Дописи з Фейсбуку.

28.01.2022 р.Є і свої плюси у хвороби...Минулого року чоловік захворів. Як виявили аналізи - вірус, що зараз популярний. А там і ми з малою. Неприємно.Після того у мене зник нюх і смак. Дуже неприємно і страшно водночас. Неприємно, що не можеш насолоджуватись смаком улюблених страв, страшно - бо не почуєш запах газу, якщо станеться витік. Проте, невдовзі відновилися зниклі відчуття і все, начебто, стало нормально. До першого різкого і неприємного запаху фарби у під'їзді (на той час у нашому...

Читати далі...

Браслети без застібки

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Браслети з бісеру

Соняхи[Приєднана картинка]Вишиванка[Приєднана картинка]Херсонський кавунчик[Приєднана картинка]Вьюнок[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Мозаїчне плетіння

Комплект "Два кольори"[Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Браслети без застібки

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Дописи з Фейсбуку.

16.01.2022 р. Спогади. (Про "Орльонок 8".) Спогади бувають різні - гарні і погані, приємні і не дуже. Іноді хочеш забути щось, наче страшний сон, а іноді хочеш пам'ятати усе життя. От і я, інколи (останнім часом частенько), щось згадую із свого життя. Здебільшого це спогади про дитинство. ... Літо - найкраща пора року. Особливо ця пора року подобається дітям. А літо в моєму дитинстві було найприємніше, бо не було тієї спекотної погоди, що тепер. Сонечко було...

Читати далі...

Дописи з Фейсбуку.

7.01.2022 р. (Ч.2) У сусідньому дворі жила баба Мотря (здається так її звали). Біля її двору стояла лавка і всі бабусі там збиралися потеревенити. З ню жили тітка Марина (не впевнена, що вірно згадала її ім'я), дядько Льоня і дві їхні дочки - Марина і Оксана, з якими я також дружила і чісто гралася у них у дворі. Найбільше мені подобалася гойдалка, що висіла у їхньому дворі. Вона була така класна, зручна. Навпроти цього двору жила тітка Ніна. Як потім виявилося, у неї...

Читати далі...

02.06.2024.

Поки писала дописи з Фейсбуку, згадала про своїх подруг, про маму, про однокласника, про друзів мого брата. Коли помирають люди похилого віку, ми сприймаємо це більш менш нормально, адже вони старенькі і це природньо, коли помирають старі люди. Та коли помирають люди, яким ще жити і жити... Наш мозок відмовляється сприймати це. Адже це не природньо. І ми часто питаємо: Як? Чому? Адже вони ще молоді! Моя мама померла у віці 61 року, не доживши до свого дня народження 17 днів...

Читати далі...

Дописи з Фейсбуку.

7.01.2022 р. (Ч.1) Пам'ять і подорож у минуле. "Що ви робите, коли лягаєте спати? Про що думаєте? Що плануєте? Чи, можливо, згадуєте?" Певно такими словами можна було б розпочати мою невеличку оповідь, якою я хочу поділитися. Але я почну по-іншому. Перед сном мені у голову різні думки. Найбільше я полюбляю про щось мріяти. Інколи щоь згадую, уявляю, обдумую чи просто від великої втоми швидко засну. Та нещодавно я трішечки уявляла собі.. ...Берег мого дитинства. ...

Читати далі...

Мій щоденник

Дивлюся на стрічку у соцмережах і думку гадаю, чому люди так активно виставляють своє життя назагал? Нащо афішувати про день народження дитини, якщо тільки у неї немає своєї сторінки в тому ж фб чи інстаграмі? Нащо усім показувати, що у тебе день народження чи якесь інше свято? Висновок поки один: це потреба в увазі до своєї персони, потреба у вподобайках і підняття своєї самооцінки. Може я помиляюся? Та це мої думки.А ви теж так робите?Поділіться своїми спостереженнями і своїми думками.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
попередня
наступна