[Приєднана картинка] Про тебе знову нагадає вечір, Що пестить в небі хмарки злотогриві. Гніздо на дереві, пусте, лелече, В дворі садиби, де були щасливі. Там голуби в садочку цілувались, А потім дзьОбали зірки тремтливі. А ми в будиночку з тобою милувались В дворі садиби, де були щасливі. Коханням нашим соловей тремтів, У вітах хлипав пісню незрадливу. - Люблю тебе! - мені ти шепотів В дворі садиби, де були щасливі. Духмяна вишня цвітом почалась, Квітками ложе щедро ...

Читати далі...

Всем Женщинам посвящается Уходил. куражась: "Не люблю тебя! В этом мире бренном каждый за себя!" А прожили долго - двадцать восемь лет. Но не та сноровка, талии уж нет, В доме стало пресно: тишь да благодать, Так, как раньше было, не скрипит кровать".. Молодая, заводная соблазнила мужа, И ушел он в зиму, в темноту и стужу. От обиды плакала, мучилась жена...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Т. Шевченко ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало, Два важных правила запомни для начала: Ты лучше голодай, чем что попало есть, И лучше будь один, чем вместе с кем попало. &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Так гидко на душі...Слизька доріжка... Думки, думки... Зігрітись трішки... А вдома голод, мама-інвалід, Маленька доня і старенький дід. Та хто ж не знає: нелегкий це хліб, Лише учора били чоботом в живіт... Нащо пішла? Ганебний в неї вибір? Не зіпсував обличчя, і за це спасибі... Звірячий холод пробира до кістки. Спідничка-міні ледь прикрила ніжки. А лікарі вже видалили все, що мерзне. Чому ж так холодно? І де її клієнти? На них уже...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Блукає місяць у легенькій свитці, А ніч колише зорі у сповитку. Досвідчений цвіркун в травичці Бере до рук маленьку скрипку. Та музика не потребує зайвих слів – Чарує гори, ліс, замислені Стожари. Та що вони! Он жабки у ставку, і ті На якусь хвилю кумкать перестали! А потім як затягнуть з усіх сил – Гримить оркестр, неначе на параді! Не втримавсь вітерець і запросив Берізку звабну танцювати в парі. Легенькі...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Шлю привіт вам із цього світу, Анно Борисівно Бойко й Олексію Леонтійовичу Найден! Ми, донька Валентина, онука Лариса, правнуки Ярослава та Яна, пам’ятаємо вас, доблесні солдати Другої світової війни, славне подружжя...

Читати далі...

У меня вопрос: Зачем один и тот же человек пишет в одном и том же сообществе стихи под разными никами? Может, я чего не понимаю? Хотелось бы послушать народ. Александр (если вы Александр), определитесь, вы M@I или AM@N , вам 52 или 53 года, да и со стихом запутались: и от имени M@I бросили, и от имени один и тот же стих http://blog.i.ua/user/3757987/?p=1 " и http://blog.i.ua/community/53/981293/ "Спасибо деду за победу - песня"...

Читати далі...

В жизни человеку Очень мало надо: Чтобы в спину ветер, Чтоб любимый рядом. Если друг - то верный, Если враг - открытый. И весенний вечер, Дождиком умытый. Чтобы дочки рядом, Радости побольше. Не болела б мама И жила б подольше... А душа чтоб пела, Чудеса творила, Чтобы в небе чистом Солнышко светило. Птицы песни пели, Люди улыбались. Дети на качелях Весело смеялись. В жизни человеку Очень мало надо: Чтобы мама, дети, Друг, любимый рядом...

Читати далі...

Зустрілися Літо з Зимою, Випадково й нежданно, Зовсім, як ми з тобою, Мій любий коханий. Зачаровано в очі вдивлялись І легенько стискали руки, Наче тоді відчували Неминучість розлуки. Зорі падали вниз сургучеві, Перевернуте небо всміхалось. Боже, яка незбагненність: Літо з Зимою кохалось! Та настав швидко час розлуці: Від зими лиш крижинка зосталась. Літо квилило птахом в розпуці, Рясним дощем умивалось... Як спалах зорі - їхня зустріч. Чи то казка, чи драма -не ...

Читати далі...