозг: Не реви, улыбайся... Загадочно улыбайся... И не размахивай руками, как мельница! 
Женщина:
Сволочь, чемодан укладывает... Порядочный мужик,уходя забирает только
носки и трусы, а эта сволочь еще и маечки укладывает... (Плачет) 
Мозг: Улыбайся! 
Женщина: Может броситься к нему на шею? 
Мозг: Дура! 
Женщина: Может на колени перед ним рухнуть? 
Мозг: Дура! 
Женщина: А может его того? 
Мозг: Что "того"? 
Женщина: Ну.... Сковородкой по голове тихонечко? 
Мозг: ? 
Женщина: Потом кормить его, бедненького, бульончиком... Так месяца два можно протянуть... Может, привыкнет, не уйдет... 
Мозг: Уголовщина ты всё-таки... А если силы не рассчитаешь? 
Женщина: А я получше замахнусь и кааааак дам! 
Мозг: Я не в этом смысле... Баба-то ты сильная... еще убьешь, а это статья! 
Женщина: Делать-то что, скажи, раз ты такой умный? 
Мозг: Улыбайся!!!!! Позитивнее, позитивнее... 
Женщина: Ну, что в этом можно найти позитивного? Я однааааа остаааанусь! (плачет) 
Мозг: Улыбайся! Во-первых, не одна, а свободная женщина... 
Женщина: На фига мне такая свобода? 
Мозг: Улыбайся! Свобода - это прекрасно: будешь заниматься только собой! 
Женщина: Зачем? (Хлюпает носом) 
Мозг:
Затем! Бразильский выучишь - ты так всегда мечтала смотреть сериалы без
перевода. В кружок игры на ударных запишешься - с твоей силищей-то 
Женщина: Времени всё как-то не было... 
Мозг: Сама будешь финансами распоряжаться без всяких глупых покупок американских удочек и вечных ремонтов сдохшего автомобиля! 
Женщина: Шубу куплю и босоножки... ну, те... с бантиком... (Утирает слезы) 
Мозг: С тем парнем из юридического отдела поужинать сходишь - он на тебя так смотрел... 
Женщина:
(Улыбается) Ага, в "МакДональдс" сходим, он, между прочим, предлагал
уже. Шубу одену, босоножки с бантиком... (Улыбается загадочно) 
Мозг: Ни готовить никому, ни стирать... 
Женщина:
Только маникюр-педикюр-маски-массажи! (Улыбается от счастья) На
экскурсию съезжу по Московской кольцевой дороге... (Мечтательно) 
Мозг: Вот, а ты позитива не видела... 
Женщина: Ой, заживу! (Улыбается победно) ОООООООООЙ!!!!!! 
Мозг: Что? 
Женщина: Он на коленях стоит с чемоданом, коленки целует! 
Мозг: Кому? 
Женщина: Ну, не чемодану же! Говорит, никогда такой, как я,не найдет... Прощения просит... Остаться хочет! 
Мозг: ОЙ! 
Женщина:
А как же свободная женщина? (Плачет) А как же кружок игры на ударных?
Шубка, босоножки те? (Рыдает) Вася из юридического отдела? 
Мозг: Позитивнее, позитивнее....

Найнемовірніші збіги в історії людства

  • 07.06.09, 18:09
Злощасний автомобіль Джеймса Діна 
Знаменитий актор Джеймс Дін загинув у жахливій автомобільній катастрофі у вересні 1955 року. Його спортивний автомобіль залишився цілий, однак незабаром після загибелі актора, якийсь злий рок почав переслідувати машину й усіх, хто до неї доторкався. Судіть самі:
Незабаром після катастрофи автомобіль відвезли з місця події. У той момент, коли машину завозили в гараж, її мотор таємничим чином випав з кузова, роздробивши ноги механіку.
Мотор придбав якийсь лікар, що помістив його у свою машину. Незабаром він загинув під час гоночного заїзду.
Автомобіль Джеймса Діна пізніше полагодили, але гараж, у якому його ремонтували, згорів.
Автомобіль як експонат виставлявся в Сакраменто, упав з подіуму й роздробив стегно підлітку, що проходив повз.
У довершення всього в 1959 році машина таємничим чином (і зовсім самостійно) розпалася на 11 частин.

Урятований двічі й двічі рятівник
В 30-х роках минулого століття Джозеф Фіглок, житель міста Детройт, ішов по вулиці, і, як то кажуть, нікого не чіпав. Раптом з вікна багатоповерхового будинку в буквальному значенні на голову Джозефа впала ...однорічна дитина. Обидва учасники події відбулися легким переляком. Пізніше з'ясувалося, що молода й необережна матуся просто забула закрити вікно, а цікаве чадо забралося на підвіконня й, замість того, щоб загинути, опинилося в руках у свого приголомшеного мимовільного рятівника. Диво, скажете ви? А як ви назвете те, що трапилося рівно рік по тому? Джозеф ішов вулицею, нікого не чіпав, і раптом з вікна багатоповерхового будинку в буквальному значенні на голову йому впала ...та ж сама дитина! Обидва учасники події знову відбулися легким переляком. Що це? Диво? Збіг?

Куля, що влучила в ціль
Генрі Зігланд був упевнений, що зміг обвести долю навколо пальця. В 1883 році він порвав зі своєю коханою, котра, не в силах перенести розлуку, покінчила із собою. Брат дівчини, збожеволівши від горя, схопив рушницю, спробував убити Генрі, і вирішивши, що куля влучила в ціль, застрелився сам. Однак Генрі вижив: куля лише злегка зачепила обличчя й увійшла в стовбур дерева. Кілька років по тому Генрі надумав спиляти нещасливе дерево, але стовбур був занадто великим, і завдання здавалося нездійсненною. Тоді Зігланд вирішив підірвати дерево за допомогою декількох динамітних шашок. Від вибуху куля, що все ще сиділа в стовбурі дерева, вирвалася на волю й потрапила... прямо в голову Генрі, убивши його на місці. 

[ Далі ]

Найстрашніші місця у світі

  • 07.06.09, 18:03
Розповіді про страшні місця в нашому світі лоскочуть нерви любителям адреналіну і страшних історій, охочим побачити те, від чого будь-які нормальні туристи тікають, не оглядаючись. Отже, 10 найжахливіших місць в світі, одне іншого страшніше. Музей медичної історії Мюттера у Філадельфії Музей медичної історії Мюттера – це музей патологій, старовинного медичного обладнання і біологічних експонатів, розташований в старому навчальному комплексі лікарів Північної Америки. Більше всього цей музей відомий своєю величезною колекцією черепів, зібрані тут і всілякі унікальні експонати, наприклад труп жінки, який перетворився на мило в землі, де вона була похована. Тут же сіамські близнята з об'єднаною печінкою, скелет двоголової дитини та інші страшні експонати.

Лагуна Трук в Мікронезії Значна частина японських військово-морських сил лежить тепер на дні неглибокої лагуни Трук в Мікронезії, на північному заході Гаваїв. Сині глибини, обстежені Жаком Кусто в 1971 році і усіяні уламками військових кораблів і авіаносців, потоплених в 1944 році, стали доступними для дайверів. Хоча дехто до цих пір побоюється екіпажів, які так і не покинули свої бойові пости. Кораблі і літаки давно вросли в коралові рифи, але до цих пір їх жертвами стають нові і нові допитливі туристи, що сунуть ніс куди не слід.

Чаклунський базар Сонора в Мехіко, Мексика Відьми Мехіко, що сидять в тісних кабінках, за 10 баксів обіцяють швидке позбавлення від бідності і подружньої невірності, а в клітках на стінах наметів розвішені на продаж замучені екзотичні ігуани, жаби і дикі птахи. Ринок Сонора відкритий щодня для паломників з Мехіко і туристів з дальніх місць, які їдуть за прогнозами долі і обіцянками кращого життя. Це те місце, де все місцеве населення торгує "надприродними" штуковинами, починаючи від зілля за старовинними ацтекськими рецептами до статуй Будди. Вперті ентузіасти, можливо, зуміють купити тут трохи крові гримучої змії або сушених колібрі для принаджування успіху. Та варто пам'ятати, що чаклунство в Мексиці – це не жарти: Національна асоціація чаклунів притягувалася до президентських виборів, щоб, використовуючи заклинання, перетворити їх на чесні і демократичні.

Острів Пасхи, Чилі Одним з самих таємничих місць на землі є острів Пасхи, на якому стоять величезні, вирізані з каменя фігури гігантів, врослі в землю під тяжкістю тисячоліть. Статуї дивляться в небо, немов винні в якихось містичних злочинах. І лише кам'яним гігантам відомо, куди зникли люди, що встановили їх. На острові Пасхи більше ніхто не знає секрету виготовлення і переміщення, а також установки цих гігантських статуй зростом до 21 метра і вагою до 90 тон. Адже їх нерідко переміщали за 20 з гаком кілометрів від кар'єру, де працювали стародавні скульптори. Зараз на острові, де колись процвітала могутня цивілізація, ледве жевріє життя, і ніхто не знає, звідки взялися таємничі будівельники і куди вони потім зникли. Ну, окрім тих, звичайно, хто читав в дитинстві про подорожі Туру Хеєрдала. Для них всі ці таємниці – як саме виготовляли статуї і потім розміщували їх – більше не секрет.

[ Читати далі ]