Kadebostany в оригінали не «заходить». Інша річ — ремікси. В 2015му познайомився із піснею «Castle In The Snow» від французького ді-джея The Avener. А в 2016му — «Teddy Bear» в реміксі від російських саунд-продюсерів Astero. І от, цього року з'явився ще один ремікс. Знову від Astero. «Mind If I Stay».
Звучить класно. Якраз під меланхолійну осінь.

Безболісна стоматологія. Ні, це не реклама стоматологічної фірми. Хоча такий слоган часто використовують приватні клініки. Просто ходив ремонтувати зуб. Зробили майже невідчутне знеболюване — і видалили нерв, навіть не відчув. Скільки лікую зуби — таке вперше. Зазвичай це болісна процедура. А тут без болю. Ще й дуже швидко. Ранівше лікували довше і болючіше.

Осінь пройшла якось швидко і непомітно: на деревах вже майже не лишилось листя. А я навіть не встиг подепресувати. Ну, це і добре. Хоча, здається, справа в тому, що цієї осені рідко було нудно: новий телесезон, поїздки на дачу, гриби, вилазки на заброшки, просто прогулянки по місту, поїздки на співбесіди.
Але "золоту осінь" прогавив.

В лісі біля "Бориспільскої" помітив два квартальних стовпа. Один напроти іншого. Цікаво, що на обох з трьох сторін прочерки. Хоча з усіх сторін ліс. Так просто вирішили замість одного втулити два.

Логіка незрозуміла.

Суцільні клопоти! Їздив до Центру зайнятості. А потім в банк закривати рахунок. Це якийсь капєц! Навіть читати оголошення з роботами не став — взяв журнал з собою (чого раніше не робив).

Потім поїхав у банк. А маршрутки нема. Вся Кільцева в заторі. Думаю: напевно, трапилася аварія. Точно — аж два ДТП. Причому біля Жулянського мосту вантажівка перекинулась(!).

Маршрутки довго не було. Тому, коли під'їхала, пасажир, що заходив в маршрутку (такий нетерплячий, як і я — бо маршрутки не було хвилин 40!), відтоптав нові кросівки.

В банку довго возилися: зробили ксерокопії документів. Сказали, що рахунків не два, а один. Сказали, что закрили. Навіть перепитав. Але хз. Пояснив чітко: нарахувань більше не буде, і мені картка не потрібна. Повірю. Але при нагоді все ж треба передзвонити і ще раз запитати.

Далі припікло — бо все-таки довгенько мотався. До лісопарку не доїхав. Довелося відлити в парку. А в парку народу дофіга. Щось ходять підозрілі особистості. Причому подалі від стежок. Так я став подзюрити посеред стежки.

Заїхав на фірму, де оформлювали. Пам'ятаю, що треба було забирати картку в двох банках. Точно: треба їхати ще в один банк. Причому толком не розказали де знаходиться відділеня. Доведеться самому шукати.

Коротше, дибільна контора. Оформлювати трудовий договір ічи трудову книжку не стали — зате повідкривали купу рахунків в банках. Нафіга?!
А ви ще кажете: чому не захотів працювати в тому клятому супермаркеті?

Ви то може не знаєте, але на початку 2000х на ЗАЗі випускали Опелі. Причому не просто прикручували колеса, а дрібновузлове складання.
І от, знайшов докази. Якщо назва не зовсім аргумент — кажуть, що Astra Classic випускали ще десь, окрім України, — то Автоцентр УКРавто 100% свідчить, що машина була зібрана на ЗАЗі.

І ще раз про гриби. На дачах маслюків майже не було. А ті, що були, майже всі червиві. Зате з'явилися якісь нові гриби — пластинчасті, оранжевого кольору. Ростуть масово.



Може знаєте, що воно таке?
[ Іще фото... ]

Круто! На дачі ростуть не тільки маслюки, а й гливи (вешєнки)!

Я ще ніколи не бачив, щоб гливи росли в природі. А ще більше здивувався, побачив їх на дачі.

Не питайте чому вирішив поїсти Мівіну — «заначка» жратви швидкого приготування ніколи не буває зайвою. Ну а заодно захотів спробувати новий смак — креветки. Мабуть, креветка перемогла качку? Бо з ароматизатором качки в супермаркеті не було.

Так от, заварив нову вермішель. Новий не тільки смак, а й упаковка. Здивувало, що пакет зі спеціями биез логотипу Мівіни. А ще не було пакетику з олією.
Смак трохи перчений. Тільки не гострим, а чорним перцем. Порадувало, що солі в Мівіну кладуть менше, ніж раніше. А то була така солона, що капєц!

Аромат креветковий. Хоча, креветок давно їв. Не знаю, чому дегустатори кажуть, що аромат поганий. Ну, специфічний — але хто там знає, як насправді пахне креветка?

Коротше: якщо куряча — то банальність, креветковий смак — ексклюзив.

Вчора сюди нічого не постив, бо готував новий звіт про нещодавню вилазку по закинутому санаторію.
Пощастило з погодою. Ще й застали заклад в більш-менш вцілілому вигляді.

Тепер от думаю: де б ще полазити? Зате здійснив заплановану вилазку, яка відкладалась на рік.