Йде мандрівник вечірнім шляхом, Бреде, з дороги не звертає Куди веде той шлях далекий, Дізнатися надію має. Хоч гострий зір і розум має, Та, все ж, не знає йде куди. Не зає, бідний, що дорога Імення має: "В Нікуди" І що в кінці дороги дальньої Ніяк могили не мине Бо він надіється, сердега,- Його ся чаша обмине. Та ще ніхто у цьому світі По два життя не проживав. Що б перше - то була чернетка, А друге начисто писав. 31 жовтня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Дорога неспішно повернула і знову ліниво лягла під колеса авто, незле лаючись на водіїв вибоїнами та знівечіним узбіччям, цим, майже традиційним, привітанням. Попереду, трохи у низині, відкрився краєвид головної вулиці, широченної, прикрашеної з обох боків старими могутніми вербами. Вулиці з таким же традиційним іменем, як і більшість головних вулиць нашої колишньої країни - вулиця Леніна. . Поодинокі зустрічні машини пробудили згадку про те, що і...

Читати далі...

* Розприндилася дуже Єва Немов би справжня королева. Кричить:-Важке в раю життя. Не відпочинеш допуття. А благодать - лише омана, Немає, навіть, ресторана... Кричить, що дуже хоче їсти Що, навіть, ніде тут присісти. Кохана Єва схитрувала Адама в райський сад послала. По яблука Адам пішов, Під деревом їх не знайшов. Стоїть Адам і хоче їсти, Та лінь на дерево залізти. Геть облінився, божий сину! Тому придумав він драбину. Він мудре рішення знайшов І відтоді прогрес пішов....

Читати далі...

Маю таке невеличке хоббі. По інтернет-пейджеру відшукую по всьому світу наших українських жінок і розпитую, як їм живеться на чужині. Пишу і присвячую їм вірші. Одного разу познайомився з Марічкою з Естонії, і вона розповіла мені свою історію. Написав і їй кілька віршів, а потім об’єднав їх у невеличку поему. Що з цього вийшло - зараз перед вами. Марічка. Закинула злая доля далеко від дома. Навіть дітям рідна мова майже не знайома. Та коли хоч раз почуєш українську мову...

Читати далі...

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій. Звісно жартівливого. Пишу тобі, ГлюкКозочка, В далекії края. Далеко ж тебе чорт заніс, Коханая моя. Чи то сама заїхала, Чи вітром занесло, В далеке закордоннеє Швейцарськеє село. Там мати тебе виростила, Там навчала жити. І там же ти гарнесенько Навчилась жати жито. Скількох перекалічила Сусідів, парубків. Навряд чи...

Читати далі...

* Сонце за хмари надовго сховалося, Осінь на землю прийшла. Та почуття несподіване й радісне З ранку мені принесла. М’яко повітря ранкове насичує Смаком таким запашним. Лагідно душу стражденну порадує Видом своїм чарівним . Знову закоханий в чари осіннії, Листя останній політ. Зникла без сліду в казкових видовищах Втома від прожитих літ. 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Представлені у хронологічному порядку знайомства. [Приєднана картинка] LANA http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/ В блогах і в "асі" мене зустрічає І дуже привітно завжди привічає. У відповідь має від мене дарунок Червоную квітку, та ще й поцілунок. * [Приєднана картинка] puritanka http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/ Хоча лиш портрета весільного маю Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю. Хоч інколи фотки у друзів вкрадає, Їх потім з віршами...

Читати далі...

Представлені у хронологічному порядку знайомства. [Приєднана картинка] Хуліганка http://photo.i.ua/user/567984/24236/640821/?p=5#comments Кохання й добро в її серці вирує. Чудові плейкасти всім людям дарує. Із серцем відкритим всіх друзів вітає, Гостинной хазяйкою в блозі чекає. * [Приєднана картинка] Ми-шутка. http://photo.i.ua/user/677370/1/1393970/ Є тепле слово й філософія життя Про осінь,небо і про небуття І про крота, і про сіреньку мишу... Про все Ми-шутка в...

Читати далі...

У блозі Galin http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/ побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна. Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду. ...

Читати далі...

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/ і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати цей симпатичний улюбленець долі. [Приєднана картинка] * Хоч ти хазяїном зовешся З’їдають все ж тебе турботи. І у авто своїм розкішнім Ти мусиш їздить до роботи. То ж по дахах з сусідськой кішкой Не маєш часу погуляти, Бо є обов’язок щоденний - На хліб насущний заробляти. Тебе не гладить по голівці Сусідська дівчина премила. І не годує...

Читати далі...