[Приєднана картинка]46. в осінній оповіді біль...так кажуть, все йде по спіралі...куди ж нас виведе крива?..у смерть і злидні зараз граєм,золою мокрою слова.ця у вибоїнах дорога -куди веде? ніхто не зна.іржаво-чорна від порогазникає в темряві вона.і хмарне небо із землеюзійшлися обрієм на згуб.уздовж дороги, понад неюдими палаців і халуп.і брязкалами жовкле листягримить на розі всіх стихій,з гілля злітає наче з вістряяк фатум, сполох в долі злій.і дощ спаде холодний мжею,з вітрами сіє на окіл.а ...

Читати далі...

45. буденне.1.вітер бавиться барвистим листямраз по раз виблискує промінь сліпучийзаполоненого хмарами сонцяобіцяючи день без дощупташиного співу не чутиа чути гармати за містомто одиночніто залпи... -війна.зрадникиряжені козачкизайди-москаликиі бандюкиграються у визволителівзахисниківі діячівграють в державністьі наче у картив республіки -звичайне знущання над Україноюця вітчизняна війнарозпочатапаранойїком і ксенофобом з кремля.жорстока буденністьі проза буттяповсякденність...

Читати далі...

44. Guatrain.1. ...Бог нас кинув по-чорному Бог нас кинув і викинув... ( "Кобза-сансара", Ю. Іздрик)як радіє глупота!як зненавистю стікаємосковитськая орда!.....що робити, я не знаю,коли в серці пустота..роскажи мені...

Читати далі...

кохання ми не помічали...[Приєднана картинка]тоді чому, у чому річ -твоїми карими у нічя очарований очамиі погляд твій як зустрічаю -я чую відчай, біль розлук,торкання легке наших руквіолончельних струн печалі,вуста в благальному мовчанні -ні пари зайвих слів між насми не зронили в стрічний час...кохання ми не помічали.а у душі все нездоланнібажання, пристрасті і сум -у лабіринті мрій і думнезриме наше те кохання.і нерішучо, у ваганніторкнусь вустами твоїх усті поцілунками уп"юсьв...

Читати далі...

не уезжай, скажи мне что-нибудь...как горячи в объятьях наши руки!и в этот миг, в последний миг разлуки,прошу тебя, скажи мне что-нибудь.постой, зачем, куда же так спешить -давай вдвоём из сердца вырвем злобу.ещё не поздно, час ещё не прОбил...постой, зачем, куда же так спешить -неужто всё так плохо, безнадежно,нам никогда не возвратить любви?!....сказала ты:" ...любви не будет прежней -поцеловала. - ...больше не зови..." -потом смотрела грустно из вагона...и время шло...и...

Читати далі...

43. мріяне слово....отак спаде словоі піде воно коридорами мовидопоки не знайде собі місцеіз високим вікном, у якезазирає місяць і зорі заходятьрозповісти абивсілякі дивні історії Всесвітаі ранкова зоря завжди вітається гомінкими птахамиі сонечко вденьсвітло і тепло усміхається новому словущо замріяно дивиться з підвіконнямилується степом і річкою гаю...а потім заходили гості -дивакі невгамовні, безцеремоннівлаштовують бал маскараднийз феями, ельфамичаклунками і чаклунамиз чортами і янголамиз...

Читати далі...

[Приєднана картинка]йдеш назавжди? що ж, бувай.від кохання до коханняшлях короткий обирай.але все в житті оманне.помашу тобі услідвже чужиій, та рідній наче -хай, щоб легко шлях проліг,сяє хай зоря удачі.тільки все ж прийде порасліз від розпачу і зречень,зблякне раптом мішурав повсякденній колотнечіі крізь стиснуті вустазрине крик розчарування -гинуть мрії, пом"ятай,у бурхливім океані.що ми значим - я і ти?тимчасовості не вічні.і крізь шторм знегод гребтилиш всього - закон космічний...

Читати далі...

в келешній накуреносто мужчинз курвами кокур виностіл тріщитьз марноти марнотностів сивий дим увійду в самотностісам-одинпитиму не їстимуз п"яних думдуматиму істинуяк знайдуі у цій зімлілостіу журбіпрошу в Бога милостіне собіу плафоні-бубликулампи браі музИка мУзикуфайно граі крізь ці мелодіїдо душіувійшли мов злодіїміражі там свіча засвіченав туманІусміхнулась дівчинане меніувесь світ хитаєтьсяі густийв келех проливаєтьсясивий димі хтось йде у хибкостісвіту встрічпросить в Бога милостів...

Читати далі...

[Приєднана картинка]у цих святах залишишся останнімна ключ замкнути ятку назавжди,аби ніхто не зміг упасти в ямуі вкрасти маску, вскочити в пітьму.впаде хай ключ, утопиться в кишеніпістріючих вітрилами штанців -в самотність увійдеш мов у пустелю,де міражі танцюючих слонів.в душі умить злеліється надія.що спека ця скінчиться й лине дощ -і контур суму зрушиш на барханах,занурюючи капці у пісок...сліди усі завіє жовтий вітер,бархани знов сховаються у сум.

...чиєсь обличчя у сльозах і звідкись лине сміх веселийнадії квіточка в рукахпіском просипалась на землю -чи то поезія булалунає піснею тривожноі давить неба синя млаі слово вимовить не можу...