Навіть коли здається, що нічого не відбувається, подій і всіляких дрібниць вистачає. От наприклад, захворів новий кіт — тож довелося носити його до ветеринарної клініки. У нашій сім'ї це справжня пригода. І кіт же важкий, пручається (а кому ж приємно лікуватись?!). Поки туди, поки сюди — і півдня нема. Паралельно влаштували прибирання в хаті. Я просто підмів, вимів павука. А оскільки у нас аж двоє пухнастих кошаків, то прибирати можна хоч щодня. Та й інші справи теж накопичуються: прання, миття, готування їжі. А... ще ж пошуки роботи. Підготовка нових звітів. Є чим зайнятися. А коли буває нудно — можна почитати книгу. Та й в поліклініку не завадило б сходити, бо хрипи задовбали.

Зате почав робити зарядку! Не знаю на скільки вистачить ентузіазму (інколи буває лінь). Поки ще не набридло. Та й зігріває, коли холодно, і збадьорює.

Підмітаючи підлогу можна вимісти павука. За 2 роки це вже другий випрадок. А ще можна згадати, як наприкінці минулого року один спустився якраз перед монітором. Цікаво не тільки, звідки вони беруться, а ще й що їдять?

Цього разу вимів величезного павука. Як він міг вирости до таких розмірів?

Ну шо... минулої суботи, 25го березня, в філії Музею громадського транспорту (якщо точніше — Історико-експозиційно-реставраційному центрі), відбувся День відкритих дверей. Цю подію анонсували ще з лютого місяця. Тому запланував з'їздити. Думаю: якщо сильно рекламують, може буде багато цікаво.

Отже, що було:
1) Запасник музейної техніки (невідреставровані машини) цього разу відгородили.


2) Автобуси і тролейбуси, які не були відгороджені (стояли на музейній території) були зачинені.

3) В цехах було ще тісніше, ніж на попередньому Дні відкритих дверей. Ось так все було заставлено. Ні підійти, ні сфотографувати.


Коротше, мені не сподобалось!
Думав, подружці показати закинуті (списані) автобуси. Не вийшло.
Зате радію, що був на Дні відкритих дверей в грудні минулого року. Тоді можна було побачити набагато більше, ніж зараз.

P.S.: Повний звіт буде пізніше.

Хотів подивитись колишню Хрущова на Лук'янівці. Там, окрім будинків, є і чудовий сквер. Але мене чекав облом. Вчора там проводили генеральне прибирання, тому хвіртки були зачинені. Тому довелося пофоткати через паркан (навіть дещо засняв). Однак все одно хотілося б там прогулятись. Може хтось знає, як він працює, в які дні?
І ще запитання: маєток закинутий, чи ні? Начебто в одному будинку медична клініка. А на другому будинку ніяких вивісок не побачив.

Походу, треба буде ще раз туди їхати. Або може хтось порадує фотками звідти. Треба десь з десяток знімків (і будинків, і скверу).

Нарешті збулася ще одна мрія! Таки побував в макеті шахти на колишньому ВДНГ. Враження просто неймовірні!
Звіт можна почитати ТУТ.

Zmeelove в пості про альтернативу руфінгу розповідав, що можна пофоткати з висоти, піднявшись на повітряних кульках. Хіба таке можливо?
Ось, на знімку, дівчина з цілим оберемком повітряних кульок. І у вітряну погоду. А не зносить.

Як кажуть «Разрушители легенд»: «Міф розвінчано».



Треба було спорити — виграв би парі!

Цікавий і неординарний гурт «Навколо кола». Якщо слухали радіо ЄС, яке зараз стало Країною ФМ, то повинні знати такий колектив. В 2015м у в розкрутці було декілька пісень, які частенько крутили на радіо. І от — нова пісня. Якщо попередні сингли не дуже, то композиція «Так і живу» сподобалась.

І, так, не думав, що в гуртів співає солістка. Голос дивний, чоловічий. Зате ні з якими іншими виконавцями не сплутаєш.



 «Так і живу» — звучить наче слоган! Чи не так?

Проходив повз Автоцентр на Кільцевій. ЗАЗів вже нема. Навіть машини для тест-драйвів розпродали. Схоже, бізнес Таріела Васадзе накрився тазом? Тиждень тому в новинах писали, що за січень і лютий цього року АвтоЗАЗ не випустив ні однієї легковушки. Тільки маршрутки і вантажівки. Цікаво, ЗАЗу гаплик?

Їздив у столицю. І просто офигів — тополі вздовж дороги на Київ вирубали. Всі. Від в'їзду у місто до Білогородського кола. От нафіга так робити? Щоб вихлопи осідали на поля?

І під настрій, і пісня нова.