Не будіть в мені давно заснуле, Не тривожте згасле і минуле.Тільки вчора вами одболіла, Не чіпайте душу збайдужілу.Тиша не розбудить в душах грому, Пристрасть не замінить серця втому.Чи межу потрібно переходить, Щоб назавтра очі не відводить?Щось не те, я знаю - і страждаю, Щось не так, проте молю, благаю:Не буди минуле, ой, не треба...Захисти ...Спаси мене... Від себе.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Вже у вирій летять журавлі, А сніжинки - мені на долоні...Всі проблеми такі маліВ порівнЯнні із небом бездонним.Будуть інші кохані не спать, Обійнявшись, до самого ранку.Будуть інші пташок зустрічатьЙ будувати повітряні замки.І отак проводжать журавлівГен далеко, за обрій, у хмари...Може, проміжок часу малийПощастить їм лишитися в парі...

Тривожить біль необережно.Просію сумніви крізь сито -Прийду і сяду біля тебе, Погладжу скроні, снігом вкриті.Відкину геть скорботи квіти, Вдихну здоров'я в твоє тіло.І сонце усміхом освітить Передосіннє надвечір'я.Внесу в твій дім жмуток натхнення -Тобі відразу стане легше.Покриють промені черленіСтатечний погляд, сильні плечі.І ти одужаєш відразу - Запахне вересень медами.А ми нікому не розкажем, Що нить незрима є між нами.[Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ми говоримо на кожному кроці, як у нас погано в людському суспільстві, і забуваємо про те, якою ж гарною створив Господь землю нашу, для нас, Людей...У рідному краї і зорі яскраві, В нім сонечко пестить долоні землі.І трепетно носять у рідному країЖуравлики весни на світлім крилі.У рідному краї хліба колосяться, А маки червоні вплелися в жита.Тут бані церков в небесах золотяться, Колишуть молитви на теплих вітрах.Вітчизни я іншої в світі не знаю, Вбираю у себе...

Читати далі...

Любій Травинушці присвячуюhttp://blog.i.ua/user/4635149/1076383http://blog.i.ua/user/4635149/ - останнє звернення до блогерівЦя дівчинка з нету для мене як свято, По-дружньому, щиро її я люблюЗа миле бажання всю землю обнятиІ в кожного душу вдихнути свою.До неї навік прикипаєш душею, Цінуєш за світлі і чисті думки, За милу дитинність, віршів панацею, За сльози, неначе весняні струмки, Що ллє мимоволі, як лихо побачить.За запал юнацький і максималізм, За розум холодний, а серце...

Читати далі...

[Приєднана картинка]«З усіх утрат втрата часу найтяжча» (Г.Сковорода) "Стук - стук", - життя рахує звично дні, Немов ворони жолуді у листі.Ячать пташки у дальній стороні, Знімає осінь золоте намисто.Сталеві стрілки не вернуть назад - Так день за днем минають сиві будні.Сліпим дощем стікає листопад, А на поріг стає безжально грудень.Оголені дерева, мов дроти, Їм хочеться забути - і забутись...Дрижать від холоду і самоти.А час іде... Його не повернути...

[Приєднана картинка]Світи, світи, місяцю, не вискочи, серце, Сяду я до човника - золоте весельце.Буде річка човника вусебіч хитати, А на тому березі мила зустрічати.Я ступлю на світлую зоряну доріжку:- Не змочи, коханая, у росиці ніжки.Не турбуйсь, лебедонько, пташко сіроока. - То візьми на рученьки мене, ясний сокіл!- Понесу до скирдоньки, де духмяне сіно, Доторкнусь вустами до рученьок білих.Розведу я, любая, сум-печаль руками, Спалах-блискавиця промайне між нами.Ніжністю покрию всю з...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Неначе все прорахувала, Як в шахах, звірила ходи.Включила логіку - замало:Душа лишила назавжди.Вона ревіла, мов тигриця, І нумо грати шматувать!Щось заважало помолитись, Могла лиш вусебіч кричать.А чорний хтось манив до прірвиІ шепотів: "Як я, роби:Бажай чоловіків без міри, Але нікого не люби..."І захлиналася в екстазіПід час стихійного злиття.Думки роїлися щоразуПро тимчасовість почуття...Так існувала: в клітці - й вільна, На місяць вила, наче звір.А думала, що...

Читати далі...

[Приєднана картинка]К. Васильев. ОЖИДАНИЕКолись, із небесної зліплена глини, Вона назавжди полонила мужчину.За жінку кохану у шалі відвагиТріщали доспіхи, ламалися шпаги.З ім'ям дорогим на вустах помирали.Відомі поети їй оди складали.І зараз плетуть їй віночки-сонети, Впокорюють в рамки жіночі портрети.Але непокірною в радості й в гнівіЛишилася зАгадка-жінка й понині.Тремтять тонкі ніздрі, палають вуста..."Звичайна", - хтось скаже. О, ні, не проста!Дружина, і Мати, і Леді сталева.Вона ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]ПолонИть жебраків, королівБезборонна і чиста краса.Вабить біле лелек, журавлів, А ворону зове чорнота.Манить райдуга бідних сліпців, Білосніжні шпилі - альпіністів.Музикантів - мелодії снів, Світло рампи і сцена - артистів.Зрада - вихід для підлих нікчем, Заздрість - мрія слабких і убогих.Злодій плаче за ломом й ключем, Що дорожчі за честь і свободу.Гільйотина над ним нависа, Кров і падаль шакалів зовуть...Де потворність - зникає краса, Де краса - там троянди цвітуть...

Читати далі...