«Ай, проскочу!» до добра не доведе.
- 10.12.17, 11:48
Батько завжди дзвонить, як на зміні. Але цього разу дзвінка не було. Виявляється, батько по дорозі на роботу вирішив проскочити перед машиною на велосипеді. І віз з собою банки.
Ага! Проскочив? Ще й впав на банки.
Тепер буде довго на лікарняному. І мінус — гроші на лікування. І в лікарню треба водити кожен день.
І сам же винен? Реакція вже ж не та, що в молодості.
З мамою вважаємо, що цей випадок навряд чи чомусь навчить батька.
Ще й невідомо, кого визнають винним у ДТП.
P.S.: Зараз навіть переходячи дорогу на зелене світло, необхідно дивитись по сторонам.
Пригадую, як мене ледве не збила машина на односторонній дорозі(!). Так що й на односторонніх дорогах треба дивитись в обидва боки.
Ну а «Ай, проскочу!» взагалі неприпустимо.
Ага! Проскочив? Ще й впав на банки.
Тепер буде довго на лікарняному. І мінус — гроші на лікування. І в лікарню треба водити кожен день.
І сам же винен? Реакція вже ж не та, що в молодості.
З мамою вважаємо, що цей випадок навряд чи чомусь навчить батька.
Ще й невідомо, кого визнають винним у ДТП.
P.S.: Зараз навіть переходячи дорогу на зелене світло, необхідно дивитись по сторонам.
Пригадую, як мене ледве не збила машина на односторонній дорозі(!). Так що й на односторонніх дорогах треба дивитись в обидва боки.
Ну а «Ай, проскочу!» взагалі неприпустимо.