Профіль

aendek

aendek

Україна, Алчевськ

Рейтинг в розділі:

віршування в окупації.

[Приєднана картинка]46. в осінній оповіді біль...так кажуть, все йде по спіралі...куди ж нас виведе крива?..у смерть і злидні зараз граєм,золою мокрою слова.ця у вибоїнах дорога -куди веде? ніхто не зна.іржаво-чорна від порогазникає в темряві вона.і хмарне небо із землеюзійшлися обрієм на згуб.уздовж дороги, понад неюдими палаців і халуп.і брязкалами жовкле листягримить на розі всіх стихій,з гілля злітає наче з вістряяк фатум, сполох в долі злій.і дощ спаде холодний мжею,з вітрами сіє на окіл.а ...

Читати далі...

віршування в окупації.

45. буденне.1.вітер бавиться барвистим листямраз по раз виблискує промінь сліпучийзаполоненого хмарами сонцяобіцяючи день без дощупташиного співу не чутиа чути гармати за містомто одиночніто залпи... -війна.зрадникиряжені козачкизайди-москаликиі бандюкиграються у визволителівзахисниківі діячівграють в державністьі наче у картив республіки -звичайне знущання над Україноюця вітчизняна війнарозпочатапаранойїком і ксенофобом з кремля.жорстока буденністьі проза буттяповсякденність...

Читати далі...

віршування в окупації.

44. Guatrain.1. ...Бог нас кинув по-чорному Бог нас кинув і викинув... ( "Кобза-сансара", Ю. Іздрик)як радіє глупота!як зненавистю стікаємосковитськая орда!.....що робити, я не знаю,коли в серці пустота..роскажи мені...

Читати далі...

кохання ми не помічали...

кохання ми не помічали...[Приєднана картинка]тоді чому, у чому річ -твоїми карими у нічя очарований очамиі погляд твій як зустрічаю -я чую відчай, біль розлук,торкання легке наших руквіолончельних струн печалі,вуста в благальному мовчанні -ні пари зайвих слів між насми не зронили в стрічний час...кохання ми не помічали.а у душі все нездоланнібажання, пристрасті і сум -у лабіринті мрій і думнезриме наше те кохання.і нерішучо, у ваганніторкнусь вустами твоїх усті поцілунками уп"юсьв...

Читати далі...

прощание на перроне... (N*****)

не уезжай, скажи мне что-нибудь...как горячи в объятьях наши руки!и в этот миг, в последний миг разлуки,прошу тебя, скажи мне что-нибудь.постой, зачем, куда же так спешить -давай вдвоём из сердца вырвем злобу.ещё не поздно, час ещё не прОбил...постой, зачем, куда же так спешить -неужто всё так плохо, безнадежно,нам никогда не возвратить любви?!....сказала ты:" ...любви не будет прежней -поцеловала. - ...больше не зови..." -потом смотрела грустно из вагона...и время шло...и...

Читати далі...

віршування в окупації.

43. мріяне слово....отак спаде словоі піде воно коридорами мовидопоки не знайде собі місцеіз високим вікном, у якезазирає місяць і зорі заходятьрозповісти абивсілякі дивні історії Всесвітаі ранкова зоря завжди вітається гомінкими птахамиі сонечко вденьсвітло і тепло усміхається новому словущо замріяно дивиться з підвіконнямилується степом і річкою гаю...а потім заходили гості -дивакі невгамовні, безцеремоннівлаштовують бал маскараднийз феями, ельфамичаклунками і чаклунамиз чортами і янголамиз...

Читати далі...

йдеш назавжди...

[Приєднана картинка]йдеш назавжди? що ж, бувай.від кохання до коханняшлях короткий обирай.але все в житті оманне.помашу тобі услідвже чужиій, та рідній наче -хай, щоб легко шлях проліг,сяє хай зоря удачі.тільки все ж прийде порасліз від розпачу і зречень,зблякне раптом мішурав повсякденній колотнечіі крізь стиснуті вустазрине крик розчарування -гинуть мрії, пом"ятай,у бурхливім океані.що ми значим - я і ти?тимчасовості не вічні.і крізь шторм знегод гребтилиш всього - закон космічний...

Читати далі...

в келешній накурено...

в келешній накуреносто мужчинз курвами кокур виностіл тріщитьз марноти марнотностів сивий дим увійду в самотностісам-одинпитиму не їстимуз п"яних думдуматиму істинуяк знайдуі у цій зімлілостіу журбіпрошу в Бога милостіне собіу плафоні-бубликулампи браі музИка мУзикуфайно граі крізь ці мелодіїдо душіувійшли мов злодіїміражі там свіча засвіченав туманІусміхнулась дівчинане меніувесь світ хитаєтьсяі густийв келех проливаєтьсясивий димі хтось йде у хибкостісвіту встрічпросить в Бога милостів...

Читати далі...

у цих святах...

[Приєднана картинка]у цих святах залишишся останнімна ключ замкнути ятку назавжди,аби ніхто не зміг упасти в ямуі вкрасти маску, вскочити в пітьму.впаде хай ключ, утопиться в кишеніпістріючих вітрилами штанців -в самотність увійдеш мов у пустелю,де міражі танцюючих слонів.в душі умить злеліється надія.що спека ця скінчиться й лине дощ -і контур суму зрушиш на барханах,занурюючи капці у пісок...сліди усі завіє жовтий вітер,бархани знов сховаються у сум.

чиєсь обличчя у сльозах...

...чиєсь обличчя у сльозах і звідкись лине сміх веселийнадії квіточка в рукахпіском просипалась на землю -чи то поезія булалунає піснею тривожноі давить неба синя млаі слово вимовить не можу...