доброго ранку

  • 18.01.15, 21:18
Доброго ранку, день новий, рік. Вип'ємо кави? Віскарь остогид. Як я чекала тебе такого В білому светрі простого земного. Доброго дня, мій чоловік, Йдемо далі вдвох. Стілько доріг! Було до тебе та все ж я дійшла:) Не загубилася - тебе знайшла!

Про жіночі примхи

Він був єдиним чоловіком в її житті, що без вагань виконував всі її бажання. І він став першим її чоловіком. Але це стало і причиною їхнього розриву, Бо, згодом, він змушений був брехати...

Болотна завірюха.

Нарешті, Олені вдалося в темряві нащупати замок та відкрити двері в зимовий дощ. Приходилось тримати дві двері обома ногами та руками аби іі старенька собачка не застрягла в якій-небудь з них. Зранку до ночі дощ. Зима, скільки ще нам прийдеться гуляти серед калюж!!! - не стримавши себе, голосно вигукнула Оленка в порожній чорний та мокрий простір. Я вже більше ніж двадцять днів зірок не бачила -тихо додала і засмутилась би та це вже було... Вони з собакою розійшлися за різними інтересами...

Читати далі...

хто казав,що просто!?

Вибач. Прошу не карай. Сльози градом Скінчено рай. Любий, не щирий! Як мені це остогидло! Я! за все нестиму гріх Ти ж мовчатимеш, Глузуватимеш з всіх. Дітей двоє, добра жона Нащо я є, нащо прийшла?! Дітей двоє,тиха вона Сльози рікою Я одна. Мені не гірко Мокро трошки Я погана Ти - хороший. Люди - не люди, Їм не збагнути Суд пересуд Не оминути. Звикла, знаю... Гіркий жребій - я кохаю.

Здравствуй, его жена

Здравствуй,его жена. Я не удивлена. Без красок стоишь у окна Как же ты мне дорога! Тем что ты так проста. Он остался твоим. Мною уже не любим. Дети вокруг смеются Мне их рукой не коснуться Ваш семейный очаг Так вдруг на моих плечах. Сложно и бъет в виски - Больше мы не близки А так любили вдвоем Играть с любовным огнем. Что ж ты невесел стал? Вот он твой пьедестал - Жрица любви и жена Ни я не злюсь ни она. Видимо, мы слепы В этом обе близки - Двойную твою...

Читати далі...

просто скучила за іюа)

  • 19.10.14, 21:26
Буденності. Турботи. Різне. Холодне. Кволе. Голодне Раптом тепла душі схотілося Я заглянула сюди і ... Короче,як ви? Дмитро,ти заглядаєш сюди? Чомусь здалося мені... Сюжет знайомий нам з вами Хтось на репіт поставив. Листя за ніч злетіло Я знала і не хотіла Годі вже про бажання До цього ж були жовті світання:) Скоро вже заметілі Дутимуть в нашу постіль Газу,кажуть,не буде... Всюди страшилки - всюди Тиждень, знов вибори Знов не за тих й не туди... Знаєш, ніщо не змінилося...

Читати далі...

ВК не паше

Найбільш активну в Україні соц мережу відрубили частково. А зараз важливі події разгортаються на сході. 9:00 роботу відновлено,але думаю,щось таки відбулося поки збоїло...

Скінчено...

Він допив каву. Застебнув останнього ґудзика на сорочці, підвівся,взяв валізу в ліву руку, праву продовжував тримати на столі поруч з її рукою. Вона нарешті підвела очі на нього.- Так нічого і не скажеш? Я йду!Величезні карі її очі просто дивилися в його блакитні.Ніколи в житті ні в кого він не просив пробачення.Вона ніколи не боялася і вже звикла до прощань. Доволі банальна картина...Він опустив очі,знов сів навпроти неї.- Хочеш аби я став навколішки і просив пробачення! Так!?Вона відвернулася ...

Читати далі...

про інь янь з усмішкою:)

Приїхали...де це тебе носило? Я тут думала ...ти давно не зі мною? Як це? Думками. От щойно з тобою. А до цього питання хто був у думках? Маша. Я все зрозуміла,ще в квітні,ці твої затримки на роботі,мовчання коли щось питаю,байдужість до всього... Чому ж ти не сказав одразу? А що казати? Як що,що в тебе інша. Не інша,а друга. Тобто,подруга друга? Ні тобто нога , рука - друга. Але хіба я на варта того аби бути єдиною,чи ти так не вважаєш? Це дивлячись в чому. В чому? В ліжку...

Читати далі...

Повернення06/06/14

  • 05.07.14, 20:52
Ті самі чотири хвилини... Я написала цю історію 2 роки тому. В цю п'ятницю я здійснила її Чотири хвилини - одне перехрестя, два ескалатори,бігова доріжка,один турнікет( я й справді проскочила без квітка:)...) Одне " але" лишилося - я поїхала геть,ми розійшлися без прощань - ти своєю дорогою,я - своєю. Історія додається. Тільки Вови не було,тільки жовто-блакитний прапор майорів мені з його вікна на знак того, що я не помилилася, вибравши його образ нашим янголом-охоронцем. ***