інформація про владні органи за 2009 у моїх файлах(тільки друзям)

Півкола, прямокутники, квадрати;

будинки із бетону, криці й скла; скрізь радіомузика, автомати, і над усім — звитяжний знак числа.

Кругом сади. На їхні пишні шати спадає водограїв срібна мла, а з неба, де горять ясні блавати, спливає золотиста мушмала.

Тут мешкає одна сімя-громада, де слів — вязниця, люпанар і кат — не знають, і де кожен день — відрада.

Кинджала не кривавить помста й зрада: братерство тут найвищий маєстат, а можний розум — всеєдина влада.

P.S.Приєднуюсь до Михайла.

Подивившись прес-конференцію по темі вчинків Кохановського…мене дещо збило з толку.От вона провокація. І з боку кого вона відбувається?! З боку саме тих людей в патріотизмі яких ніхто не сумнівається. Мені ніколи не подобався сучасний  націоналізм тим , що ті хто зве себе націоналістом здатен лише на  руйнацію і паплюження.Чому людина дозволяє казати на іншу «покидьок», але коли журналістка, у питанні згадує банду, яка дорвалась до влади її зупиняють, виправляють. Мол, є люди , які їх обрали і треба їх поважати. Цікаво: одного можна, групу з таких - ні. Нічого, окрім трусості я в цьому не бачу. Але при цьому ці люди(сидячи у залі, виступ у якому немалих грошей коштує) закликають студентство на акції протесту НА РЕВОЛЮЦІЮ.Прозвучав новий вислів:«Помаранчева революція – це тільки репетиція, буде скоро революція народна».А де проявлення любові - щирої доброї відкритої, якої так багато в українському народі.Те, що показують в найкращих закордонних любовних драмах просто ніщо у порівнянні з тим, що відчуває українське серце до того, хто наповняє його світлом.Звірство й жага до помсти. Кому? Питаю я вас ми будемо мститись?  Пам’яткам бувшим вождям?  Це ж каміння. а скільки прихильників у нього ви чомусь забуваєте.   що вони не каміння, а люди з очима й вухами - теж не помічаєте. чому б не поважати людину за те що вона – ти. А чим вони завинили!? Вдумайтесь в це: тим, що  відчувають вірять хай і помиляються при цьому дуже фатально. Так вони просто помиляються і довести це можна лише яскравим прикладом свого життя. А ви все більше розпалюєте вогонь, який на руку лише тим, хто заробляє собі на наших помилкових діях та рішеннях, це ті, які під постаттю Табачника  приховують саме ті сучасні проблеми, які б могли об’єднати нас у громаду -  у силу яка здатна сама вирішувати, що для неї є важливим, а що (як в даному випадку) само з часом мине.Для мене Табачник просто прізвище, я не читала його книжок, не слідкувала за його діями, але я знаю напевно: якщо він прийме рішення, котре в чомусь принизить мене, чи мої  права, чи права народу України, я мовчати не буду! А от ви, зі своїми акціями видохнетесь і у важливий момент будите просто знесиленні – їм це й треба.

Якщо навести приклад, то актуальним і найкращим буде приклад Кличка старшого.На хвилі яскравої перемоги брата, поки не спав запал і увага широкої аудиторії. Він пише лист-звернення до президента. І сьогодні вже Черновецькому не довго лишилось, це точно!!! Он де приклад, он де націоналізм і такий усіма бажаний, і не кожному даний, героїзм!

Думайте, Шановні! – от мій вам єдиний заклик, всі інші - провокація. Це не просто ,але корисно! І також єдиний безкоштовний засіб зробити себе людиною щасливою такою ж брата, друга, сусіда, і  в решті решт  всю Україну Державою великою і розумною.

Я в калюжі на дорозі сонце знайшла
Мала б  далі піти, але не пішла
Люди всі поспішали вступали в нього
А йому то даремно, тільки більше тремтіло воно.
І один тільки хлопчик(за руки батьки)
Озернувся на мене,  посміхнувся мені
Мабуть сонце заграло між нами на трьох
Раптом скрилось за хмари...

І тепер
           тільки усмішки наші його відбивали.

Розлуку ще ніхто не

відміняв. Частенько бачиш між двома іменами плюс а після дорівнює і …

Що поставити після дорівнює в цьому випадку?

Сьогодні натрапила на свої фотки того часу, часу побачень і кохання.

і зрозуміла дуже важливу і дивну річ. Воно фотографується! Я бачила у всіх фотках тільки його і наші часи разом. Я інша на тих фото. Щось було чого зараз нема. Я відчувала: «не така я! не така,як зараз», кажуть старієш – ні! Інша – так.

А от чого не стало, чого я так і не знаю. Його? він такий же, як і був тільки…не зі мною.

Це мабуть погода така чарівна навіяла.

А взагалі я вже казала про це: «Настанет день».

Но фотки – це щось! А на одній побачила із под одежи його подарунок – серце. І понесло мене весняними струмками з думками про нього, але все далі й далі від нас.

Про відмічання 9 травня 2010 року, дуже влучно. ...А что ж оно нынче так скребло, будто не Победы был праздник, а Кремля, да под сталинской дланью?   Но тут получила эсэмэской от друга что-то очень созвучное – как выяснилось, авторства дочери покойного Ивана Сподаренко.   Крик торжества і лід очей з-під лоба... В кривавім шумовинні прапорів Із пекла суне Сталіна подоба, Обпершись на рамена упирів. А ті щасні – їх славлять владоможці, В медалях ювілейних аж лищать, Дублери самозвані Переможців, Тих, Істинних, що у землі лежать. З бравурним маршем, під легенів свисти, У сутінку "залізної руки" Крокують СМЕРШівці, енкаведисти,   "Заградотрядівці", політруки. Вусатий вишкір на кривавім стягу Трима побожно сталінський корсар. В старечім роті слідчого ГУЛАГу Сичить зловісно  "Біломорканал". Повний текст статті Коробової тут Йо Тен Час важкий… Час останній…

Доля?

Та невже ж нам набридла

Воля?

Чи вже звикли бути

Рабами?

Що ж то  сталося люди

З вами?

Україна розп`ята

Стогне.

Догорає свободи

Вогник.

Під жидом, москалем

В своїх стінах.

Наш народ стоїть

На колінах.

Станьмо!  Досить катам

Коритись

Порятунок…  Він є –

Битись!

Проллємо чорну кров

Ворожу.

Знайдем Волю і славу

Примножим!

              *** Зажурилась Україна Зажурилися Черкаси,Київ, Львів, Прилуки. Заграбастав Україну Зек у грязні руки. Ще й на «трон» він не сідав, А його вандали, Серед ночі у парку Шевченка ламали. І затягне Україну До Союзу знову, А чужими «языками» Знищить рідну мову. І тризуб він нам замінить На пташок з дзьобами. Знову стануть українці Для них лиш хохлами. Забувайте про Європу, Незалежність, мову Малоросією буде Україна знову. Запанують москалики По всій Україні. Не одягнеш вишиванку На свята, як нині. Українськії Герої Для них – всі фашисти. Їх не люблять януковці, Також комуністи. І Шухевич, і Бандера Для них лиш - бандити. Українцям, як на світі, Без Героїв жити? Незалежність здобував хто: В УПА, на майдані - Шанси мають ліс валити Десь у Магадані. «Двуязычье» Янукович Ввести намір має. Герман – щира українка, Йому помагає. «Голубим» вона продалась Тепер рідну мову Хоче здати на поталу Москаликам знову. Янукович вже планує Як « царство » ділити, Як розтрачені мільйони Швиденько « відбити ». Дачу, вкрадену в Держави, Собі все ж залишу, Решту можна віддавати Москалям за « крышу ». Що там дача – Межигір’я Ви, за Крим забудьте І навіки з москалями Знов братами будьте. Шлях в Європу швидко вкриє Януковська крига. Вже в минуле відкотилась Ющенка відлига. Заслабким був бідолаха - Ющенко у владі, Не навів він лад в Країні А тим більше в Раді. Януковці вже святкують Свою перемогу?! В опозицію піде Юлька мабуть знову. Дух і Волю не зламає Януковська зміна, Вже не стане на коліна Ненька – Україна! Слава! ж , слава! тим Героям,Що життя віддали!! Щоб нащадки запорожців Все ж державу мали!!! Анатолій ПАНЧЕНКО і ще додаю буду тут і збирати всіх сучасних українських талановитих поетів додано 24/02/10 з http://blog.i.ua/user/2513455/406603/

Захотілося зробити конкурс кращої пісні про кохання
1.ОЕ-Така, як ти
2.Тартак-Я не знаю
3.Пономарьов-Я люблю тільки тебе
4.Корс-Я чекатиму
5.Козловський-Знаєш
6.Гвердцителі-Чарiвна Скрипка
7.Бумбокс - Поліна
Можна додавати свої пісні...Голосувати за ті , що більше характеризують кохання у Вашому житті, тобто "те, що моє", "схожі з життям", "схожі з мрією"

Я тут подумала...
Якщо Ющенко у 2004 це наша премога, то Янукович у 2010 не така вже страшна поразка!

З відповідальністю і з вірою в краще майбутнє України!
Заявляю відверто, що я жінка, яка пізнала багато несправедливості, вболюваючи за свою країну, неодноразово бажаючи очистити її від  незаконності й бруду, вважаю за необхідне 7/02/10 голосувати за Тимошенко Ю.В.

Просто смішно й дісно весело
Влаштувати свято біля пам’ятнику Хмельницькому з такими веселощами та пафосом.
Так і хочеться сказати: "Шановні, святкувати заздалегідь - погана прикмета"
Ох шоб морози вдарили ото "попляшуть" деякі.