Ти прийшла,а я вже і не жду Довго ти десь швондяла,кохана І не те що більше не люблю Стан цей амнізією назвала б. Вже й забула, як воно - Чекати. Серед ночі ім'я шепотіти Як воно крізь всі шляхи стрічати Промінь у очах небес ловити. Я вже інша я тепер байдужа Ти до інших йди Я - обійдусь Я занурюсь у свої калюжи І за те на тебе не сержусь.

Понурий вечір Лютнева ніч Чергова зустріч - Тягар із пліч

Я тобі відправила листа Ніяк не заснути серед ночі... Як згадала я твої вуста Як здійснились сни мої дівочі. А на ранок ти не відповів Другим із зізнаннями накрила Сьодні черга ще одним Думаю останнім і простим - "Прощавай,тебе я розлюбила."

Бо за Маріуполь вже люди гартуються і гуртуються. Московія банально сцить. Це черговий виклик,який підійме нас українців знову і вкотре вже проти цієї Нечисті. Переможемо,бігти я і моя родина не стане!

Доброго ранку, день новий, рік. Вип'ємо кави? Віскарь остогид. Як я чекала тебе такого В білому светрі простого земного. Доброго дня, мій чоловік, Йдемо далі вдвох. Стілько доріг! Було до тебе та все ж я дійшла:) Не загубилася - тебе знайшла!

Він був єдиним чоловіком в її житті, що без вагань виконував всі її бажання. І він став першим її чоловіком. Але це стало і причиною їхнього розриву, Бо, згодом, він змушений був брехати...

Нарешті, Олені вдалося в темряві нащупати замок та відкрити двері в зимовий дощ. Приходилось тримати дві двері обома ногами та руками аби іі старенька собачка не застрягла в якій-небудь з них. Зранку до ночі дощ. Зима, скільки ще нам прийдеться гуляти серед калюж!!! - не стримавши себе, голосно вигукнула Оленка в порожній чорний та мокрий простір. Я вже більше ніж двадцять днів зірок не бачила -тихо додала і засмутилась би та це вже було... Вони з собакою розійшлися за різними інтересами...

Читати далі...

Вибач. Прошу не карай. Сльози градом Скінчено рай. Любий, не щирий! Як мені це остогидло! Я! за все нестиму гріх Ти ж мовчатимеш, Глузуватимеш з всіх. Дітей двоє, добра жона Нащо я є, нащо прийшла?! Дітей двоє,тиха вона Сльози рікою Я одна. Мені не гірко Мокро трошки Я погана Ти - хороший. Люди - не люди, Їм не збагнути Суд пересуд Не оминути. Звикла, знаю... Гіркий жребій - я кохаю.

Здравствуй,его жена. Я не удивлена. Без красок стоишь у окна Как же ты мне дорога! Тем что ты так проста. Он остался твоим. Мною уже не любим. Дети вокруг смеются Мне их рукой не коснуться Ваш семейный очаг Так вдруг на моих плечах. Сложно и бъет в виски - Больше мы не близки А так любили вдвоем Играть с любовным огнем. Что ж ты невесел стал? Вот он твой пьедестал - Жрица любви и жена Ни я не злюсь ни она. Видимо, мы слепы В этом обе близки - Двойную твою...

Читати далі...

Буденності. Турботи. Різне. Холодне. Кволе. Голодне Раптом тепла душі схотілося Я заглянула сюди і ... Короче,як ви? Дмитро,ти заглядаєш сюди? Чомусь здалося мені... Сюжет знайомий нам з вами Хтось на репіт поставив. Листя за ніч злетіло Я знала і не хотіла Годі вже про бажання До цього ж були жовті світання:) Скоро вже заметілі Дутимуть в нашу постіль Газу,кажуть,не буде... Всюди страшилки - всюди Тиждень, знов вибори Знов не за тих й не туди... Знаєш, ніщо не змінилося...

Читати далі...