Вирішив прогулятися до лісу. Проходив повз колишній піонерський табір. Декілька років тому на його місці почали будувати котеджі. Тому думав, що від нього вже нічого не зашилось. Але побачив, що з-поміж новобудов визирає якась недобудована будівля. На зворотньому шляху вирішив все-таки подивитись шо воно таке. І, виявив закинутий корпус, який чомусь ще не знесли.

Закинутий корпус піонерського табору. Це навіть не заброшка, а руїни. Ні вікон, ні даху.:


Звичайно, це  помийка за сталкерськими мірками. Але де-факто заброшка. Тому облазив, подивився.
Нічого цікавого. Як виявилося, це єдина закинута і єдина вціліла будівля.

[ Іще фотки... ]

В цьому році на базарі купив ліхтарик. Простенький і недорогий (60 гривень). Але світить гарно. Точніше, світив. Після вилазок по дотам та іншим підземеллям він розрядився. Купив нові батарейки. Вставив батарейки. І ліхтарик... посвітив один день. Потім вмикаю — а він не працює.Думаю: «Якого хріна?!» Перевірив батарейки у радіоплеєрі — працюють. Розбирав-збирав ліхтарик — толку нема. Ставив блок батарейок різними сторонами. Теж без результату. Коротше, ніяк не хоче працювати. От така пічалька. Чимось нагадав годинники «Монтана». Вони теж після заміни батарейки переставали працювати.

Цікаво, що там могло зламатись? Там же деталей мало. І, саме головне, — декілька днів тому світив.


І традиційне питання: що робити? Викинути — найпростіший варіант. А може ліхтарик і задуманий як одноразовий?

[ Іще фото... ]

В Арсена Мірзояна вже є пісня про Вінні-Пуха. І от, продовження теми Вінні-Пуха. Пісня про віслюка Іа.
Цікаво, чи буде потім ще пісня про Тигру або про П'ятачка? Хоча пісня класна (як і інші від нього). І трохи сумна. Якраз під настрій. «Да-да-да. Нє біда».

Як каже співак, найліпші ліки практично від будь-яких негараздів — друзі. Але вирішення проблеми лежить всередині самого себе.

Прикольнуло слівце «глина». А от як розуміти фразу:
«Якими б не були будні, єдине правило: гасіть телефони.»

Ну а кліпу нема. І мабуть не буде. А жаль, що на «Паперовий сніг» і цю пісню нема відеоряду.

По радіо розкручують трек "Такі молоді, такі молоді". Здивувався, дізнавшись, що пісню співають новачки. Думав, що це Lumiere. А виявилось, що це колектив з назвою Navi. Гурт молодий, але музон якісний. "Качає".

Круто, що на пісню є і відеокліп.

Сюжет пісні простий: як колись співав "санкційний" російський старпер «%бись Танцуй пока молодой, мальчик. »

Робили розкоп. Яму засипали, а заасфальтувати забули. А дорога ж і без того вузька.:


Іще «приколи нашого городка».

[ Іще фото... ]

От і де глобальне потепління? Літо було не особливо жарким, а тепер ще й зима раніше часу (перший сніг випав наприкінці жовтня). І схоже, зима відступати не збирається.
Прогноз погоди просто вразив. Хоча, якщо сидіти вдома, то майже пофіг на погоду. От тільки були плани...

Місяць тому показував несподіваний сталк по місцевому водоканалу. Після того зробив ще декілька вилазок, щоб до-дослідити заброшку. І ось нарешті зробив фотозвіт. Повну версію можете подивитись ТУТ. 

Зрозумів, що з самостійними вилазками щастить більше, ніж з компанією. Але самому лазити по заброшкам зовсім не прикольно. Що робити — фіг знає. Друзі «морозяться». Та й погода вже нельотна. Однак закривати цьогорічний сезон сталків не хочеться.

«Тид-диж. С-А-Ю-З. Студия "Союз" представляет» (з заставки на "Союзі"). Так-так, музичні збірки із серії «СОЮЗ» продовжують випускати. І буквально на днях нагуглив черговий випуск. Вже 59й (фантастична кількість). В мене не вистачило терпіння купляти всі збірки (останній придбаний збірник був Союз 35). Але продовжую цікавитись новими випусками збірки. Тим паче, за допомогою інтернету це зробити легше, ніж шукати по прилавкам, як у 1990-ті.

Ну шо, зацінимо чергову збірку?

Обкладинка просто "огонь"!   Креативненько і просто водночас: написи, вирізані на картоні. У нас в універі це називали витинанкою.
Ні виконавців, ні пісень на обкладинці нема. Мінімалізм.:


Подивимось, якими піснями наповнили збірку.

[ А які ж пісні там? Подивимось? ]

Йду по своєму місту і бачу... білка! В місті, Карл! Раніше їх тільки в парках бачив, а в місті ще жодного разу. Хоча,  від того місця, де побачив білку, до лісу якихось метрів 100-200. Мабуть справи в країні такі, що вжде білкам в лісі нема чого їсти?

Поки думав фоткати чи ні, білка залізла на дерево. Чого думав фоткати чи ні: не взяв з собою фотік (йшов по справах) — тому довелося сфоткати на смартфон.
Ну як, непогані фото для смартфону?

До речі, знайдете білку на фото?:


Підказка: праворуч, на дереві. Якраз над парканом.

[ Іще фото (мобілофото)... ]

Як же швидко біжить час. Гурту "Руки Вверх!" вже 20 років. Це була ледве не найкрутіша група в стилі "тиц-тиц". Жодна ненормальна дискотека не обходилася без "Руки Вверх!".А потім вони перейшли на хіп-хоп. Однак потім знову поверталися до свого фірмового стилю. Змінювався і склад гурту. Змінювали назву колективу. Навіть С. Жуков виступав сольно.
Зараз про них нічого не чутно. По радіо крутять старі пісні 1990х. Останню новинку чув на "Русском радио. Україна" в 2015 році. Хоча Жуков співає. І от, Сергій Жуков поприколювався (хоча це чорний гумор) на тему старіння. Цікаво, чи будуть музиканти так само "віджигати" як у молодості?



P.S.: А якщо не про музику, і не про "Руки Вверх!", то й насправді час швидко біжить. Тільки відбувається це поступово. Іноді, дивлячись у дзеркало, ловлю себе на думці: "Блін, а я ж старію!". Та й люди навколо теж старіють.