Знову накриває спогадами. Здається, що починаю жити минулим. Особливо стає сумно, коли згадуєш про те чого/кого нема. Хоча і зміни життєвого устрою, і зміни в обстановці і серед оточення, і душевні потрясіння були й раніше. Однак жив сьогоденням. А тепер чомусь хочеться повернутися у минуле. Притому, що там було не все гладко, і проблем вистачало. І справа не в тому, що раніше було цікавіше. Я б не сказав, що зараз нудно. Просто раніше життя було іншим.

Інколи здається, що те, що було в минулому — прожите не мною, а іншою людиною (хоча сам не сильно змінився). Дивне відчуття.

Не знаю в чім річ. Можливо, став помічати швидкоплинність часу. Здається, ніби вчора був 2014, 2015 рік. А зараз вже 2017. Через декілька місяців буде вже 34 роки. А може старію? І, як назло, все навкруги нагадує про минуле: старі програми, фільми.

Вчора заглушив почуття лікером і подивився «Дизель шоу» — то попустило. Але ж треба щось робити.

Ще смішніше, ніж «Квартал» — Дизель-шоу. Новорічний випуск — ульот. Тим паче, що пожартувіали на тему «хто буде дарувати подарунки на Новий рік?»: Дід Мороз, Саната Клаус чи Святий Миколай?

І так: якщо у ватників бомбить — значить гумор гарний)

А як пройшов новорічний флешмоб, який організовувала Марін?

Справжню радість життя відчуваєш тільки після того, як було погано.

Хоча, не сказав би, що зараз добре. Горло і ніс не турбують, але почуваюся так, ніби бухав декілька днів підряд. Цікаво, кава допоможе взбадьоритись?

От тобі й свято! Таки захворів! Хоча думав, що оминеться. А починалося все з банального запалення горла. 1 січня горло почало сильніше боліти. 2го з'явився насморк. Зранку температура була вище звичної. А ввечері... ууу! Відчуваю озноб, міряю температуру: гніхріна собі — 37,5 Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;} . Далі цікавіше — 37,8 Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 , 38,5 Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 , 38,6 Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4 . Дивно: зазвичай, коли хворію, температура не піднімається, а це чогось розгарячився.

Як лікувати — у всіх рівзні методи. Хтось вважає, що треба використовувати «хімію». Хтось — за народні засоби (гарячий чай з малиною, провітрювання кімнати). Народні засоби не допомогли. Довелося використовувати жарознижуючі ліки.

Сьогодні відчувається слабкість, з'явився кашель, температура трохи підвищена. Але горло вже майже не болить.От думаю, що робити? Вчора збиралися викликати лікаря, але запропонуютиь у лікарню. А мені яка різниця де хворіти?! Тимп паче, в лікарні такі спеці, що навіть діагноз поставити не можуть (батьки зверталися раніше). Причому про некваліфікованість медперсоналу кажуть навіть сторонні люди. До того ж, якщо не даси хабара, ніхто лікувати не буде. А в обласну лікарню без направлення не візьмуть. От і думай, що робити.

Думав хоч на перший день нового року відпочину від комп'ютера і інтернету. Однак інших розваг нема. Та й саме свято, попри новогодній настрій і залишки снігу за вікном, не заладилось. Зустріч Нового року пройшла, як і рік тому, несвятково. І так само, як і при зустрічі 2016го, не ставили велику ялинку — обійшлися маленькою штучною і гілочками сосни. А ще захворів.

  До свята довго готувалися, накрили стіл... Однак батьки посварилися напередодні новорічної ночі і застілля відмінили: порозбігалися кожен до своєї кімнати і полягали спати, проспавши початок 2017го. А самому святкувати не хотілося. По-перше, одному пити не солідно. По-друге, розболівся живіт і тому взагалі нічого не хотілося їсти. По-третє, святковий стіл відмінили. В-четверте, захворів (розболілось горло). Та все ж випив динево-вершкового лікеру. Дивна штука, скажу вам! Це треба було додуматись змішати молоко і спирт з ароматизатором дині і небезпечними барвниками! Хоча на смак лікер прикольний.

  Збирався, як і минулого року, піти подивитись на міську ялинку. Та сходивши до парку вдень зрозумів, що нічого особливо цікавого не буде. Ну шо я, мера не бачив? Чи Діда Мороза? Та й феєрверки бабахкали з опівночі до другої години.

  Нажаль, розважальна програма по ТБ також видалася банальною. «Вечірній Квартал», як вони самі над собою жартують: «— А шо лысый сказал? Я не услышала.
— Та пофигу шо он сказал». Місцями смішно. А після опівночі можна було переключитися на «Дизель-шоу». І більше по телевізору у новорічну ніч дивитися нічого.  Навіть мюзиклу не зняли. Зате купа новорічних концертів. На «Інтері» написали: «У зв'язку з участю у зйомках забороненого в Україні артиста, виступ і всю сюжетну лінію героя довелося вирізати з концерту». Не стали очікувати нагоняю.

  Ну, оскільки по тєліку нічого дивитись, то послухав українську дискотеку на радіо, відганяючи від себе думки, що треба якось святкувати цікавіше. От тільки як?

Рік, що минає, видався цікавим (хоча міг би бути і цікавішитм). Це був рік змін, нових відкриттів і ностальгії. Не таких депресивний, як 2015й, хоча приводів для суму вистачало.

В 2016му країна відзначала 25-річчя незалежності. А ще цього року ввели квотування української музики на радіостанціях. Тому відбувся черговий підйом вітчизняної муз. індустрії. А заодно на радіо почали ставити призабуті хіти. Та й просто старі, нікому невідомі, пісні. Враховуючи ці обставини, а також традицію наприкінці року робити хіт-парад найкращих пісень, то вирішив зробити хіт-парад пісень за 25 років.

Отже, уявляємо собі радіоефір і згадуємо старі і не дуже старі хіти і минуле. А ще дізнаємося про історію створення вітчизняних хітів — як популярних нині, так і призабутих виконавців.
[ Читати далі ]

Короткий огляд всіх популярних мемів 2016го. Ігри з доповненої реальності «ПокемонGo», китайська дурнувата пісня, пакетик Ярової — і інші приколи.
Заодно можна дізнатися (якщо пошукати інші відео з каналу) історію виникнення мемів.

Почув по радіо — і пісня одразу сподобалась. І не тільки через народний вислів «Згоріла хата — гори й сарай». Сама пісня незвична. Саунд зовсім не ТНМКівський.

«Ми допоможемо. Бажано — собі».