Немає сумніву в тому, що Міндіч там є. 

Немає сумніву, що Штілерман - підставна особа, ніякій він не власник і не конструктор.

Майже рік тому я писав і казав про це.  

Писав про дивний вихід Fire Point на український оборонний ринок. Про те, як їм дали одразу величезні кошти. Як президент з Єрмаком їздили в Данію і Німеччину, просили для компанії Міндіча мільйони і мільярди. 

Писав про реальну вартість дронів FP-1, яка завищена мінімум в 3-4 рази. Писав про аферу зі «Фламінго».

2 жовтня 2025 року об 11.00 я прийшов в НАБУ і дав свідчення. В той же день, ввечері була підписана директива Адміністрації Держприкордонслужби про розформування нашого підрозділу. 

Ліквідація, точніше страта була проведена зразково-показово, за кілька діб, після чого на мене завели кримінальну справу.

Після нашої вдалої атаки по москві 14 березня 2025 року, коли і почалися наші проблеми, нам не давали працювати, в мене було дві версії подій - домовленість з путіним, і вплив Fire Point, якому не потрібен був конкурент, якій за копійки робить те, чого вони не можуть зробити за всі гроші світу.

Сьогодні я переконався в тому, що це був не путін. Що це наші друзі президента - міндічі, цукермани і штілермани знищили наш підрозділ руками генерала-корупціонера Дейнеко.

Раптом все стало на свої місця. Зясувалося, що я багато знаю. 

Прошу НАБУ терміново викликати мене на допит і надати мені захист, як свідку.

На записі від 19 березня 2022 року один із чоловіків повідомляє співрозмовнику на ім’я Володя, що "шеф" просить терміново опрацювати варіанти щодо наявності будівельних матеріалів та можливості виходу людей на об'єкт, щоб дати "політичний старт",

"Володя, разговаривал с шефом, он просит начать работать, по єтому, пожалуйста, проработайте варианты, по материалам, что есть, чего нет, и по людям — кто может выйти, кто не может, сформируйте хотя бы, важно политически сделать старт", — йдеться на записі.

У ще одній розмові, датованій 29 березня 2022 року, "Че Гевара" говорить із дружиною про необхідність поступово відновлювати будівництво, оскільки вже заздалегідь замовлені вікна, дах і черепиця.

Че Гевара: Я сказав *** починати знов роботи потихеньку.

Треба рухатись якось вперед.

Там мають вже прийти десь вікна, дах, черепиця ..... все ж замовлено було.

Дружина Че Гевари: Оптимістично.

Примітно, що в цей час тривала окупація росіянами Бучі у Київській області. Місто звільнили 31 березня, після чого світ побачив сотні тіл загиблих, багато із яких мали сліди тортур. Також із кінця лютого і весь березень окупанти намагалися захопити Київ. Вичистити всю Київську область від загарбників українські військові змогли 2 квітня.

У НАБУ показали листування "Че Гевари" з підконтрольною особою. Слідство стверджує, що чоловік рідної сестри цієї людини у 2022 році став номінальним власником чотирьох квартир, які Чернишов нібито отримав як хабар під час перебування на посаді міністра розвитку громад та територій. Підозру у цій справі йому оголосили у червні 2025 року.

Роль Андрія Єрмака ("Р2")

За версією НАБУ, колишній керівник офісу президента України Андрій Єрмак також причетний до схем на будівництві "Династії", за що йому оголосили підозру. На опублікованих плівках експосадовця називають "Р2".

Зазначається, що у грудні 2021 року та січні 2022 року "Р2" обговорював дизайн першого поверху резиденції та креслення гардеробу.

Також людина, яку залучили до організації будівництва у Козині, надсилала йому візуалізації інтер'єру маєтку.

Зображення НАБУ

Відомо, що він близький друг та кум з іншими трьома.
Відомо, що він дуже великий начальник, і вони його називають “Портрет”.  
Але хто це – досі невідомо.
Знаємо усі букви, але не можемо вгадати слово.

Але досить сарказму.
І НАБУ, І САП, “західні партнери”, й усі ми, мільйони українців – точно знаємо хто цей загадковий четвертий.
Бо це – Володимир Зеленський.
Він є і ватажком кооперативу “Династія”, і загалом МАФії з розкрадання стікаючої кров’ю країни.
Звертаю увагу на каламбур: Єрмак довго заробляв на МАФах – малих архітектурних формах. А зараз він є правою рукою очільника справжньої МАФії, яка грабує країну на мільярди доларів.

А підозри громадянину України Зеленському досі немає тому, що у нього є юридичний імунітет від кримінального та адміністративного переслідування – поки він перебуває на тимчасовій посаді Президента України та Верховного Головнокомандувача.
Тобто який би він вчинив злочин – та хоч би й вбив когось просто посеред вулиці – на нього неможливо навіть відкрити кримінальне провадження. Прямо заборонено.

Він це розуміє, і тому буде чіплятися  за свою посаду до останнього – правдами і неправдами. Переважно неправдами. Бо ж імунітет.
І з цієї ж причини – відпітляти від відповідальності -  війна ніколи не закінчиться.
Он вже навіть ху&ло почало говорити про закінчення війни – але Зеленський цього не допустить.
Тому що кінець війни означатиме нові вибори в Україні, які він беззаперечно програє.
А нова влада точно буде з числа тих, кого він незаконно переслідував. Травив ручними судами, спецслужбами, ТГ-каналами. Принижував, віджимав бізнеси, грабував. Нахабно ржав в обличчя: “А шо ви мені зробите?”

Є таке поняття “політична відповідальність”. Воно придумано саме для тих, у кого є імунітет на кримінальні переслідування. Мовляв, “посадити мене не можна, а можна лише НЕ обрати на наступних виборах”. Начебто зручно, правда?
Але нюанс полягає у тому, що “політична відповідальність” має зворотну сторону: вона не передбачає судів, доказів, адвокатів, свідків. Нічого з цього не потрібно. Потрібно лише переконаність більшості виборців – поганий ти хлопець чи хороший. Всьо. І якщо гру у “політичну відповідальність” ти програв (переважно  медійно) – тоді втрачаєш офіційний імунітет і отримуєш відповідальність справжню, кримінальну. Причому по самі помідори. На всю глибину штика. До самих гланд.

Вчисту програну “політичну відповідальність” ми спостерігаємо тут і зараз.
Навіть прихильники криворізьких КВНщиків прекрасно усвідомлюють хто в Україні очолює найвпливовіше кримінальне угруповання.
Усі знають його ім’я та прізвище. Буквально – усі.
Але не усі мають яйця сказати це вголос. Окремий привіт працівникам телеканалів “єдиного марафону”, які в упор на помічають цунамі корупційних зашкварів чинної влади. Цим людям потрібно потім буде ввести пожиттєвий бан на журналістську діяльність, згідно оновленого закону про люстрарцію. Але це буде згодом.

Поки що до фіналу трагедії далеко.
П’ять безкінечних місяців ми чекали підозри Єрмаку. А вироку антикорупційного суду ми чекатимемо ще рік-два, а то й довше. 
Але попри усі саркастичні та негативні прогнози – підозру Єрмак таки отримав.
І це дає надію. І тому суспільство таке збуджене: бо з’явилося світло у кінці безкінечного корупційного тунелю. З’явилася така-сяка перспектива, що МАФіозний монстр все ж не поховає нас під своєю гнилою тушою.
І що колись таки закінчиться війна. Можливо навіть цього року. Але так кажуть кожен рік, тому віри у це - небагато.

Значно більше віриться у те, що кінець корупційному режиму в Україні настане тоді, тоді зазвичай боягузлива більшість вже не зможе терпіти знущань і вголос назве ім’я та прізвище ватажка злочинного угруповання, яке тримає країну у заручниках. І усуне його від влади.
Бо сам Пересидент - нізащо не піде. За жодних обставин. Ніколи.
Він же не самогубець?

У 2026 році президент Володимир Зеленський обрав більш різкий та владний тон у спілкуванні з європейськими союзниками. Він все частіше читає лекції, що викликає обурення у європейців, пише Politico.

Журналісти вказують, що український лідер стає все менш обережним, коли йдеться про взаємодію з Європою. Його настрої підживлює поновлена впевненість у стійкості України. 

"Наразі відносини між Києвом та Брюсселем напружені і, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни", — каже колишній український чиновник на умовах анонімності.

На неформальному саміті лідерів ЄС на Кіпрі, який відбувся у квітні, європейські союзники дорікали Зеленському через його очікування щодо вступу в ЄС та відмову від поступового членства. Попри те, що Україна ще готується впроваджувати антикорупційні реформи, Зеленський вважає, що Київ "заслуговує на повноцінне членство в Європейському Союзі" — і швидко.

"Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку", — каже Натія Сескурія, аналітик Королівського об’єднаного інституту служб, лондонського аналітичного центру.

Журналісти Politico описали, чому загострилась риторика Зеленського. На їхню думку, на це вплинуло те, що Україна пережила, можливо, найгіршу за всю війну зиму. 

ФОТО: EPA/ KAY NIETFELD / POOL

1. Премєрка вітає нас з днем Європи і паралельно її міністр Качка блокує конкурси на посаду Генпрокурора, які просить Європа.

2. Влада вітає нас з днем Європи і паралельно Зеленський 5 місяць не вносить обіцяний законопроєкт про очищення ДБР, що просить Європа.

3. Нас вітають з днем Європи і паралельно вже який рік блокують створення незалежної експертної установи для НАБУ, яку просить Європа.

Дякую за вітання.

Вони нещирі.

Та і в Європі не ідіоти.

автор: Мартина Богуславець, голова Антикорупційного центру МЕЖА, українська юристка, антикорупційна експертка та громадська діячка. Авторка та ведуча програми розслідувань "На МЕЖІ". Понад 10 років досвіду роботи у GR та боротьби з корупцією. Сторінка авторки у Фейсбук

Введення санкцій проти "громадянина Ізраїлю Тимура Міндіча" президентом України Володимиром Зеленським, вірогідно, є спробою ввести в оману суспільство та зарубіжних партнерів. Та унебезпечити друга, бізнес-партнера, поплічника та його активи від реальних санкцій . Та можливого арешту та конфіскації антикорупційними правоохоронними органами Украіїни.

Бо санкції проти ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ ТІМУРА МІНДІЧА (ім'я пишеться через "і"), яким цей кримінальник значиться у державних реєстрах України - НЕ ВВОДИЛИСЯ.

Нагадаємо: Щоб "намахати" українців: Зеленський запровадив санкції проти "громадян Ізраїлю" Міндіча та Цукермана: на 3 роки замість 10.

«Аргумент»

Коментуючи метафору командувача 3-го корпусу Андрія Гнатова (Гелевського) про "останній раунд", Бутусов наголошує: війна 2026 року - це фронт сенсорів та високоточної зброї. Переможе не той, у кого більше людей, а той, хто швидше замикає "петлю Бойда" (цикл прийняття рішень).

Жорстка вертикаль Офісу президента без відповідальності

Дивіться яка херня, малята.

З початку повномасштабного вторгнення ми дивились, як держава по шматках здає сама себе. Спочатку це виглядало нормально: треба швидко, треба жорстко, треба одна вертикаль. Ок, прийняли. Але далі цю вертикаль ніхто не відпустив.

Верховна Рада просто зникла як гравець. Вона є, вона голосує, але вона нічого не вирішує. Чотири роки  і нуль спроб повернути собі роль. При тому, що формально ми парламентсько-президентська країна.

Кабмін живе в режимі “сказали — зробили”. Ніякої політики, ніякої позиції. Просто виконання.

Комітети? Їх просто немає. Не тому що слабкі, а тому що вони нікому не потрібні в цій конструкції.

Правоохоронка повністю під контролем. Вся. Генпрокуратура, ДБР, СБУ, поліція - це одна кнопка.

Суди, як пощастить. Кому як треба, так і буде.

І от тут момент, який всі обходять. Коли вся країна фактично в руках 5–6 людей,  це означає, що вони відповідають за все. Без варіантів. За провали, за бардак, за будь-яку ситуацію, яка виходить з-під контролю. І за історії з автоматами посеред міста теж. Бо якщо ти все забрав під себе, значить це вже твоє.

І тепер ще одна штука, яку всі люблять розмивати.

Президент воюючої країни - це в першу чергу Верховний головнокомандувач. Не блогер, не кризовий комунікатор, не людина, яка всім має подобатись. Верховний головнокомандувач.

А це означає зовсім іншу логіку рішень і зовсім інший рівень відповідальності. І паралельно в нас росте ще одна проблема, яку вже не приховаєш.

Є люди, які п’ятий рік в полях. Вони вже інші.
І є люди, які досі живуть так, ніби війна десь окремо. Типу життя йде, іноді сирена, та обстріли і все.

Так не буде. Ці дві реальності роз’їжджаються все сильніше. І поки це ігнорують, воно тільки росте.
Тому правоохоронка має їхати в поля. Всі. Без виключень. Бо інакше ця різниця стане проблемою вже всередині країни.

І фінал простий. Коли ти намагаєшся подобатись усім ти втрачаєш контроль над всім. А це вже геть зовсім інша історія.

автор: Дана Ярова, громадський діяч, волонтер, голова ГО "Мрія дітей України"; сторінка авторки у Фейсбук