Вітаю з Різдвом і з отриманням Україною Томосу - права на автокефалію для Української Православної Церкви. Я б про це може й не писав, бо не вважаю себе набожним і особливо віруючим. Але як не написати, якщо надання Томосу - це історична подія для держави?! Вчора і позавчора про це йшлося у всіх новинах і багатьох програмах на радіо. Не оминула ця тема і блоги. Залишилось лише чекати обурених воплів русні на livejournal. І точно - в френд-стрічку потрапило промо (промо - це проплачений допис, який змушують дивитися всіх блогерів тому що його прилаштовують до стрічки зафренджених) від знатного ЖЖшного українофоба. Його вже і банив, і скаржився на дописи - а воно все одно лізе в стрічку зі своїм українофобством. Мовляв, Томос не має юридичної сили. А завершувалось обурення тезою про те, що Україна була нікому не потрібною, окрім Росії, а тепер і зовсім нікому не потрібна. Звичайно, «ватний поцреот» отримав купу коментарів. Однак не лише від однодумців, а й від нормальних росіян і українських патріотів. Як хочете, можу дати посилання, щоб і ви йому накидали.

Цікаво, скільки розмов про Томос на головній ЖЖ? Давно туди не заходжу, бо там або туристична нудота, або совкодрочерство (ностальгія за СРСР), або відверте українофобство.

Тут би написати щось на противагу русні. Але на Софійську площу не поїхав. Вирішив, що холоднувато. Що участь президента в урочистостях означає очеплення і море поліцаїв і спецназівців. Це, звичайно, заради безпеки - однак некомфортно. Та й подивитись можна було хіба що на трансляцію, бо в Софійській церкві місця вистачило лише для духовенства і президента. Так, після літургії до Софійського заповідника пускали всіх бажаючих. Але все одно всі бажаючі не встигли подивитись на Томос.

До чого це я веду?! До того, що чекаю на репортаж від тих, кому вдалося побувати на урочистостях.